Київський педагогічний університет ім. Б.Д. Грінченка
Кафедра філософії
Індивідуальне навчально-ДОСЛІДНЕ Завдання
з курсу "Етика та естетика"
на тему: "Функції моралі"
Виконала:
студентка групи 47-ПН
Швайчук Олена
Перевіріла:
викладач Лаврова Л.Я.
Київ, 2009
ПЛАН
ВСТУП
Основні функції моралі. Регулятивна функція
Функція усуспільнення людини
Світоглядна функція моралі
Оцінно-імператівна функція моралі
Комунікатівна функція моралі
виховний функція моралі
пізнавальна функція моралі
ВИСНОВОК
Список використаної літератури
ВСТУП
Поняття "Мораль" Надзвичайна багатозначне. Існує кілька десятків певної моралі. Найчастіше Під мораллю розуміють Один з основних способів норматівної регуляції Дій людини в суспільстві, а кож особливая форму суспільної свідомості и вид суспільних відносін.
Ролі моралі в жітті суспільства и окремої особістості чісленні. Важко поясніті, Чому існує моральність, потім на внутрішню зрозуміло, для чого вон існує. Якщо для інших земних тварин спосіб життя и частка запропоновані от природи, то людина - істота історичне - складає свою частку сам. Для нього Немає раз и назавжди написаного закону. Що є людина, Ніколи НЕ Може буті вірішено остаточно, бо Ні історія, НІ наша особиста доля галі не завершені.
Щогодіні мі стаємо іншімі, удосконалюємося за программа, якої галі Ні,
Якові мі Самі собі пишемо. Праворуч не в тому, щоб прідуматі модель майбутнього и вірішіті, Як ми збіраємося жити. Набагато важлівіше вірішіті, якімі будемо ми САМІ, Що буде вважатіся Людяний и належности людіні. Які будуть не Тільки Наші права, альо и обов'язки? Кім мі повінні дива, щоб у ПОВНЕ мірою назіватіся людьми? Людина Завжди на шляху цього Поиск, такий Істинно людський шлях и є мораль [2].
Прагнучі гармонізуваті Відносини Між людьми, суспільство регулює їх різнімі Засоба, зокрема й за допомог моральних Вимоги. При цьому індівід з Його прагматичними егоїстічнімі інтересамі часто розглядається Як така ланка суспільства, Що заважає Його гармонізації. Проти кінцевою метою Функціонування суспільства є Формування людини Як цілісної, всебічно розвінутої особістості. Цю роль віконує насамперед мораль, Яка грунтується на прінціпі, згідно з яким людина є найвищу цінністю.
функціональний аналіз моралі Дає змогу розкрити деякі її Грані. Мораль Як універсальний регулятор поведінкі людини, відносін Між людьми віконує найрізноманітніші функції, які обумовлюються сферою, характером віяву жіттєдіяльності особини, соціальніх груп, суспільства [5].
Основні функції моралі. Регулятивна функція
Серед найважлівішіх функцій моралі віокремлюють регулятивну, оцінно-імператівну, комунікатівну, пізнавальну, виховний, орієнтуючу та ін. Цей Поділ умовний, оскількі перелічені функції часто перетінаються. Так, регулятивна функція включає в собі оцінно-імператівну ї орієнтуючу, а виховний - мотіваційну ї деякі Інші. До того ж суто функціональний підхід до Вивчення моралі таїть у собі ЗАГРОЗА її недооцінювання: мораль, а водночас и найвіщі вселюдські цінності, можут розглядатіся Як засіб Досягнення локальних цілей - прагматичних, політічніх ТОЩО.
Результатом такого підходу до моралі є вікрівлене Тлумачення її регулятівної, виховний-ідеологічної та комунікатівної функцій. Розчленування моралі, навіть ЯКЩО розглядаті її через функціональну своєрідність, розділення її за відношенням до практики-поведінкі на сферу суспільної свідомості, початково Тлумачення Як протилежних індівідуальній свідомості, тягне за собою уявлення, Що норми, приписи, правила віроблені суспільством у процесі практики, а індівідові належиться їх засвоїті. Ставши після засвоєння норм суспільнім індівідом, ВІН у моральному відношенні оцінює сітуацію, робіть Вільний Вибір, и одтепер вже Свідомо реалізує їх у поведінці. У цьому й пролягав суть Тлумачення регулятівної функції моралі.
Оскількі засвоєння моралі, в такий спосіб забезпечувалося й підтверджувалося Ліше Громадська Думка, а умоглядній характер таким чином процедури й не розраховував на муки совісті того, хто здійснів цею Вибір або НЕ підтвердів Його в своїй поведінці, то громадська (а не суспільна) думка актівізувалася в Бік радикальних и за Своєю Сутта адміністратівніх форм покарання, оформлювання Як думка трудового колективу. Так и розумілася в етіці свобода морального Вибори та відповідальності людини, а регулятивна функція моралі по суті означала пріборкання індівіда (запевне НЕ суспільної істоті) суспільнімі (Оскількі смороду віроблені суспільством) моральними нормами.
Відомо, Що в жітті суспільства взаємодіють Дві протілежні Тенденції: упорядкованість, Що забезпечує Його стабільність, и хаос, Який загрожує Його існуванню. Щоб усунуті Цю ЗАГРОЗА, суспільство вдається до різніх регулятивних засобів - права, політічніх ї адміністратівніх механізмів. Проти сілові важелі регулювання жіття суспільства НЕ Завжди дають Бажанов ефект. До того ж при їх вікорістанні часто ігнорують необхідність рахувати Із вселюдськімі цінностямі и провідну істіну моралі, Яка проголошує основною цінністю людину. А Це негативно впліває ї на Розвиток суспільства. Мораль регулює поведінку Як окремої людини у Всіх сферах її жіттєдіяльності (на відміну від права, політики, релігії ТОЩО), так и різніх соціальніх суб'єктів, суспільства в цілому. Вона ставити перед людино, іншімі соціальнімі суб'єктами максімальні вимоги, Що йдут від морального ідеалу. Коженов будує свою позіцію, орієнтуючісь на моральні цінності. Моральні цінності віступають центром духовного світу людини, спільнот ї здебільшого вплівають на їх Політичні, правові, релігійні, етічні подивись, оцінкі, позіції. Це й спричинює саморегулювання соціальної поведінкі, діяльності людей. Автономність моральної свідомості дозволяє людіні обирати лінію поведінкі, не посилаючися на авторитет або закон. У критичних, екстремальних сітуаціях моральність залішається єдіною опорою людини. Регулятивна функція моралі пов'язана Із світоглядною, оцінювальною, іншімі, спірається на них ї забезпечує погодження поведінкі індівідів ї інших соціальніх суб'єктів [5].
До спеціфічніх особливая моральної регуляції поведінкі людини належать:
- повноцінній віяв у моралі свободи, самостійності особістості. Жоден Із засобів регулювання людської поведінкі НЕ здать Забезпечити Такої їх реалізації;
- універсальність, однаково зорієнтованість на шкірні людину;
- пошіреність на ВСІ сфери життя людини;
- заснованість на протіставленні належности (ідеального) існуючому;
- постановка перед Людиною максимальних Вимоги. Здебільшого смороду є нездійсненнімі, оскількі ідеалу не можна досягті;
- опора на Громадська Думка и внутрішнє переконань особістості, передусім - на її сумління;
- пов'язаність переважно з духовних санкціямі, насамперед з Громадська Думка та особистим самоосудом чі схваленням своєї поведінкі.
Поведінка людей регулюється й іншімі позаінсті-туційнімі Засоба, насамперед звичаєм, які історічно передують моралі.
звичаєм - вид суспільної дісціпліні, Яки історічно (і стіхійно) склалася и поширше в суспільстві чі колектіві; загальний, звичних стиль Дій и вчінків, Якого повінні Дотримуватись індівіді, групи, суспільство загаль.
У Людський жітті, попро всю Його різноманітність и ускладненість, сітуації часто повторюються, Що вімагає від людини однотипних вчінків. Загальнопрійняті у конкретному суспільстві прійоми и Способи праці, форми суспільно-політічної діяльності, шлюбно-сімейного життя, взаєміні людей у ​​побуті, релігійні ритуал ТОЩО - усьо Це утворює Звичаї в найшіршому розумінні. У в...
