Тема 19. Юридичні факти і правовідносини
1. Введення.
2. Юридичні факти: поняття і види.
3. Правовідносини: поняття, склад, види.
4. Суб'єкт правовідносини. Правосуб'єктність.
5. Органи внутрішніх справ як суб'єкти права.
6. Висновок.
7. Список використаної літератури.
2. Юридичні факти: поняття і види.
Поняття юридичного факту.
Юридичні факти - це такі фактичні обставини, з якими право пов'язує виникнення, зміну або припинення правовідносин. Під юридичними фактами в науці і на практиці розуміються конкретні соціальні обставини (події, дії), що викликають у Відповідно до норм права настання певних правових наслідків - виникнення, зміну або припинення правових відносин [1]. Поняття юридичного факту поєднує два суперечливих, але нерозривно пов'язаних моменти: це явище дійсності - подія або дія (Матеріальний момент), що породжує в силу вказівки норм права визначені правові наслідки (юридичний момент).
ОЗНАКИ ЮРИДИЧНИХ ФАКТІВ
В· Конкретність, індивідуальність. Юридичні факти являють собою явища дійсності, існуючі в певній точці простору і часу. Якщо йдеться про факти діях, то конкретність дій означає, що вони вчинені певними суб'єктами і несуть конкретне соціальне і правовий зміст. Конкретність юридичних фактів-подій виражається в тому, що вони відбуваються у певній місцевості в деякий певний момент часу.
В· Існування у факті інформацію про стан суспільних відносин, що входять у предмет правового регулювання. Юридичними фактами виступають лише такі обставини, які зачіпають прямо або побічно права та інтереси суспільства, держави, соціальних колективів, особистості. Беззмістовні з соці
альної точки зору події і дії не можуть мати і юридичного значення.
В· Виразність (об'ектівірованію) певним чином зовні. Юридичними фактами не можуть бути абстрактні поняття, думки, події внутрішнього духовного життя людини і тому подібні явища. Разом з тим законодавство може враховувати суб'єктивну сторону вчинків (провину, мотив, інтерес, мету) як елементи складного юридичного факту.
В· Наявність або відсутність певних явищ матеріального світу. Необхідно враховувати, що юридичне значення можуть мати не тільки позитивні (існуючі) явища, але і так звані негативні факти (Відсутність відносин службової підпорядкованості, спорідненості, іншого зареєстрованого шлюбу і т. п.).
В· Пряма чи непряма предусмотренность нормами права. Багато юридичні факти вичерпно визначені в нормі права. Разом з тим, як буде показано нижче, існує категорія індивідуально обумовлених фактів, які лише в загальному вигляді (непрямо) передбачені в законодавстві.
В· Фіксація у встановленій законодавством процедурно-процесуальній формі. Багато юридичні факти мають правове значення лише в тому випадку, якщо вони належним чином оформлені та засвідчені (у вигляді документа довідки, журнальної запису і т. д.).
В· викликаючи предусмотреннх законом правових наслідків . Мається на увазі, перш за все, виникнення, зміна або припинення правового відношення. Але юридичний факт може викликати й інші правові наслідки, наприклад, анулювати раніше виниклі юридичні факти.
про юридичні факти В ЛІТЕРАТУРІ
Розглянемо положення категорії В«юридичні фактиВ» в іноземній і вітчизняній науковій літературі.
У французькій науковій літературі питання юридичних фактів розглядаються головним чином у курсах цивільного права у зв'язку з проблемою виникнення зобов'язань. Оцінюючи стан справ в цій галузі, відомий французький юрист Л. Жюлліо де ла Морандьер в свій час писав: "Кожне з обставин, за яких наше право визнає силу фактора, що породжує право, що виробляє його перехід або припинення його, визначається особливими правилами, причому наше право не виходить з якої б то не було загальної теорії юридичних фактів "[2].
Кілька більша увага приділяється проблемі юридичних фактів у німецькій та італійській літературі [3]. Німецький та італійські юристи (К. Адомайт, Є. Кюне, А. Манігк, Е. Бетті, К. Майорка і ін) не ухиляються від розгляду загального поняття юридичного факту і складу, приводять їх класифікації, аналізують роль юридичних фактів в забезпеченні автономії особистості в правових відносинах. Слід особливо відзначити грунтовну енциклопедичну статтю професора Карло Майорка, що містить огляд теорії юридичних фактів і обширну (більше ста джерел) бібліографію по проблемі.
В англійській та американській правовій доктрині не створено розгорнутої теорії юридичних фактів. Наслідуючи традиції своєї правової системи, англійські та американські юристи скептично ставляться до абстрактних юридичним поняттям. Юридичні факти визначаються ними в процесуальному сенсі як обставини, що підлягають доказуванню, що мають значення для вирішення справи і т. п.
У російській науковій літературі проблеми юридичних фактів розглядаються в монографіях, дисертаціях, статтях, підручниках по теорії держави і права та по галузевих юридичних науках. Можна виділити дві групи джерел. По-перше, роботи загальнотеоретичного характеру. У них розглядаються поняття і види юридичних фактів, аналізується їхню роль у правовому регулюванні, зв'язок із правовими відносинами. Не випадково питання теорії юридичних фактів викладаються головним чином у роботах по теорії правових відносин. Друга група робіт присвячена юридичним фактам в галузях права. Природно, що авторів хвилюють насамперед особливості галузевих юридичних фактів і складів, способи їх встановлення, докази і т. д.
Значна кількість досліджень виконано "на стику "теорії юридичних фактів та інших розділів юридичної науки. Це роботи, присвячені цивільних, кримінальних, трудових, сімейних, процесуальним правовідносин, термінам, угодам, адміністративним актам, трудовими договорами, деліктам та ін [4].
Поряд з іншими аспектами проблеми в них розглядаються і питання юридичних фактів.
ВИДИ ЮРИДИЧНИХ ФАКТІВ
Юридичні факти надзвичайно різноманітні. Аналізу окремих видів юридичних фактів (договорів, актів, строків правопорушень і ін) присвячена велика наукова література. З цієї причини розглядаються лише деякі види юридичних фактів, причому не ставиться завдання дати їм всебічну характеристику.
Юридичні факти-дії - основний, визначальний вид юридичних фактів. У правовому регулюванні дії виступають у різних якостях. З одного боку, вони слугують підставами виникнення, зміни, припинення правовідносин, настання інших правових наслідків. З іншого боку, дії виступають у ролі того матеріального об'єкта, на який впливають правові відносини і заради якого власне і здійснюється все правове регулювання. Розгляд дій як юридичних фактів, таким чином, лише один з аспектів вивчення їхньої ролі в правовому регулюванні.
Юридичні дії - складний і багатоплановий об'єкт класифікації. Укласти в єдину класифікаційну схему різноманітні прояви діяльності суб'єктів права далеко не просто. У науковій і навчальній літературі використовується ряд розподілів правомірних юридичних фактів-дій: за суб'єкту (дії громадян, організацій, держави); за юридичною спрямованості (юридичні акти, юридичні вчинки, результативні дії); за галузевою належністю (матеріально-правові, процесуальні); за способом здійснення (особисто, через представника); за способом вираження та закріплення (мовчанням, жестом, документом) та ін [5].
Не вважаючи необхідним детально розглядати всі ланки класифікації правомірних юридичних актів, зупинимося лише на одному питанні - Про місце в класифікації вчинків, пов'язаних із створенням об'єктивувати результату (результативних дій). Деякі автори відносять їх до числа юридичних вчинків. Інші виділяють результативні дії в самості...
