Національна Академія Внутрішніх справ України
Факультет заочного навчання
Курсова робота
з Цивільного та сімейного права
тема: Юридичні особини Як суб'єкт цівільніх правовідносін.
Виконавець:
м. Київ 1998 рік
План.
1. Поняття Юридичної особини та її ознак.
3
2. Порядок Виникнення, пріпінення та реорганізації юридичних ОСІБ.
10
3. Види юридичних ОСІБ.
20
4. Список використаної літератури
31
1. Поняття та ознайо Юридичної особини
Суб'єктами цівільніх правовідносін та носіямі майнових та особистих немайновіх прав и обов'язків можут віступаті НЕ Тільки фізічні особини, альо ї Різні колектівні утворення, а самє господарські товариства, підпріємства и організації, виробничі та Споживчі кооперативи та Інші. Альо для того, щоб мати можлівість вступати у цівільні правовідносіні и буті їх суб'єктами, ці колектівні утворення наділяються за наявності Певної ознайо, так звання, статусом Юридичної особини. На відміну від фізічніх ОСІБ, юридичні особини НЕ є живими істотамі и тому не мают природної волі, однак у них діє об'єднана Людський воля и об'єднана Людський сила в Певної напрямі, зумовленості метою Створення Юридичної особини. У силу цього за юридичною особою и візнається можлівість
буті суб'єктом права.
Юридична особа є самостійнім суб'єктом правовідносін и існує Незалежності от фізічніх ОСІБ, які її утворили, и хоча Це колективне утворення и візнається суб'єктом правовідносін, однак Як юридична особа вон Може буті носієм Ліше таких прав и обов'язків, які не пов'язані з природніми властівостямі людей.
Дія Юридичної особини обумовлена ​​товарно-грошових відносінамі, суспільнім розподілом праці, необхідністю включення до Цивільного обороту майна держави, кооператівів, Громадська та інших організацій. Наділен-ня підпріємств и об'єднань майном, надання їм господарської самостійності є неодмінною Передумови здійснення господарського розрахунку, Вчинення правових актів по реалізації продукції, розпорядження копійчаних Кошта, тобто виступа в обороті Як самостійного суб'єкта цівільніх прав и обов'язків.
Поняття та ознайо Юридичної особини розкріваються в ст.23 ЦК України:
юридична особа візнаються організації, які мают відокремлене майно, можут от свого імені набуваті майнових и особистих немайновіх прав, нести обов'язки, буті позівачамі и відповідачамі в суді, арбітражному суді або в Третейський суді.
З цього визначення можна віділіті Такі істотні ознайо Юридичної особи:
Організаційна Єдність .
Юридична особа - ції колективне утворення, Пєвнєв чином організованій колектив людей (організація). Принципи Формування цього колективу можут буті різноманітнімі: укладення трудових договорів (контрактів) робітнікамі и службовців з адміністрацією державного підпріємства, добровільне об'єднання громадян на Основі членства в кооператіві ТОЩО. Альо Кожна організація характерізується наявністю певної системи істотніх соціальніх взаємозв'язків її членів, внутрішньою структурно и функціональною діференціацією.
Наприклад, у складі кооперативу можут створюватіся структурні підрозділі, в тому чіслі Територіальне відокремлені:
відділення, цехи, майстерні, ательє, магазини та Інші, Що діють, Як правило, на засідках колективного, сімейного або індівідуального підряду. Структура шкірного окремого кооперативу закріплюється Його статтями. Проти Незалежності от особливая своєї внутрішньої структури кооператив у зовнішніх відносінах Виступає Як єдина організація.
Наявність відокремленого майна .
Кожна юридична особа має Своє майно, відокремлене, по-перше, від майна членів трудового колективу даної організації; по-друге, від майна держави чи автономного утворення, адміністративно-теріторіальної одініці; по-третє, від майна інших організацій, в тому чіслі віщестоящіх органів.
Майно кооперативних, інших Громадський організацій и колективних утворень належить їм на праві власності. У державних підпріємств є право ПОВНЕ господарського відання належности їм майном, а у державних установ - право оперативного Управління (ст.38 Закону В«Про власністьВ»). Здійснюють Його кож и ті кооператівні та Громадські організації - юридичні особини, які мают відокремлене майно, його призначення та при цьому належить на праві власності кооперативу чі Громадській організації, Що їх створ.
Виступ у цівільному обороті від свого імені .
Кожна юридична особа має Своє Найменування (Ім'я). Від свого імені вон набуває майнових и особистих немайновіх прав и несе обов'язки, вступаючі в різноманітні цивільно-правові Відносини з іншімі організаціямі та громадянами. Інші особини можут діяті від імені Юридичної особини Тільки за її Згідно (Наприклад, на Основі довіреності). Так, спілка (об'єднання) кооператівів Може представляті інтересі кооперативу и діяті від Його імені у відповідніх державних та інших органах, а кож у міжнародніх організаціях.
Здатність нести самостійну Майново Відповідальність .
Здатність організації від свого імені брати участь у цівільніх правовідносінах, самостійно набуваті майнових и особистих немайновіх прав и нести обов'язки зумовлює и самостійну Майново Відповідальність Юридичної особини за Своїми зобов'язаннями.
Відповідно до ст.203 ЦК України:
У разі Невиконання або неналежного виконан зобов'язання боржником ВІН зобов'язаний відшкодуваті кредіторові завдані ЦІМ збитки.
Під збитками розуміються витрати, зроблені кредитором, Втрата або Пошкодження Його майна, а кож НЕ одержані кредитором доходи, які ВІН здобувши бі, Якби зобов'язання Було виконав боржником.
Формою цивільно-правової відповідальності юридичних ОСІБ є кож неустойка, відповідно до ч. І ст.179 ЦК України:
неустойки (штрафу, пенею) візнається визначена законом або договором грошова сума, Якові Боржники винен сплатіті кредіторові у разі Невиконання або неналежного виконан зобов'язання, зокрема у разі простроченого виконан.
Юридична особа відповідає по своїх зобов'язаннях належности їй (закріпленім за нею) майном, на його призначення та за ст.7 Закону В«Про власністьВ», ст.32 ЦК та іншімі актами законодавства України Може буті Звернення стягнення. Держава не відповідає по зобов'язаннях державних організацій, які є юридичними особами, а ці організації НЕ відповідають по зобов'язаннях держави.
Умови і порядок відпуску коштів на покриття заборгованості установ та інших державних організацій, Що перебувають на державному бюджеті, ЯКЩО ця заборгованість НЕ Може буті покриттям за рахунок їх кошторису, встановлюються законодавчо актами (ст.33 ЦК). Відповідно до п.3 ст.39 Закону В«Про власністьВ» державна установа (організація) відповідає за зобов'язаннях копійчаних Кошта, які є в її розпорядженні. При недостатності коштів Відповідальність за зобов'язаннях державної встанови несе власник відповідного майна (держава чи автономна республіка, адміністративно-теріторіальна одиниця). Державна, кооперативна або Інша громадська організація НЕ відповідає за зобов'язаннях підпріємства, Що входити до її складу и є юридичною особою, а Це підприємство НЕ відповідає за зобов'язаннях організації, до склад...
