Федеральний закон В«Про оперативно-розшукову діяльністьВ»
від 12 Серпень 1995 144-ФЗ
(Відомості Верховної Ради Федерації. 1995. № 33. Ст. 3349)
Цей Закон визначає зміст оперативно-розшукової діяльності, здійснюваної на території Російської Федерації, і закріплює систему гарантій законності при проведенні оперативно-розшукових заходів.
1. У преамбулі (р r ает b і1і s - передуючий, лат.) Федерального закону в стислому, концентрованому вигляді зазначено на його призначення і характер, далі розкривані в самому тексті. Так, справжній Федеральний закон визначає: зміст оперативно-розшукової діяльності через цілі і завдання цієї діяльності (див. коментар до ст. ст. I і 2); обов'язки, права і відповідальність державних органів, її здійснюють (див. коментар до ст.ст. 14, 15 і 5); через визначення підстав і умов проведення оперативно-розшукових заходів (див. коментар до ст.ст. 7 і 8); використання результатів оперативно-розшукової діяльності (див. коментар до ст. II) та ін
2. Федеральний закон визначає зміст оперативно-розшукової діяльності, здійснюваної на території Російської Федерації. В даній формулюванні викладена позиція законодавця на межі дії Федерального закону в просторі у відповідності з принципом територіальності. Федеральний закон повністю застосовується на всій території Російської Федерації (включаючи територію всіх складових її суб'єктів).
Відповідно до ст.ст. 1 і 5 Закону Російської Федерації В«Про Державну кордоні Російської ФедераціїВ» (в ред. від 29 листопада 1996 р.) територією Російської Федерації є знаходяться в межах її державних кордонів суша, води, надра і повітряний простір [1]. У тих випадках, коли територія суші стикається з водами океану, до російської території нал
ежать прибережні морські води шириною 12 морських миль, що відлічуються від лінії найбільшого відпливу як на материку, так і на островах, що належать Російській Федерації, або від
прямих вихідних ліній, що з'єднують відповідні точки. Перелік географічних координат таких точок з зазначенням їх основних геодезичних даних затверджується Урядом Російської Федерації і публікується в В«Повідомлення мореплавцямВ».
Територією Російської Федерації вважаються цивільні судна у відкритому морі і цивільні літаки (літальні апарати) під прапором або з розпізнавальним знаком Російської Федерації, не знаходяться на території іншої суверенної держави або ж не пролітають над цією територією. Військові кораблі, що плавають під прапором Російської Федерації, а також військові літальні апарати (повітряні судна) є територією Російської Федерації незалежно від того, де вони знаходяться.
Однак слід пам'ятати, що території посольств і консульств Росії в іноземних державах (включаючи колишні союзні республіки СРСР) територією Російської Федерації не є. Разом з тим російські представництва за кордоном володіють правовим імунітетом території. Це означає, що без дозволу відповідних посадових осіб дипломатичного представництва (як правило, керівника) входити на територію представництва кому-небудь (включаючи офіційних представників держави перебування) не можна.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 КК РФ злочини, вчинені в межах територіальних вод або повітряного простору Російської Федерації, визнаються досконалими на території Російської Федерації. Отже, для реалізації мети оперативно-розшукової діяльності (см . ст.1) норми Федерального закону застосовуються і в зазначених середовищах.
Федеральний закон застосовується також в виключній економічній зоні та на просторі континентального шельфу Росії. Виняткова економічна зона Росії встановлюється в морських акваторіях, що знаходяться поза межами територіальних вод Росії і прилеглим до них, включаючи райони навколо приналежних Росії островів. Зовнішня межа даної зони розташована на відстані 200 морських миль, відлічуваних від тих самих вихідних ліній, що і територіальні води Росії.
Зведені і будуються для пошуку і розвідки природних багатств (корисних копалин) континентального шельфу Російської Федерації промислові та інші установки і споруди знаходяться під юрисдикцією Росії [2]. Виникають у зв'язку з дослідженнями, розвідкою, розробкою та охороною природних багатств на континентальному шельфі Російської Федерації правовідносини регулюються, відповідно до п. В«нВ» ст. 71 Конституції, федеральним законодавством.
На практиці іноді плутають поняття території Російської Федерації з поняттям митної території Російської Федерації. Вони не тотожні. Митна територія Російської Федерації є сухопутна територія Російської Федерації, територіальні та внутрішні води і повітряний простір над ними, а також знаходяться в морській виключній економічній зоні Російської Федерації штучні острови, установки і споруди, над якими Російська Федерація має виключну юрисдикцію щодо митної справи (див. ст. 3 Митного кодексу).
3. Крім безпосередньо зазначеного в преамбулі Федерального закону територіального принципу дії оперативно-розшукового закону в просторі, слід знати ще про три принципи його дії в просторі - громадянства, універсальному і реальному принципах. Їх облік в оперативно-розшуковій діяльності випливає з вимог статті 1 Федерального закону про необхідності досягнення мети оперативно-розшукової діяльності - захист відповідних суб'єктів від злочинних посягань (див. п. 13 коментарю до ст. 1) та грунтується на положеннях ст.ст. 12 і 13 КК РФ.
Принцип громадянства дії оперативно-розшукового закону в просторі. Згідно з ч. 1 ст. 12 КК РФ В«Дія кримінального закону щодо осіб, які вчинили злочин поза межами Російської Федерації В» громадяни Росії і постійно проживають в Росії особи без громадянства, вчинили злочин поза межами Російської Федерації, підлягають кримінальній відповідальності за КК РФ (за наявності низки умов, передбачених кримінальним законом).
Військовослужбовці військових частин Російської Федерації, що дислокуються за межами Російської Федерації, за злочини, скоєні на території іноземної держави, несуть кримінальну відповідальність за КК РФ, якщо інше не передбачено міжнародним договором Російської Федерації (див. ч. 2 ст. 12 УкрФА).
Реальність виконання даних приписів законодавця багато в чому залежить від прийняття відповідних заходів оперативно-розшукового характеру. Тому здійснення оперативно-розшукових заходів щодо зазначених у ст. 12 КК РФ осіб у зв'язку з вчиненням злочинів за межами Російської Федерації в перерахованих законодавцем випадках виглядає досить обгрунтованим.
Універсальний принцип дії оперативно-розшукового закону в просторі. Відповідно до приписів ч. 3 ст. 12 КК РФ іноземні громадяни та особи без громадянства, що не проживають постійно в Російській Федерації, які вчинили злочин поза межами Російської Федерації, підлягають кримінальній відповідальності за КК РФ у випадках, якщо злочин спрямоване проти інтересів Російської Федерації, і у випадках, передбачених міжнародним договором Російської Федерації, якщо вони не були засуджені в іноземній державі і притягуються до кримінальної відповідальності на території Російської Федерації.
Ефективність боротьби з міжнародними злочинами і з злочинами міжнародного характеру залежить не тільки від прийняття різними державами спільних кримінально-правових заходів (наприклад, прийняття конвенцій про боротьбу з розповсюдженням наркотичних засобів), але також від спільних заходів в області оперативно-розшукової діяльності. Так, Російська Федерація уклала ряд дво-
сторонніх угод з прикордонних питань з окремими суміжними державами. Одним з пунктів даних угод є, як правило, поширення дії росій...
