I. Введення
З питання про поняття, сутності і умовах походження права існує цілий ряд думок, поглядів, теорій. І. Кант зазначав, що право існує тисячі років, а юристи досі не можуть домовитися, що таке право. Це відноситься і до нашої вітчизняної науці. Існування множин шкіл і теорій про право має свої причини:
В· виникнення теорій на різних етапах розвитку суспільства, кожен етап висуває свої проблеми, які і відображаються в теоріях права;
В· зв'язок теорії про праві з різними філософським поглядами;
В· обумовленість теорії національними, релігійними традиціями, особливостями формування правових систем в тій чи іншій країні;
В· однією з важливих передумов множинності теорій є складність механізму правового регулювання, який припускає наявність різних елементів: норм права, юридичних фактів, правозастосовних актів, у тому числі і судових, вплив на право і правове регулювання правосвідомості, моральності з їх уявленням про добро і зло, справедливості, розумності, добросовісності та т.д.
В· крім того, право як соціальний інститут, пов'язаний з економікою, політикою, інтересами класів і соціальних груп та індивідів, у своєму регулюванні взаємодіє з корпоративними та іншими соціальними нормами.
Кожна теорія створюється не на порожньому місці, не у відриві від правового регулювання, але кожна з них бере за основу один-два феномени, які беруть участь у правовому регулювання.
Зауважимо, що існуючі теорії страждають певною однобічністю підходів. На формування теорії впливає і ідеологічна боротьба, яка розвивається в тій чи інший відрізок часу.
II. Теорії і школи виникнення права.
Існуючі Школи та Теорії походження права можуть виражати інтереси різних соціальних сил, змінюються інтереси - змінюються погляди на право. У міру розвитку історії під тиском сформованих історичних, економічних і політичних передумов зароджувалися й успішно розвивалися за допомогою своїх прихильників різні течії, як то: Теологічні теорії права, Теорії В«природного праваВ», Юридичний позитивізм, Нормативізм, Психологічна школа права, Теорія солідаризму, В«Соціалістична юриспруденція і, нарешті, Марксистська теорія права. Всі перераховані вище теорії та школи будуть докладно розглянуті далі.
II.1 . Теологічна теорія права .
Теологічні погляди на право - це історично перше пояснення сутності права, що виникло ще в старовині. Так у законах царя Хаммурапі записано: В«Хаммурапі, цар Вавилона, затвердив своїми законами правду і справедливість по навіюванню бога Мардуха В».
Проте не слід думати, що теологічні погляди на право - це далека історія. Центральною ідеєю божественних поглядів є твердження, що право походить від Бога, створено Богом для регулювання поведінки людей. Воно дається людині через посередника, пророка чи правителя. Ці погляди пов'язані з ідеологією світових релігійних поглядів: іудаїзмом, християнством, буддизмом, ісламом.
У книзі В«ВихідВ» Біблії записано: В«Господь покликав Мойсея на Сінайську гору і передав кам'яні скрижалі, містять закон, писаний перстом Божим В».
У священних книгах індуїзму записано, що Верховна істота (Бог) розкрило Ману свій священний закон як батькові людства в момент створення світу.
Мусульманське право, що міститься у священних книгах ісламу, є одкровенням Аллаха і натхненними Аллахом вислови пророка Мухамеда.
На мій погляд теологічна теорія не може пояснювати походження права, тому що немає доказів того, що закон був писаний В«Божим перстомВ». Ми можемо судити про це тільки з народних історій передаються з покоління в покоління.
II.2. Теорія В«природного праваВ» .
У переддень буржуазної революції найбільшого поширення і розвиток отримала теорія В«природного права В». Вона виходить з подвійності права. Поряд з Позитивним правом, створеним державою, відповідно до цієї теорії, існує вищий В«природне правоВ», властиве людині від природи. В«Природне правоВ» служить критерієм оцінки права позитивного. Все, що у позитивному праві суперечить В«природному правуВ», негідно поваги і не повинно вважатися правом. Під В«природним правомВ» представники цієї теорії фактично розуміли буржуазні уявлення про справедливості, загальне благо. Основними ідеями В«природного праваВ» проголошувалися право приватної власності, право на життя, особисту свободу, прагнення до щастя, рівність, право на революційні виступи проти уряду, що зневажає ці права.
У період розкладу феодалізму і звершення буржуазних революцій розглянута теорія була спрямована проти феодальних теологічних уявлень про право, проти самих феодальних порядків, феодальної держави і права, які визнавалися суперечать духу В«природного праваВ». Представники школи В«природного права В»того часу (Г. Гроцій, Ш. Монтеск'є, Ж.-Ж. Руссо, Д. Локк, А.Н. Радищев) були прогресивними діячами, використовували свої ідеї для критики феодального ладу і для обгрунтування нового, буржуазного ладу. Під гаслами цієї теорії відбувалися буржуазні революції. Її ідеї були відображені в змісті Декларації незалежності США (1776 р.), Декларації прав людини і громадянина у Франції (1789 р.).
Після зміцнення влади буржуазії роль теорії В«природного праваВ» впала. Перше місце зайняли позитивістські ідеї про право. Після другої світової війни ідеї школи В«Природного праваВ» в зміненому вигляді були підхоплені теорією В«відродженого природного права В», яка виступає переважно як теологічне уявлення про право.
Католицьке напрямок цієї теорії спочиває на творах середньовічного теолога Томи Аквінського. Природним правом проголошується право божественне, В«вічне правоВ», право, дане Богом. Право власності та витікаюче з нього нерівність бідних і багатих спочивають на цьому В«вічномуВ» божественному праві.
Головний недолік теорії школи В«природного праваВ» - повне ігнорування сил, впливають на волю людини в його правовому творчості і почала закономірності в розвитку права.
Я вважаю, що ця теорія не описує походження права, тому що вона була висунута тільки для того щоб повалити старі уявлення про право і під її прикриттям проводити буржуазні революції. В«Ця теорія покликана витіснити комуністичні ідеї, заперечливі приватну власність, а з приходом буржуазних порядків вона буде відправлена ​​в архів (Черданцев А.Ф. В«Теорія держави і праваВ» - підручник для вузів).
II.3. Юридичний позитивізм .
Юридичний позитивізм виникає на початку XIX ст., коли буржуазія досить зміцнила свої економічні та політичні позиції, в період відносно мирного розвитку капіталізму, вільної конкуренції. Юридичний позитивізм відбивав впевненість буржуазії в непорушності створеного нею ладу, в могутність її держави і права. Буржуазія бачить у своєму праві фактор стабілізації, порядку, ефективне знаряддя проти наростаючого робітничого руху.
Позитивізм заперечує В«Природне правоВ», яке розглядається як заблуждение умов, що веде до порушення порядку. За теорією юридичного позитивізму право - факт реальності, позитивний факт. Усяке позитивне право походить від влади. Право - наказ влади, підтриманий санкцією примусу. Право є результат тільки правотворчої функції держави, незалежної від економічних і класових відносин.
Юридичний позитивізм пов'язаний з філософським позитивізмом. Сутність права проголошується непознаваемой. Воно не потребує інших обгрунтуваннях крім факту свого існування. Право, на думку К. Бергбома, є основою будь-якого ладу. Позитивісти відривають витоки права від економіки і класових відносин. Своє завдання вони бачать в описі права, у формально-логічному дослідженні його догми. Формально-догматичний описовий метод визнається в якості основного методу дослідження. В рамках юридич...
