РЕФЕРЕНДУМ .
Референдум і вільні вибори визначаються як вис-шиї непо-безпосередніх вираз влади народу. Тим са-мим встановлюється вищий авторитет рішень, прийнятих на референдумі і результатів вільних виборів. У той Водночас для ефективного осуществле-ня народовладдя не-обходимо досягнення оптимального балансу різних його форм. Так, відповідно зі світовим досвідом по оп-Реде-ленним питань (податки, бюджет, регулювання прав лю-ди-століття і т.п.) вважається недоцільним проводити ре-ферендуми, вони вирішуються представницькими органами державної вла-сті. Однак в певних ситуаціях тільки проведення Рефері-дума може вирішити політично значущі в тому числі і конституційні проблеми.
Дія норми про референдум як вищим вираженні влади народу не можна розглядати окремо від утримуючи-ня норм інших статей Конституції. Зокрема ч.2 ст. 66 визначає, що статут краю, області, міста федераль-ного значення, автономної області, автономного округу приймається законодавчим (Представницьким) органом державної влади відповідаю-щего суб'єкта Рос-сийской Федерації. Це пряма конституційна предпи-сание. Відсилання до ч.3 ст.3 Конституції для використання процедури прийняття статуту на референдумі з'явилася б не-коректив-ної, так як в даному випадку сама Конституція наказує при-нятие статуту представницьким органом, а не винесення його на ре-ферендум.
Конституція віднесла до компетенції Президента право призначення всеросійського референдуму. За колишньою Кон-статиці це повно-мочіе було закріплено за З'їздом на-рідних депутатів, то Тобто за представницьким органом.
Зміна суб'єкта, який володіє названим правом, обуслов-лено конкретними складними умовами розвитку Росії, так як збереження цього права за настільки політич-скі поляризованим пар-ламенту могло б перетворити ре-ферендум не в інструмент разре-шения протиріч, а в знаряддя політичної боротьби.
Однак це не означає, що Президент стає един-тиментом суб'єктом, володіє цим правом.
У відпов
ідності до ст.84 Конституції, Президент Росій-ської Фе-дераціі призначає референдум відповідно з федеральним кон-ституційні законом. Останній преду-сматрівать умови обяза-тельного призначення референдуму на вимогу зазначених у ньому органів, певного кількості депутатів, а також виборців. У цьому законі повинно знайти розвиток положення про референдум як вис-шем безпосередньому вираженні влади народу, що мо-жет і з'явитися підставою для встановлення особливої вЂ‹вЂ‹юриди-чеський сили, рішень прийнятих на референдумі. Проведе-ние референдумів на місцевому рівні та рівні суб'єктів Російської Федерації буде підкорятися нормам законо-давства про референдум суб'єктів Російської Федеративної-ції, прийнятого відповідно з основами конституцією-онного ладу Російської Федерації та конституційного нимі нормами, що регулюють право громадян брати участь в рефе-рендуме (Ст.32 Конституції). Безпосереднє осу-ществленіе влади народу шляхом проведення зведених ви-борів - Вихідний принцип організації системи органів державної влади та місцевого самоврядування. Воля народу, виражена на виборах, власне, і дозволяє здійснити демократичну організацію влади в Рос-сийской Федерації.
Шляхом виборів формуються представницькі органи державної влади Російської Федерації, суб'єктів Федерації, представницькі органи місцевого самоуправ-ления, відповідно з федеральним законом обирається Президент Російської Федерації (Ст.81 Конституції). Ус-тавамі і законами суб'єктів Російської Федерації може бути передбачено обрання голів виконавчої влади суб'єктів Федерації, глав місцевого самоврядування (Місцевої адміністрації).
У відмінності від Конституції 1972 новий Основний закон не містить спеціальної глави " Виборча система ". Принципи виборчого права (загальне, рівне і пря-моє право при таємному голосуванні) розкривається тільки стосовно до виборів Президента Російської Федеративної-ції (Ст. 81). В той же час є всі підстави вважати, що ці принципи в рівній мірі актуальні для всіх ви-борів в Російській Федерації, це витікає з ст. 15 Кон-статиці, згідно з якою загальновизнані принципи і норми права є складовою частиною правової системи Російської Федерації. Загальна декларація прав чоло-століття (Ст. 21) говорить: " Воля народу повинна бути основою влади уряду ; Ця воля повинна знаходити в собі ви-раженіе в періодичних і нефальсифікованих вибо-рах, які повинні проводитися при загальному і рівному виборчому праві, шляхом таємного голосування або ж по засобах інші рівнозначні форм, що забезпечують свободу голосування ".
Міжнародний пакт про громадянські і політичних пра-вах (ст. 25) проголошує для кожного громадянина права " голосувати і бути обраним на справжніх періодичних виборах, вироблених на основі загального і рівного з-бірательного права при таємному голосуванні і забезпечують-БЕЗПЕЧУЮТЬ вільне волевиявлення виборців ". Слідові-тельно, викладені принципи виборчого права повинні бути взяті за основу при створенні законодавець-них актів, присвячених виборів до органів дер-ної влади та органи місцевого самоврядування.
Референдум по Конституції таїть у собі ряд небезпек. Наша правова наука вважала, що процедура народного го-лосованія " створює оптимальні умови для нав'язування народові волі реакційних кіл ". Тут є відома частка істини: в історії, в тому числі недавньої, були слу-чаї, коли певна угруповання захоплює влада силою, а потім організовує легалізацію державного перевороту або ж підготовленим подобою виборів або ре-ферендума, на якому громадяни не в стані оцінити опрацьованість обширного проекту. Т. Є. Кронін, по-мимо того, вказує на такі традиційні проблеми не-посередньої демократії, як доступ до голосуванню, підробка підписів, плутанина у формулюваннях, про-блема явки і кворуму, проблема обізнаності голо-сунуть, ослаблення за рахунок референдуму законодавчої влади, проблема врахування голосів і захист думки Незгода-ного меншини, а також новоявлені проблеми по-следние часу, якось : Не підконтрольність фінансовим-вих витрат; оплата за підпис при зборі підписів, об-ман при розрахунках голосів ; що вводять в оману рек-ламние компанії, втручання відео та теле-демократії.
У нормальних умовах референдум по Конституції Рос-сии можливий як частина легального процесу її перегляду. Висловлюючись однозначно " за " або " проти ", громадянин визначає своє загальне ставлення до політико-правовому і моральному вектору даного документа.
Організація референдуму.
Всі громадяни Російської Федерації, володіють на день голосування активним виборчим правом, включаються до списків виборців (Кожні півроку, закон вимагає перевіряти списки). Список виборців складається дільничної виборчої комісією окремо по кожній виборчій ділянці на підставі відомостей, представляються за встановленою формою головою місцевої адміністрації. Уточнення списків зареєстрованих виборців здійснюється головою місцевої адміністрації за станом на 1 січня і 1 липня кожного року. Ці відомості направляються у відповідні виборчі комісії відразу після призначення дня виборів.
Паралельно складанню списків виборців, йде формування виборчих округів і дільниць.
Допускаються відхилення від середньої норми представи-тельства виборців не більше ніж на 10%, в труднодос-тупних, віддалених місцях проживання корінних мало-чисельних народів до 30 %.
На ділянці має бути не більше ніж три тисячі избира-телей. Ділянка повинна бути утворений не пізніше 45 днів до виборів.
Створення виборчих комісій, закон предусматри-кість п'ять видів комісій :
Центральна виборча комісія.
Виборчі комісії суб'єктів Російської Феде-рації.
Окружні виборчі комісії.
Територіальні (Районні, міські) виборчі комісії.
Дільничні виборчі комі...
