НАЗВИ ГРОШОВИХ ОДИНИЦЬ В ДАВНЬОРУСЬКОМУ та російською мовами
( XI - XVII ст.)
ЗМІСТ
ВСТУП
Глава 1. загальнослов'янські і споконвічно російські назви грошових одиниць
1.1 Загальнослов'янські найменування грошей
1.2 Давньоруські найменування грошей (XI-XIV вв)
1.3 Споконвічно російські найменування грошей (XIV-XVII ст)
Глава 2. Запозичені найменування грошових одиниць
2.1 Запозичені найменування грошових одиниць з
давньогрецького мови
2.2 Запозичені назви грошей з германських мов
2.3. Запозичені назви грошей з тюркських мов
Висновок
Приложение1 . Схеми
Схема 1.1
Схема 1.2
Схема 1.3
Додаток 2 Таблиця
Додаток 3 Список використаних словників
Додаток 4 Список використаних книг і статей
ВСТУП
Лексичний склад мови відображає в більшій чи меншій мірі різні сторони життя народу протягом усієї його історії. Тому вивчення лексики в історичному аспекті є необхідною ланкою в російській лексикології, на актуальність і важливість якого не раз вказувалося в лінгвістичній літературі.
Але проблема створення історичної лексикології як науки залишається досі вирішеною не повністю в силу того, що планомірне наукове опис словникового складу мови і з'ясування історичних закономірностей його розвитку представляє певні труднощі, тоді як "головне завдання російської історичної лексикології полягає в тому, щоб з'ясувати, як відбувалося розвиток лексичних засобів російської мови в цілому, у всіх його різновидах - Літературної мови і говірок, включаючи і професійну термінологію, в тому, щоб встановити, з чого це розвиток почався, як протікало, які етапи пройшло, встановити хронологічні рамки окремих слів або цілих груп і категорій слів, тобто вивчити внутрішні закони розвитку цього словникового складу у зв'язку з історією народу. "(Черних, 1956, 3).
Розвиток історичної лексикології знаходиться в залежності від наявності хороших і повних історичних і етимологічних словників. Відомо, що складання словників - одне з найстаріших занять, супутніх розвитку писемної культури. "Вичленовування слова з тексту, його пояснення; вивчення його походження, зміна фонетичного складу, морфологічної структури, еволюції значень, вивчення функціонування слова на тлі розвитку мови, що відбиває історичний досвід даного суспільства - необхідна умова розробки історичної лексикології російської мови. "(Богатова, 1984,3). Все це становило і становить основний предмет історичного мовознавства (Лексикології і лексикографії) з моменту його виникнення.
Збирання матеріалу для таких словників починається з кінця XVIII століття. (Н.А.Алексеев "Церковний словник"). Але більш наукове організоване вивчення писемних пам'яток і, отже, накопичення матеріалів для словників давньоруської та російської мов починається з 50-х років XIX століття. (А.Х.Востоков "Словник церковного мови ", И.И.Срезневський" Матеріали для словника давньоруської мови ").
Розвиток етимології теж починається з XVIII століття. Але до затвердження в Росії порівняльно-історичного напряму в науці про мову етимологічні дослідження не могли мати наукового знання. Серед відомих етимологів слід зазначити А.Г.Преображенского, М.Фасмера, О.Н.Трубачева. Як правило, етимологи спираються на найдавнішу частину лексичного складу писемності. Інакше кажучи, "етимологи поглиблюють пізнання семантичної історії слова за рахунок її найдавнішого дописемного періоду, в першу чергу, за допомогою реконструкції та типології. "(Богатова, 1984, 23).
Найбільш значний внесок у розвиток російської історичної лексикології XIX століття внесли такі видатні мовознавці, як А.Х.Востоков, И.И.Срезневський, Ф.І.Буслаеву, А.А.Потебня. Серед дослідників ХХ століття слід зазначити С.П.Обнорского. Його цікавили уявно запозичені слова, тобто слова, які з давнього часу прийнято вважати запозиченими, тоді як насправді вони можуть бути пояснені на слов'янському грунті.
Проблемі запозичення, виявлення іншомовного шару в нашій лексиці багато праці приділили А. І. Соболевський, М.Фасмер.
Багато і плідно попрацював на ниві російської історичної лексикології В.В.Виноградов, який звертається до вивчення історії окремих слів, лексичних груп слів і навіть окремих виразів. Велика заслуга в цій області належить і Б. А. Ларін, Р.А.Будагову.
Поява протягом останніх десятиліть декількох великих досліджень, в яких вчені зупиняються на описі словникового складу у відносно обмежені і більш-менш чітко визначені епохи розвитку мови (праці Ф, А, Філіна, П.Я.Черних, Ю.С.Сорокіна) - свідчать про початок створення узагальнюючого дослідження з історичної лексикології російської мови.
В Нині є велика кількість історико-лексикологических досліджень окремих слів і лексичних груп (предметно-тематичних, лексико-семантичних, словотворчих гнізд). У цій області слід відмітити праці К.П.Смоліной, Г.Н.Лукіной, І.А.Стерніна, Н.С.Болотновой, Е.А.Дворніковой та інших дослідників. У Пермі над проблемами історичної лексикології працюють Е.Н.Полякова, Н.П.Потапова, Л.В.Соколовская.
Всі вищеперелічені праці та роботи з різних питань історичної лексикології свідчать про помітне зростання інтересу до семантичного аналізу лексики. Семантика - наука про значення, що є безпосереднім складовим такої науки, як лексикологія. "І дослідження історії значень окремих слів доставляє для історичної семантики "(а, значить, і для історичної лексикології) "цінний матеріал. Дослідження історії значень слів російської літературної мови допомагає глибше усвідомити лексико-семантичні зв'язки і взаємодія літературної мови з росіянами народними говорами та іншими слов'янськими мовами ". (Виноградов, 1994,4).
В даній роботі зроблена спроба дослідження процесу історико-семантичного розвитку однієї лексичної групи слів (предметно-тематичної), пов'язаної з торгово-економічним життям руської народності XI - XVII вв. - Назв грошей і грошових одиниць, які широко представлені в давньоруських і російських пам'ятниках ділової писемності.
Актуальність роботи полягає в тому, що, по-перше, досліджуваний період є дуже важливим в історії російського народу: це період формування російської народності та її мови. З одного боку, це давньоруський період: освіта Київської держави, який об'єднав майже всі східнослов'янські племена, що зіграло важливу роль у розвитку східнослов'янської писемності та мови східних слов'ян. У цей період характерно:
- різке посилення "Старослов'янської" стихії, тому можна говорити про нову мовній основі літературної мови,
- рішуче витіснення глаголиці і інших систем письма кирилицею, яка стає єдино допустимим листом в Стародавній Русі.
Досліджувані в даній роботі найменування грошей і грошових одиниць цього періоду (XI-XIV ст) наступні: Динара, драхма, ГРИВНЯ, КУНА, векша, ЗЛАТО, ХУДОБА, СРІБЛО, різати, Мордко.
З іншого боку, це період народної боротьби з татаро-монголами, згуртування народних сил, завдання організації на півночі і північному сході сильної централізованої великоросійського держави. Це період формування староруської мови великоруської народності XIV-XVII ст., що виразився в ряді нових явищ, в широкому поширенні нових слів, перш за все, таких, які фіксуються пам'ятками набагато раніше цього періоду, але з іншого семантикою. До таких слів належать і деякі назви грошових одиниць, досліджувані в цій роботі: РУБЛЬ, КОПІЙКА, полтина. До цього ж періоду відносяться і ряд інших назв грошових одиниць, як споконвічно російські: полтинник, полушки, ГРОШІ, грошики, так і запозичені: АРТУГ, гріш, гроші, алтин.
друге, актуальність роботи полягає ще й у тому, що питанн...
