ВСТУП
Що таке етикет? Поняття це філософське, етичне. За словником: В«Етикет - сукупність правил поведінки, що стосуються зовнішнього прояви ставлення до людей (поводження з оточуючими, форми звертання і вітань, поведінка у громадських місцях, манери, одяг). У цьому визначенні міститься вказівка ​​на зовнішній прояв ставлення до людей. Однак зовнішній прояв, як правило, відображає внутрішню суть стосунків, які в ідеалі повинні бути взаємно доброзичливими.
Етикет визначає поведінку будь-якої людини. Це не тільки ті правила, яким необхідно слідувати за столом або в гостях, це взагалі всі норми людських взаємин. За допомогою таких з дитинства засвоєних правил регулюються взаємодії з оточуючими.
1. МОВНОЇ ЕТИКЕТ І КУЛЬТУРА СПІЛКУВАННЯ
Одне з найбільших надбань людства і найбільших задоволень людини - спілкуватися із собі подібними. Немаловажних цілей в спілкуванні людині допомагає досягти мовний етикет. Під мовним етикетом слід розуміти вироблені суспільством правила мовної поведінки, обов'язкові для членів товариства, національно специфічні, стійко закріплені в мовних формулах, але в той же час історично мінливі.
Наше суспільство, ще багато в чому не прийшло до норм співжиття вже відчуло потребу в культурі поведінки та спілкування. Раз у раз зустрічаються оголошення, повідомлення, реклама про тому, що в ліцеях, коледжах, гімназіях, школах відкриваються факультативи з назвами "Етикет", "Діловий етикет", "Дипломатичний етикет", "Етикет ділового спілкування "і т.д. Це пов'язано з потребою людей пізнати, як потрібно поводитися в тій чи іншій обстановці, як правильно встановлювати і підтримувати мовної, а через нього і діловий, дружній і т.д. контакт.
Широке поняття культури неодмінно включає в себе те, що називають культурою спілкування, культурою мовної поведінки. Щоб володіти нею, важливо розуміти сутність російського мовного етикету.
У комунікативному спілкуванні люди передають один одному ту або іншу інформацію, щось повідомляють, до чогось спонукають, про щось запитують, здійснюють певні мовні дії. Однак перш ніж перейти до обміну логіко-змістовною інформацією, необхідно вступити в мовний контакт, а це здійснюється за певними правилами. Ми їх майже не помічаємо, оскільки вони звичні. Помітним стає якраз порушення неписаних правил: продавець звернувся до покупця на "ти", знайомий не привітався при зустрічі, когось не подякували за послугу, не вибачилися за проступок. Як правило, таке невиконання норм мовної поведінки обертається образою, а то й сваркою, конфліктом у колективі. Тому важливо звернути увагу на правила вступу до мовної контакт, підтримки такого контакту - адже без цього ділові відносини неможливі. Ясно, що усвідомлення норм спілкування і мовної поведінки корисно всім, а особливо людям тих професій, які пов'язані з промовою. Це і педагоги, і лікарі, і юристи, і працівники сфери обслуговування і бізнесмени, і, звичайно, батьки.
Правила мовної поведінки регулюються мовним етикетом-що склалася в мові та мовленні системою стійких виразів, що застосовуються в ситуаціях встановлення і підтримання контакту. Це ситуації звернення, вітання, прощання, вибачення, подяки, поздоровлення, побажання, співчуття і співчуття, схвалення і компліменту, запрошення, пропозиції, прохання ради та багато інших. Мовний етикет охоплює собою все, що виражає доброзичливе ставлення до співрозмовника, що може створити сприятливий клімат спілкування. Багатий набір мовних засобів дає можливість вибрати доречну для мовної ситуації і сприятливу для адресата ти- або в и форму спілкування, встановити дружню, невимушену або, навпаки, офіційну тональність розмови.
У мовному етикеті передається соціальна інформація про що говорить і його адресата, про те, знайомі вони чи ні, про відносини рівності/нерівності за віком, службовим положенням, про їх особистих відносинах (якщо вони знайомі), про те, в якій обстановці (офіційної або неофіційної) відбувається спілкування, і т.д. Так, якщо хто то говорить іншому: доброго здоров'я-ца! - то немає сумніву, що це житель села або виходець з неї. Якщо хто то кидає: В« Привіт!В», - означає, обстановка неофіційна, люди знаходяться в рівних, невимушених, дружніх відносинах.
- Вибір найбільш доречного вираження мовного етикету і складає правила (та й мистецтво) набрання комунікацію.
Наприклад ситуація, в якій герой оповідання, інтелігент, повинен встановити діловий контакт (і перш за все - мовної) з людиною іншої соціальної середовища, та ще й замішаним у непорядних справах:
Я почекав осторонь - поки він звільниться, поки що від'їжджають сховаються в вагоні, а проводжаючі рассредоточатся уздовж складу по вікнах купе. І тут він вийшов з тамбура, захекавшись, СУЯ чайові в кишеню. Такий собі рудуватий чолов'яга, такий собі хитрий кіт з бігаючими очима. Я мало не допустив помилку - ледь не звернувся до нього на "ви" та ще трохи не вибачився за турботу.
- Привіт, Утюг, як справи? - Сказав я йому наскільки можливо безцеремонно.
- Справи як у Польщі: у кого віз, той і пан - жваво відповів він, наче ми з ним сто років були знайомі. (Ч. Айтматов).
Якби герой, дотримуючись власних звичкам, звернувся до співрозмовника на "ви", та ще з вибаченням за неспокій, адресат одразу зрозумів би що перед ним чужинець, а значить, і говорити з ним нема про що.
Можна зробити висновок, що в мовних знаках мовного етикету закладені, а в промові реалізуються соціальні сигнали типу свій - чужий, знайомий - незнайомий, далекий - близький і т.д., з одного боку, і рівний - старший - молодший за віком і/або положенню - з іншого. Ясно, що будь-яке суспільство в будь-який момент свого існування неоднорідне, багатолике, і що для кожного шару і пласта є як свій набір етикетних засобів, так і загальні для всіх нейтральні вираження. І є усвідомлення того, що в контактах з іншою середовищем необхідно вибирати або стилістично нейтральні, або властиві цій середовищі засобу спілкування. Так, якщо серед підлітків можливе звернення Гей, ти!, то до дорослій людині підліток звернеться інакше.
Вживаючи вираження мовного етикету, ми здійснюємо порівняно нескладні мовні дії звертаємося, вітаємо, дякуємо ... Але чому ж у мові існує така безліч способів це робити? Адже у нас до сорока виразів застосовуваних у привітаннях (У японців понад п'ятдесят!), Безліч форм прощання, подяки і т.п. А скільки можливостей здійснити прохання: Я прошу Вас зробити це; Прохання не шуміти; Зробіть це, будь ласка; Якщо Вам не важко, посуньтеся будь ласка; Ви не могли б посунутися?; Вам не важко посунутися?; У Вас не знайдеться, чим записати? - і так до сорока моделей. А вся справа в тому, що кожен вираз ми вибираємо з урахуванням того, хто - кому - про що - де - коли - чому - навіщо говорить. Ось і виходить, що складна мовна соціальна інформація закладена саме в мовному етикеті найбільшою мірою.
Чому ж вираження мовного етикету володіють В«чарівною силоюВ», чому їх правильне застосування приносить людям задоволення, а невиконання в потрібній ситуації веде до образі? Можна виділити кілька сутнісних ознак мовного етикету, пояснюють його соціальну гостроту.
Перша ознака пов'язаний з неписаним вимогою суспільства до вживання знаків етикету. Хочеш бути "своїм" у даній групі - великої чи малої, національної, соціальної, - виконуй відповідні ритуали поведінки та спілкування. Приклад такого ритуалу:
Здалеку чути клаксон, серед гуляють помітно хвилювання. Наближається великий лімузин. На одному з крил тремтить червоний з фіолетовим відтінком прапор з червоним ж хрестом на білому фоні. Все навколо присідають, а потім сідають на узбіччі зі схрещеними ногами. На задньому сидінні лімузина видніється масивна фігура - король ТУБО IV. Його належить вітати, сівши зі складеними долонями. Це не...
