Введення
Глава 1
В§ 1 Мова і мова
- Мова і мовлення
- Мовленнєва діяльність
- Індивідуальний стиль мовлення.
В§ 2 ненормована мова
- Норми
- Літературна мова
- Ненормований лексика
В§ 3 ненормована лексика в романі І. Ільфа та Є. Петрова В«Золоте теляВ». 6
- Ненормований лексика в мові авторів
- Ненормований лексика в мові героїв роману.
Введення
Об'єктом вивчення є лексика. Предметом вивчення є ненормована лексика в романі І. Ільфа та Є. Петрова В«Золоте теляВ». Метою роботи є вивчення причин введення авторами ненормованої лексики у свою мову і мову героїв роману. Унікальністю роботи буде те, що ніхто з відомих вчених-лінгвістів не розглядав цю проблему з цієї точки зору.
Глава 1
В§ 1 Мова і мова
- Мова і мовлення
В«Щоб користуватися мовою треба його знати, а це результат виховання і навчання, в тому числі в ході спостереження за мовленням інших осіб у процесі мовленнєвої діяльності В»[1]. Цим висловом вчений-лінгвіст В. І. Кодухов показав своє ставлення до проблеми взаємодії мови й мови. Інший учений-лінгвіст Т. І. Вендіна висловлює свою точку зору на цю проблему як В«Мова і мовлення утворюють єдиний феномен людської мови В»[2], але вона показує те, що мова і мова мають свої особливості: В«Мова засіб спілкування, мова - вироблений цим засобом вид спілкування В»[3], В«Мова абстрактний, формальний, тоді як мова матеріальнаВ» [4], В«Мова стабільний, пасивний і статичною, мова ж активна і динамічнаВ» [5], В«Мова є надбанням суспільства ..., тоді як мова індивідуальнаВ» [6], В«Для мови характерна рівнева організація, для мови - лінійнаВ» [7], В«Мова незалежний від ситуації і обстановки спілкування, мова ж контекстно та ситуативно обумовлена ​​»[8]. Також треба привести точку зору зарубіжного лінгвіста Ф. де Соссюра В«Мова необхідний щоб мова була зрозуміла, мова необхідна, щоб встановився мову В»[9]. При розгляді точок зору можна зрозуміти, що всі вони близькі й відмінності мінімальні. При безпосередній взаємодії мови і мовлення виникає мовленнєва діяльність.
- Мовленнєва діяльність
Коли мова виражається, в промови виникає мовленнєва діяльність. В. І. Кодухов давав їй таке визначення: В«Мовленнєва діяльність є активним використанням мови мовцемВ» [10].
У кожного виробляючого мовну діяльність, вона індивідуальна. Індивідуальність залежить від ряду причин: освіти мовця, його віку, соціального стану. В силу цього у будь-якої людини, що володіє мовою, виникає індивідуальний стиль мови.
- Індивідуальний стиль мовлення.
Вчені-лінгвісти називають індивідуальний стиль мовлення складом. Слог за визначенням В. І. Кодухова складається з «³дбору загальномовних явищ і общестілевой засобів, їх комбінування в конкретних умовах мовлення і жанру для розкриття теми. В»[11] Так в стилі мовленнєвої діяльності мовця відкривається його вміння грамотно володіти мовою, знання мовних норм, на які і спирається склад. Відповідно людина використовує нормовану мова, що говорить переважно літературною мовою (див. далі) володіє прекрасним стилем мови, а людина, у якого в мові зустрічається велика кількість ненормованої лексики (див. далі) таким прекрасним стилем не відрізняється. Так далі буде розбиратися ненормована лексика в романі І. Ільфа та Є. Петрова В«Золоте теляВ» і причини введення її туди авторами.
В§ 2 ненормована мова
- Норми
Перш ніж звернутися безпосередньо до ненормованої мови, треба розібрати поняття норми, а саме норми літературно-мовної. Т. І. Вендіна дала їй таке визначення: В«Літературно-мовна норма - це традиційно склалася система правил використання мовних засобів, які визнані суспільством як обов'язкових В»[12]. Норми можна умовно розділити на норми писемної мови та норми усного мовлення. Але в сучасних мовах це поділ проявляється незначно, тому далі норма буде розглядатися без цього поділу. Норма - є основною характеристикою літературної мови. На доказ можна навести вислів лінгвіста Р. І. Аванесова В«Важливою особливістю літературної мови є наявність нормВ» [13].
- Літературна мова
Вчені лінгвісти дають літературній мові схожі один на одного визначення. Т. І. Вендіна: В«Літературна мова - це вища (наддіалектний) форма існування мовиВ» [14]. Р. І. Аванесов: В«Вищою формою національної мови є мова літературнаВ» [15]. Л. А. Вербицька: В«Літературний - мова зразковий, нормалізуватиВ» [16].
З цих визначень випливає те, що літературна мова - мова нормований, значить інші форми мови будуть ненормованої лексикою. Тоді слід розглянути склад літературної мови.
За Т. І. Вендіна в літературна мова входять мова художньої літератури, мова науки, офіційно-ділова мова і так далі.
- Ненормована лексика
З вищесказаного випливає, що до ненормованої лексики можна віднести: внелитературное просторіччі - В«розмовні слова, що виступають синонімами нейтральних слівВ» [17], побутово-розмовну мову, територіальні і соціальні діалекти, В«слова, зустрічаються в розмовній мові окремих місцевостей і соціальних верств В»[18], вульгаризми і жаргонізми, В«слова, що служать для передачі експресії і грубостіВ» [19] і професійну лексику.
В§ 3 ненормована лексика в романі І. Ільфа та Є. Петрова В«Золоте теляВ»
- Ненормована лексика в мові авторів
Автори використовують ненормований лексику насамперед для передачі колориту. При описі сільській місцевості вживається внелитературное просторіччі. При описі критичних ситуацій використовується жаргонізми. Для описи побуту героїв І. Ільф і Є. Петров використовують побутово-розмовну мову. Також ненормована лексика застосовується при описі самих героїв. В описах селян і городян використовуються діалектизми і внелитературное просторіччі. Професіоналізми зустрічаються в якості характеристик людей, що займаються в романі чиновницької діяльністю.
- Ненормована лексика в мові героїв роману.
ненормована лексика в промови головних героїв роману служить показником їх розумових здібностей. Так в мови Остапа Бендера ненормативна лексика майже не зустрічається. Лише в хвилини крайнього роздратування він використовує жаргон. Тоді як у Паніковського на Протягом роману зустрічаються майже всі види ненормативної мови. У другорядних персонажів ненормована лексика служить для передачі їх характеристик.
Мова селян переповнена діалектизмами, а мова шофера профессионализмами і жаргонами. Так при аналізі використання ненормованої лексики кожного персонажа можна прийти до висновку про його освіту, соціальний стан, професійних навичках.
[1] В. І. Кодухов Вступ до мовознавства. - М.: 1987. с. 42
[2] Т. І. Вендіна. Вступ до мовознавства. - М.: Вища школа, 2002. с. 28
[3] Т. І. Вендіна. Вступ до мовознавства. - М.: Вища школа, 2002. с. 28
[4] Т. І. Вендіна. Вступ до мовознавства. - М.: Вища школа, 2002. с. 28
[5] Т. І. Вендіна. Вступ до мовознавства. - М.: Вища школа, 2002. с. 28
[6] Т. І. Вендіна. Вступ до мовознавства. - М.: Вища школа, 2002. с. 28
[7] Т. І. Вендіна. Вступ до мовознавства. - М.: Вища школа, 2002. с. 28
[8] Т. І. Вендіна. Вступ до мовознавства. - М.: Вища школа, 2002. с. 28
[9] Соссюр Ф. Курс загальної лінгвістики. М., 1933, с. 42
[10] В. І. Кодунов. Вступ до мовознавства. - М. 1987. с. 42-43
[11] В. І. Кодунов. Вступ до мовознавства. - М. 1987. с. 43
[12] Т. І. Вендіна. Вступ до мовознавства. - М.: Вища школа, 2002. с. 60
[13] Р. І. Аванесов. Російське літературну вимову. М.: Просвещение, 1984. с. 8
[14] Т. І. Вендіна. Вступ до мовознавства. - М.: Вища школа, 2002. с. 56
[15] Р. І. Аванесов. Російське літературну вимову. М.: Просвещение, 1984. с. 7-8
[16] Л. А. Вербицька. Російська орфоепія. Ленінград. 1976. с. 5
[17] В. І. Кодухов. Вступ до мовознавства. - М. 1987. с. 186
[18] В. І. Кодухов. Вступ до мовознавства. - М. 1987. с. 186
[19] В. І. Кодухов. Вступ до мовознавства. - М. 1987. с. 186
