Реферат
По предмету: В« Російський мову В»
По темі: В« Мова як найважливіший засіб спілкування людини В»
ВСТУП.
У Стародавній Греції та Римі вже розвивалася культура рідного слова. Стародавній світ виплекав прекрасних поетів, письменників, драматургів - майстрів художнього мовлення. Цей світ подарував історії видатних ораторів, які ставили і вирішували важливі питання мовленнєвої майстерності. У суспільстві зростало розуміння корисності і необхідності хорошої мови, зміцнювалося повагу до тих, хто вмів цінувати й успішно застосовувати рідну мову. Прийоми зразкового використання мови вивчалися в особливих школах.
Пізніше в різних країнах, у тому числі і в Росії, передові громадські кола ревниво оберігали рідну мову від псування і спотворення. Міцніло свідомість того, що мова - могутня сила, якщо людина бажає і вміє нею користуватися. Це свідомість ставало тим ясніше і виразніше, чим успішніше і ширше розвивалася художня, наукова й публіцистична література.
У Росії боротьба за мовну культуру отримала всебічний розвиток у творчості М. В. Ломоносова і А. С. Пушкіна, М. В. Гоголя та І. С. Тургенєва, М. Некрасова та А. П, Чехова, А. І. Купріна і М. Горького - у творчості тих, кого ми називаємо класиками російського художнього слова; сприяли становленню зразковою російської мови політичні та судові діячі, оратори, вчені.
В їх практичної діяльності і теоретичних висловлюваннях все ясніше і чіткіше формувалося розуміння багатосторонньої ролі мови у розвитку художньої літератури, науки, журналістики. Все повніше оцінювалися самобутність, багатство і краса російської мови, участь народу в його розвитку. Діяльність революційних демократів - В. Г. Бєлінського, О. І. Герцена, Н. Г. Чернишевського, Н. А. До
бролюбова, М. Некрасова, М. Е. Салтикова-Щедріна - дозволила ще глибше зрозуміти загальнонародне значення мови та участь літератури в його здійснений-наленню.
У розвитку правильних поглядів на мову важливу роль зіграло марксистське філософське вчення. К. Маркс і Ф. Енгельс у В«Німецькій ідеологіїВ» (1845 - 1846 рр..) сформулювали знамените філософське визначення мови. У ньому виражені думки про мову як засіб спілкування і пізнання дійсності, про єдність мови і мислення, про початкової зв'язку мови з життям суспільства.
Марксистське розуміння ролі мови в житті людей коротко і ясно передано відомими словами В. І. Леніна - В«мова є найважливіший засіб людського спілкуванняВ». Потреба спілкування була основною причиною виникнення мови у далекому минулому. Ця ж потреба є основною зовнішньою причиною розвитку мови на всьому Протягом життя суспільства.
Спілкування людей за допомогою мови полягає в В«обмініВ» думками, почуттями, переживаннями, настрое-нями.
У словах, поєднаннях слів і пропозиціях виражаються ті чи інші результати розумової діяльності людей (поняття, судження, умовиводи). Наприклад, слово дерево висловлює поняття про один з видів рослин. А в реченні дерево зелене виражена думка про наявність певної ознаки (зелене) у певного предмета (дерево). Таким чином, пропозиція виражає якісно інший результат пізнавальної роботи людини - у порівнянні з тим результатом, який виражений в окремому слові.
Але слова, їх поєднання і цілі висловлювання не тільки виражають поняття і думки: вони беруть участь у самому процесі мислення, з їх допомогою думки виникають, формуються, а значить, стають фактом внутрішнього життя людини. І. П. Павлов обгрунтував матеріалістичне положення про те, що людські думки не можуть існувати й розвиватися поза промови. В«Друга сигнальна системаВ» (мова) бере участь в оформленні думки. Ось чому психологи говорять про вдосконалення думки в слові.
МОВА ЯК ЗАСІБ ЛЮДСЬКОГО СПІЛКУВАННЯ.
Світ повний чудес. Хіба не диво, що ми можемо розмовляти з людьми, що знаходяться в іншому місті, та при цьому ще й бачити їх? Або спостерігати із Землі за тим, що відбувається в космічному кораблі? Або дивитися спортивні ігри, що проходять в іншій півкулі? Та чи тільки це? Але серед різних чудес ми якось не звертаємо уваги на одне з найбільш дивовижних - на нашу рідну мову.
Людська мова - дивовижне, неповторне чудо. Ну що б ми, люди, варті без мови? Просто неможливо представити нас без'язикий. Адже саме мова допоміг нам виділитися з тварин. Вчені зрозуміли це давно. В«Зібратися розсіяним народам у гуртожитку, творити гради, будувати храми і кораблі, ополчатися проти ворога та інші потрібні, союзних сил вимагають справи виробляти, як би можливо було, якби вони способу не мали повідомляти свої думки один одному В». Це написано М. В. Ломоносовим в середині XVII століття в його В«Короткому посібнику до красномовству В». Дві найважливіші особливості мови, точніше, дві його функції вказав тут Ломоносов: функцію спілкування людей і функцію оформлення думок.
Мова визначається як засіб людського спілкування. Це одне з можливих визначень мови являє собою головне, бо характеризує язик не з точки зору його організації, структури і т. д., а з точки зору того, для чого він призначений. Але чому головне? Чи існують й інші засоби спілкування? Так, існують. Інженер може спілкуватися з колегою, не знаючи його рідної мови, але вони зрозуміють один одного, якщо використовують креслення. Креслення зазвичай визначається як міжнародна мова техніки. Музикант передає свої почуття за допомогою мелодії, і його розуміють слухачі. Художник мислить образами і висловлює це за допомогою ліній і кольору. І все це В«ЯзикиВ», так часто і говорять В«мовою плакатаВ», В«мовою музикиВ». Але це вже інше значення слова мову.
Заглянемо в сучасний чотиритомний В«Словник російської мовиВ». У ньому дано 8 значень слова мову, серед них:
1. Орган в порожнині рота.
2. Цей орган людини, який бере участь у утворенні звуків мови і тим самим у словесному відтворенні думок; орган мови.
3. Система словесного вираження думок, що володіє певним звуковим і граматичним ладом і служить засобом спілкування людей .
4. Різновид мови, що володіє тими або іншими характерними ознаками; стиль, склад.
5. Засіб безсловесного спілкування.
6. устар. Народ.
П'яте значення і відноситься до мови музики, мови коль-тов і т. д.
А шосте, застаріле, означає народ. Як бачимо, для визначення народу взятий найважливіший етнографічний ознака - його мову. Пам'ятаєте, у Пушкіна:
Чутка про мене пройде по всій Русі великій,
І назве мене всяк сущий в ній мова,
І гордий внук слов'ян, і фінн, і нині дикий
Тунгус, і друг степів калмик.
Але всі ці В«мовиВ» не замінюють головного - словесного мови людини. І про це писав у свій час Ломоносов: В«Правда, крім слова нашого, можна б думки зображати через різні рухи очей, обличчя, рук та інших частин тіла, якось пантоміми на театрах представляють, однак таким чином без світла говорити було б неможливо, та інші вправи людські, особливо справи рук наших, великим були божевіллям такому розмови В».
Дійсно, ми тепер переконалися, що з допомогою В«руху частин тілаВ» можна, наприклад, розповісти В«Анну КаренінуВ» Л. Н. Толстого. Із задоволенням дивимося ми балет на цю тему, але розуміють його тільки ті, хто прочитав роман. Розкрити в балеті багатий зміст твори Толстого неможливо. Мова слів не може бути замінений ніяким іншим.
Отже, мова є найважливіший засіб спілкування. Якими ж якостями повинен він володіти, щоб стати саме таким?
Перш за все, мова повинні знати всі говорять на ньому. Існує як би якась спільна домовленість, що стіл будемо називати словом стіл, а біг - словом біг. Як це склалося, вирішити зараз не можна, оскільки шляхи самі різні. Ось,...
