ЗНАЧЕННЯ В«СИЛЬНОЮ ПОЗИЦІЇ В»ДЛЯ інтерпретації художнього тексту
дипломна робота на присвоєння кваліфікації лінгвіста, викладача німецької та англійської мов
ЗМІСТ
v Введення
v Стилістика декодування як теоретична основа дослідження значення В«сильної позиціїВ» для інтерпретації художнього тексту.
v Заглавие і його називних функція.
В· заголовок як рамковий знак тексту.
В· роль заголовка у формуванні установки на читання.
Г? Епіграф, зв'язок епіграф з заголовком
В· предтекстовая функція епіграф.
v Роль початку і кінця художнього тексту в організації тексту в композиційне ціле
Г? Початок - зачин.
В· початок глави художнього тексту і його специфічні функції
Г? Кінець. Мотиви його висунення. Зв'язок кінцевих абзаців із заголовком.
В· кінець глави художнього тексту і його специфічні функції
v Висновок
v Література
Введення.
Темою нашого дослідження є В«сильна позиціяВ» художнього тексту, її роль у інтерпретації основної ідеї художнього тексту.
Вибір теми дослідження в цілому був продиктований потребами сучасної лінгвістичної науки, такого її напряму, як стилістика тексту.
Завдання нашої роботи - дати опис В«сильних позиційВ» тексту, тобто заголовка, епіграфа, початку і кінця тексту в їх зв'язках зі змістом твору, намітити типологію сильних позицій і показати їх роль у розкриття основної теми і ієрархії виражених в художньому творі образів та ідей.
Наша робота складається з двох розділів: теоретичного і практичного, а також укладення, містить основні висновки та підсумки виконаної нами роботи, списку літератури, використаної для дослідження.
Теоретичною основою дослідження є стилістика декодування, тобто той розділ стилістики, який зосереджує свою увагу на кінці процесу художньої комунікації.
Стилістика декодування розглядає текст не тільки і не стільки як передавач задуму його творця, скільки перш за все як джерело інформації для читача, як збудник його думок і почуттів.
Практичну частина нашої роботи ми присвятили дослідженню загальних композиційно-прагматичних функцій початку і кінця художнього тексту.
У цьому розділі нашої роботи ми також приділили особливу увагу початку і кінцю окремої глави художнього тексту та дослідженню їх специфічних композиційно-стилістичних функцій.
Дослідження проводилися на основі сучасного німецького роману.
Висновки та результати нашої роботи підкріплені відповідними прикладами з текстів.
Наша робота дозволить читачеві отримати необхідну інформацію про структуру та принципи організації художнього тексту, які в свою чергу дадуть йому можливість глибшого розуміння художнього твору.
I. Стилістика декодування як теоретична основа дослідження значення В«сильної позиціїВ» для інтерпретації художнього тексту.
Від зміни місць доданків сума, як відомо, не змінюється. Але зміст тексту не є сумою смислів, складових його одиниць, залежність між ними значно складніше і місце тих чи інших одиниць у реченні впливає на їхнє значення.
Вже давно помічено, що найважливіші елементи змісту займають в тексті місця, де вони будуть особливо привертати увагу читача. У літературі є окремі висловлювання про ролі заголовків, перших і останніх рядків тексту, але систематизовано цей матеріал поки ще не був. Завдання нашої роботи - дати опис В«сильної позиції В», тобто заголовка, епіграфа, початку і кінця тексту в їх зв'язках з змістом твору намітити типологію В«сильних позиційВ» і показати їх роль в розкритті основної теми і ієрархії виражених в художньому творі образів та ідей. Теоретичною основою дослідження є стилістика декодування, тобто той розділ стилістики, який зосереджує свою увагу на кінці процесу художньої комунікації. Стилістика декодування розглядає текст не тільки і не стільки як передавач задуму його творця, скільки, насамперед як джерело інформації для читача, як збудника його думок і почуттів. Це основна особливість стилістики декодування має принципове значення і протистоїть прагненню обмежити сприйняття читача пасивним розумінням образу і задуму автора. Подібне прагнення неодноразово піддавати обгрунтованій критиці з цілого ряду причин.
Тут можна обмежитися лише згадкою про те, що прагнення обмежити сприйняття читача суперечить прийнятої в психології концепції про детермінованості процесу сприйняття особистим і історичним досвідом читача. Ця залежність інтерпретації від тезауруса читача веде до множинності можливих розумінь, але, зрозуміло, не означає їх довільності. Стилістика декодування вчить перевіряти по контексту кожну гіпотезу про можливе значенні того чи іншого слова, образу і т.д.
Активне сприйняття мистецтва є неодмінний компонент культури. Оскільки культура і мистецтво це не тільки створення культурних цінностей, але й переробка естетичної інформації читачем, слухачем, глядачем.
Для того, що б зробити більш ефективним збудження думки, уяви і емоцій читача, стилістика декодування шукає шляхи організації робіт читача над текстом, показуючи деякі загальні принципи структури художнього тексту.
Знаючи принципи організації художнього тексту, читач в самому тексті знаходить зв'язку і відношення елементів і складного цілого, що дає йому ключ до розуміння твору. Це розуміння буде тим глибше, чим багатша власний тезаурус читача.
Попереджаючи довільність тлумачення і забезпечуючи адекватність, стилістика декодування призводить в систему деякі принципи організації художнього тексту. В стилістиці декодування специфічна організація контексту, що забезпечує висунення на перший план найважливіших смислів тексту як складного єдності суджень і емоцій, як складної конкретно-образній сутності, називається висуванням. Висуненню різною мірою за допомогою різних засобів піддаються всі текстові категорії. Одні з них стають очевидними відразу, інші вимагають особливої вЂ‹вЂ‹уваги читача, але в кожному разі, при всій абстрактності поняття В«КатегоріяВ», всі вони мають матеріальне вираження композиційно-мовної структурі твору.
II . Заголовок і його називних функція.
Основною функцією актуалізації на рівні тексту є висунення на передній план, посилення текстової категорії. Висування в різній мірі за допомогою різних засобів піддаються всі текстові категорії. Одні з них стають очевидними відразу, інші вимагають особливого уваги читача, але в кожному разі, при всій абстрактності поняття В«КатегоріяВ», всі вони мають матеріальне вираження композиційно-мовної структурі твори, і наше завдання не пропустити їх, розібратися в їх функціональної навантаженості, що наблизить нас до адекватної інтерпретації художнього твори. Отже, перший знак тексту - його заголовок .
Скільки б не було сказано і написано про заголовку, вичерпати цю тему повністю не можливо - настільки велика його роль у тексті. Безліч його функцій пояснюється тим, що він виступає актуалізатором практично всіх текстових категорій. У змістовній структурі твору заголовку належить суттєва роль. Він передає в концентрованій формі основну його (твору) тему чи ідею. Ця функція заголовка обумовлює його зв'язок з усім текстом, а також можливість реалізації сенсу заголовка в повному обсязі тільки в його ретроспективному вигляді, прочитанні, тобто після реалізації всіх ліній зв'язку В«заголовок - текстВ».
Полісемія слова, а у відомих межах полісемія словосполучення, використання окказіональних утворень (слів або словосполучень) в якості заголовка також визначає необхідність враховувати зв'язок В«заголовок - Текст В», бо в ряді випадках актуалізація того чи іншого лексико-...
