Міністерство освіти РФ
Гімназія з поглибленим вивченням іноземних мов № 21
Реферат на тему:
Фразеологізми і їх класифікація
Виконав: Учень 11 В«ВВ» класу
Суботін Юрій Андрійович
Науковий керівник: к.ф.н.,
Професор Сотникова Т.В.
Тюмень 2003
План:
1. Визначення фразеологічного обороту. С.3 - 4
2. Підходи до класифікації фразеологічних зворотів. С.4
3. Класифікація фразеологічних зворотів
з точки зору їх семантичної злитості. С.5 - 6
4. Класифікація фразеологічних зворотів за складом. С.6 - 7
5. Класифікація фразеологічних зворотів за структурою. С.7 - 9
6. Класифікація фразеологічних зворотів
по їх походженням. С.9 - 10
7. Класифікація фразеологічних зворотів з точки зору
їх експресивно-стилістичних властивостей. С.10 - 11
8. Висновки. С.12
9. Список використаної літератури. С.13
1.Визначення фразеологічного обороту.
У сучасному мовознавстві немає єдиної думки з питання про сутність і визначенні фразеологічного звороту як мовної одиниці. Існують теоретичні розбіжності з приводу обсягу фразеології і характері мовних фактів, трактованих як фразеологізми. Про важливість точного визначення фразеологічного обороту свідчить лексикографічна практика, коли в словниках в якості фразеологізмів приводяться звичайні словосполучення (почуття ліктя, військові дії, прибрати до рук, дарма що та ін) і слова (з ходу, в Загалом, ні-ні, на руку, на мазі і ін.)
Визначення загального характеру фразеологизму дав Ш. Баллі: В«поєднання, міцно ввійшли в мову, називаються фразеологічними зворотами В»[4]. Дослідники В.Л.Архангельский, С.Г.Гаврін, В. Н. Телія визначають фразеологізм як мовну одиницю, для якої характерні такі другорядні ознаки як метафоричність, еквівалентність та синонімічність слову. В.В.Виноградов висував як найбільш суттєва ознака фразеологічного обороту його еквівалентність і синонімічність слову [1]. Але, на думку Н. М. Шанського, метафоричність властива також і багатьом словам, а еквівалентність - не всім стійким сполученням. Тому включення цих другорядних та залежних ознак у визначення фразеологізму не зовсім коректно. Вчений підкреслював, що В«правильна дефініція фразеологізму неможлива без урахування його відмінностей від слова та вільного поєднання В»[4].
У своїй роботі В«Фразеологія сучасної російської мовиВ» Шанський дає наступне визначення: В« Фразеологічний оборот - це відтворена в готовому вигляді мовна одиниця, що складається з двох або більше ударних компонентів словного характеру, фіксована (тобто постійна) за своїм значенням, складом і структурі В»[4]. Лінгвіст вважає, що основною властивістю фразеологічного обороту є його відтворюваність, так як В«фразеологізми не створюються в процесі спілкування, а відтворюються як готові цілісні одиниці В»[4]. Так, фразеологізми В«за тридев'ять земельВ», В«слід прохоловВ», В«нічим критиВ» та ін витягуються з пам'яті цілком. Для фразеологізмів характерна відтворюваність їх у готовому вигляді з закріпленим і строго фіксованим цілісним значенням, складом і структурою. Фразеологізми є значимими мовними одиницями, для яких характерно власне значення, незалежне від значень складових їх компонентів. Фразеологічний зворот складається з одних і тих же компонентів, розташованих один за одним у строго встановленому порядку. В деяких фразеологічних зворотах відмічається різне розташування компонентів: згоріти з сорому - від сорому згоріти, тягнути волинку - волинку тягнути, проте в таких фразеологізмах місце розташування утворюють їх слів закріплено в двох однаково можливих варіантних формах. Фразеологізми відрізняє непроникність структури. Основна маса фразеологізмів виступає в вигляді цілісних мовних одиниць, вставки в які зазвичай неможливі (від мала до велика, у кольорі років, на сьомому небі, справа в капелюсі та ін.) У деяких фразеологізмів компоненти розділені відстанню (В«Ні зги буквально не видноВ», В«Який дав папа йому сьогодні наганяй! В»).
Н.М.Шанский розглянув відмінності фразеологічних зворотів від вільних словосполучень. Фразеологічні звороти відрізняють відтворюваність, цілісність значення, стійкість складу і структури, і, як правило, непроникність структури [4]. Відмінності фразеологічних зворотів від слів, як вважав учений, наступні: слова складаються з елементарних значимих одиниць мови, морфем, а фразеологізми - з компонентів словного характеру, слова виступають як граматично едінооформленние освіти, а фразеологізми - граматично раздельнооформленностью освіти. Таким чином, фразеологізми мають В«Характерний набір диференціальних ознак: 1) це готові мовні одиниці, які не створюються в процесі спілкування, а беруться з пам'яті цілком; 2) це мовні одиниці, для яких характерно сталість у значенні, складі і структурі (аналогічно окремим словам); 3) в акцентологические відношенні це такі звукові комплекси, в яких складові їх компоненти мають два (або більше) основних наголоси; 4) це членімость освіти, компоненти яких усвідомлюються мовцями як слова В»[4]. Фразеологізми мають володіти усією сукупністю зазначених ознак, що відрізняють їх від вільних сполучень і слів.
2.Подходи до класифікації фразеологічних зворотів.
Мовознавці досліджували різні аспекти фразеології, але до сьогоднішнього дня немає єдиної думки з питання про обсяг фразеології, немає єдиної класифікації фразеологізмів російської мови з точки зору їх семантичної злитості. Вперше класифікацію фразеологічних зворотів з точки зору їх семантичної злитості у французькій мові представив Ш. Баллі. С. І.Абакумов в 1936р. зробив спробу класифікації фразеологічних зворотів з точки зору їх структури, семантичної злитості і В«етимологічного складуВ». В.Виноградова вперше була синхронна класифікація фразеологічних оборотів російської мови з точки зору їх семантичної злитості. А.І.Ефімовим в 1954р. в книзі В«Про мову художніх творівВ» дана класифікація фразеологічних зворотів зі стилістичної точки зору. О. С. Ахманова в В«Нарисах з загальної та російської лексикологіїВ» (1957) досліджувала структуру фразеологізмів. Більш повну класифікацію фразеологічних зворотів представив Н.М.Шанский в книзі В«Фразеологія російської мовиВ». Вчений класифікував фразеологізми з точки зору їх семантичної злитості, складу, структури, походження, експресивно-стилістичних властивостей.
3.Классификация фразеологічних зворотів з точки зору їх семантичної злитості.
Перша класифікація фразеологічних зворотів з точки зору їх семантичної злитості була запропонована Ш.. Баллі, який виділив три типи фразеологізмів. В.В.Виноградов творчо переробив класифікацію Баллі, запропонувавши три типи фразеологічних зворотів: зрощення, єдності і поєднання. В.Н.Шанскій пропонує класифікацію фразеологізмів, що складається з чотирьох груп, розроблену на основі класифікації В. В. Виноградова. Дана класифікація є сьогодні загальноприйнятою. Під семантичної злитості Н.М.Шанский розуміє В«співвідношення, що існує між загальним значенням фразеологізму і В«ПриватнимиВ» значеннями його компонентів В»[4].
З точки зору семантичної злитості можна виділити чотири групи фразеологічних зворотів:
В· фразеологічні зрощення
В· фразеологічні єдності
В· фразеологічні сполучення
В· фразеологічні вирази
Фразеологічні зрощення та єдності являють собою семантично неподільні освіти, значення яких відповідають якомусь слову або поєднанню. Фразеологічні сполучення і вирази являють собою семантично членімимі освіти, значення яких дорівнює значенню складових їхніх слів.
...
