МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ РФ
Кубанського державного ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
КАФЕДРА РОСІЙСЬКОЇ МОВИ
ЧЕРГУВАННЯ В«ЕКСПРЕСІЇВ» І В«СТАНДАРТІВВ» в публіцистичному стилі
(НА ПРИКЛАДІ ГАЗЕТИ)
Виконала студентка
групи 20-СГ-42
Краснодар
2003
Публіцистичний стиль використовується тоді, коли потрібно не тільки передати інформацію, але й справити на адресата (масовий читач) певну дію. Основні функції цього стилю - інформативна і впливаюча - обумовлюють його специфічні рису: чергування В«експресіїВ» і В«стандартівВ». Ця теза легко проілюструвати на прикладі газети чи журналу.
Відзначається, що газета об'єднує статті, що розрізняються як за жанровими, так і за стильовими ознаками [4, с. 124]. Однак загальна система лінгвістичних ознак, визначають специфіку мови засобів масової інформації, а також дослідження [3], дозволяють говорити про існування єдиного функціонального стилю газети. Розглядаючи стильову сторону мови газети як цілісну сукупність стилістиці-функціональних явищ, В.Г. Костомаров виділяє єдиний стилістичний конструктивний принцип газети - діалектичне об'єднання її провідних ознак В«експресіїВ» і В«стандартуВ», ​​що розуміються в широкому сенсі слова як оціночні та інформують початку в протиставленні один одному [3, с. 89]. Зазначені ознаки співвідносяться із взаємодією двох провідних функцій газети: інформаційної та воздействующей, які нерівномірно розподіляються за газетними жанрами і знаходяться відповідно до двоїстої природою газети, покликаної як інформувати, так і переконувати, впливати.
Дослідження мовних засобів газети свідчить про чітке розмежування інформаційних і передових статей з реалізації двох названих функцій. Перші за характером використання мовних засобів наближаються
до науково-діловому стилю, володіючи рисами фактологічності, документальності в передачі інформації. Другі мають відкрито оцінний, яскраво публіцистичний характер і спрямовані на агітаційний вплив, за певними параметрами зближуючись з художньою прозою.
Інформаційний матеріал складають статті, в яких присутність авторського В«яВ» зведено до мінімуму, тобто нерідко навіть не вказується прізвище їх творця. Сюди можна віднести матеріали, пов'язані з неупередженою передачею різного роду подій внутрішньої та зовнішньої політичної життя, коротких інформаційних повідомлень, комюніке.
В передових статтях, навпаки, фактори суб'єктивної оцінки мають вирішальний вплив на використання мовних засобів, що реалізують комунікативні завдання переконання, директивності, критичного осмислення подій, що відбуваються, тобто в мові заломлюється суб'єктивне прагнення колективу авторів впливати на політичні, світоглядні позиції В«широкогоВ» читача. Мовні засоби набувають тут яскраво виражений експресивний характер, що особливо відбивається на синтаксисі, який спрямований на формування мови логізірованной, розчленованої, з різко і ясно позначеними акцентами [6, с. 58].
Як би проміжне положення по функціональній спрямованості займає в газеті велика кількість статей, в яких оціночні та інформують початку переплітаються, співіснують один з одним, тобто інформація подається з тієї чи іншим ступенем присутності авторської позиції, як це має місце в репортажі, коментарі. Чергування тут елементів експресивного та стандартизованого плану, їх перехід один в одного покликані привернути, підтримати інтерес читача.
Протиставлення інформаційних і передових статей не означає, що в перших взагалі відсутній елемент експресивності, а другі являють собою суцільний потік експресивних мовних одиниць, теоретичний характер носить і зіставлення функцій впливу і повідомлення (відповідно стилів В«впливуВ» і стилів В«ПовідомленняВ» [7, ​​с. 9]). У широкому комунікативному плані ці дві функції, з одного боку, протиставлені, з іншого - зіставлені, знаходяться під взаємодії один з одним. Як характерний приклад стилю В«повідомленняВ» зазвичай наводиться науковий стиль енциклопедичних статей, прикладом стилю В«ВпливуВ» служить мова художньої літератури. Однак навряд чи можливо повністю виключити ймовірність появи елементів експресивного плану в енциклопедичних статтях, а інформують елементів у мові художньої літератури.
Проведене протиставлення розглянутих стильових підрозділів (інформації та передових статей) є відносним ще й тому, що стиль передової статті має загально ознаки не тільки з художньою мовою, але і з науковим, характеризуючись рисою аналітичності. У свою чергу, інформаційні повідомлення характеризуються певним динамізмом при передачі послідовності подій, що зближує їх з мовою авторського художнього оповідання.
Разом з тим елементи впливу (експресивно-емоційно-оцінного плану) в науковому стилі завжди виступають як внесення [7, c. 120] подібно того, як елементи повідомлення в художньому стилі підпорядковані реалізації певних стилістичних завдань, в свою чергу, пов'язаних з реалізацією загальної естетично впливає функції. Присутність елементів експресії не є визначальним чинником і в газетній інформації, так само як і В«ІнформативністьВ» передовиці підпорядкована реалізації впливає функції.
Деякі дослідники відносять до газетного стилю тільки інформаційні матеріали [1, с. 177; 4], які в свій час послужили основою для створення перших газет. Однак в газетах сьогоднішнього дня пріоритет отримують, мабуть, саме фактори оцінки, впливу, в чому можна переконатися, читаючи, зокрема, радянські газети або газети комуністичної преси капіталістичних країн, в яких інформаційним матеріалам об'єктивного характеру зазвичай передує експресивно-емоційно насичена, витримана в строго публіцистичному тоні передова стаття - В«прапорВ» номери. Функціональна спрямованість на вплив мови передових статей служить сприятливим фактором для розкриття тут мовностилістичних ресурсів створення експресивності: використання контрастного поєднання елементів книжкової і розмовної мови, метафор та інших засобів створення образності мови, а також великої різноманітності прийомів експресивного синтаксису: інверсії, антитези, паралелізму, повторів, Еліпс та ін Однак основним джерелом створення експресивності в широкому сенсі слова є фактор оцінковості, що виступав в протиставленні Інформує характером мови інформаційних повідомлень.
В відміну від мови художньої літератури експресивність передової статті орієнтована на масового читача, характеризується соціально-комунікативної спрямованістю оцінковості, а тому рисами В«відкритостіВ», В«прозоростіВ». В мові художнього стилю оцінність має индивидуализированную спрямованість як з боку автора, так і з боку одержувача інформації [8, с. 130]. Провідну роль тут відіграють фактор контексту, підтексту, художнього задуму твори. Впливає функція художнього стилю має естетичну орієнтацію.
В інформаційних статтях елементи суб'єктивної оцінки не надають вирішального впливу на використання мовних засобів. Одиниці мови приймаються тут зазвичай в своєму прямому номінативному значенні, тобто мають лише один рівень розуміння - семантичний, в той час як в передових статтях до цього змістовному рівню розуміння додається рівень додаткових значень, В«конотаційВ», придбаних у широкому контексті або синтагматичному оточенні, наприклад функціональних значень директиви, критичної оцінки, спонукання до дії, призову і т.п. На перший план при виборі мовних засобів у газетній інформації виступають фактори знаходження оптимального способу передачі інформації, стимулювання до неї інтересу читача. Як і в інших газетних жанрах, в інформаційних матеріалах виникає необхідність вигідним чином представити повідомлення в найкоротший термін і по можливості в стислому вигляді. Форми, в які вдягаються мовні повідомлення, уже не несуть експресивно-воздействующей функціонального навантаження, але повинні бути зручні для сприйняття та інформаційно емкі.
Таким чином, в газеті співісну...
