ВСТУП
1. ДО ІСТОРІЇ ІСНУВАННЯ сленг
2. Сленг як явище в сучасній лінгвістиці. Сленг І жаргону.
3. Сленг і ФОЛЬКЛОР
4. Молодіжний сленг
5. ДОДАТОК.
ВИСНОВОК
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
ВСТУП
Доля російської мови - Тема, яка не може залишити байдужим жодного словесника. Очевидно, що мова істотно змінюється прямо на очах нашого покоління. Радіти цьому чи засмучуватися? Боротися із змінами або приймати їх?
Десять-двадцять років - нікчемний термін для розвитку мови, але в історії бувають такі періоди, коли швидкість мовних змін значно збільшується. Так, стан російської мови в сімдесяті і дев'яності роки може служити прекрасним підтвердженням цього факту. Зміни торкнулися і самої мови, і в першу чергу умов його вживання. Якщо використовувати лінгвістичну термінологію, то можна говорити про зміну мовної ситуації і появі нових типів дискурсу. Спілкування людини з сімдесятих років з людиною з дев'яностих цілком могло б закінчитися комунікативним провалом через простого нерозуміння мови і, можливо, несумісності мовного поведінки. В якості підтвердження достатньо вказати найбільш помітне, хоча і не найцікавіше зміна: поява величезної кількості нових слів (у тому числі запозичень) і також зникнення деяких слів і значень, тобто зміна російського лексикону.
Очевидно, що й самі мовні зміни, і їх швидкість в даному випадку викликані не внутрішніми причинами, а зовнішніми, а саме - соціальними перетвореннями і пертурбаціями, або, інакше кажучи, змінами в житті російськомовного суспільства. Перш ніж говорити про сучасній мові, слід згадати його недавню історію.
Микола Глазков колись написав:
<p> Я на світ бачу з-під столика:
Століття двадцяте, століття надзвичайний.
Чим він цікавіший для історика,
Тем для сучасника сумніше.
Двадцяте століття виявився надзвичайно цікавим не тільки для істориків, але й для лінгвістів. За суті, над російською мовою був проведений приголомшливий за масштабами і результатами соціолінгвістичний експеримент. У нинішньому столітті з ним порівняємо, мабуть, лише експеримент над німецькою мовою, але це предмет окремої розмови.
Дві великі соціальні струси - революція і перебудова - торкнулися не тільки народ, а й мову. Під впливом відбувається російську мову змінювався сам, і, крім того, на нього цілеспрямовано впливала влада, адже мова була її потужним знаряддям. Зміни в мові, їх соціальні причини та наслідки - одна з найцікавіших тим сучасної науки.
Мова революційної епохи блискуче описаний по гарячих слідах російськими і західними славістами: С.І. Карцевський, А.М. Селищевої, А.Мазоном. А ось російській мові наступних періодів пощастило значно менше. Лише в 60-і роки було проведено серйозне дослідження російської мови в радянському суспільстві. Керував ним М.В. Панов. Зате в кінці 80-х і в 90-х роках хлинув потік публікацій про російською мовою в радянську і пострадянську епоху. У більшості своїй вони вкрай непрофесійні, і суть їх зводиться до того, що в радянський період справу з мовою йшла дуже погано, але В«заразВ» все ще гірше.
Причини ж висуваються наступні. У радянську епоху мова була обюрократізірован і затиснутий в лещата цензури і самоцензури і до того ж служив інструментом маніпулювання свідомістю і промивки мізків. Ну а в пострадянський час все якось разом стали абсолютно безграмотні, ніяких вам правил або норм, так що можна говорити про розпад мови. До внутрішніх проблем додалася експансія англійської мови і як наслідок - поневолення колись великого і могутнього його чужоземним побратимом. В Як рецептів порятунку рекомендується повернення до коріння і витоків, підвищення загальної культури, курси риторики для депутатів і прем'єр-міністрів.
Зі сказаним важко не погодитися, але погодитися, мабуть, ще важче. І ось чому. За радянських час виникла цікава, але ніяк не унікальна ситуація, яка в лінгвістиці називається диглосія ( грец . двомовність), то є співіснування двох мов або двох форм однієї мови, розподілених по різним сферам вживання. Поруч з повсякденним російською мовою виникла (чи була створена) ще одна його різновид. Її називають по-різному: радянським мовою, дерев'яним язиком (калька з французького - langue de bois; СР з дерев'яним рублем ), канцеляриту (слово К.Чуковського), але краще всіх (і краще лінгвістів) про це написав англійський письменник Дж. Оруелл. І тому його В«НовоязВ» (в оригіналі newspeak) став самим звичним назвою лінгвополітіческого монстра. Диглосія траплялася і раніше і на самій Русі, і в інших суспільствах. Так, у Стародавній Русі сусідили розмовну російську мову і літературний церковно-слов'янська. Пізніше у вісімнадцятому столітті російській мові довелося ділити власний народ (точніше, тільки дворянство) з прибульцем - французькою мовою. У Стародавній Індії, наприклад, співіснували розмовні мови, пракріти, з релігійним мовою, санскритом. Диглосія взагалі характерна для деяких релігійних громад, де В«високийВ» релігійна мова обслуговує тільки релігійне, ритуальне і тому подібне спілкування. В інших же ситуаціях використовується В«низькийВ» розмовну мову. Функції радянської нової близькі до функціям релігійної мови, не дарма ж філософ Б.Рассел називав комунізм релігією.
У дійсності в радянському суспільстві вживалися й інші форми мови, наприклад, просторіччя, сленг і т.п. Всі ці форми майже не взаємодіяли між собою, оскільки ставилися до різних верств суспільства і до різних ситуацій спілкування. У промовах, газетах і на партзборах панував новояз, на кухнях і у дворах - розмовна мова, літературна або просторічні в залежності від мовної ситуації і її учасників. Радянська людина відрізнявся тим, що вмів вчасно перемикати регістри, В«дворушництвоВ» (за Оруеллом) породжувало В«двомовністьВ», і навпаки.
В даний час сленг є однією з найцікавіших мовних систем сучасної лінгвістики.
У даній роботі нами пропонується освітлення ряду проблем, пов'язаних з існуванням такого явища, як сленг.
Завдання запропонованої роботи зводяться до визначення сфери побутування сленгу, дослідженню функціонування його як системи, відстеження його витоків, різновидів.
Цілі роботи: ми візьмемо на себе сміливість відстоювання припущення, що сленг - явище в мові самостійне і його повинно розглядати у сучасному мовознавстві не інакше як окрему категорію.
У практичній частині дослідження запропоновані матеріали по молодіжному сленгу, в додатку наводиться глосарій молодіжного сленгу м. Астрахані.
Матеріал призначений для філологів, лінгвістів, соціологів, а також для тих, хто цікавиться проблемами формування і розвитку молодіжних жаргонів.
1. До ІСТОРІЇ ІСНУВАННЯ сленг
Отже, невірно, що російська мову в радянську епоху був незграбний, бюрократічен і малозрозумілий. Таким була тільки одна з його форм, а саме новояз, але іншим новояз бути і не міг. Його пристрій визначалося його призначенням. Ще А.М. Селищев сформулював ключове правило (пославшись, втім, на газетний текст): якщо говорить незрозуміло - значить, більшовик. Тут треба сказати, що новояз не був чимось мертвим і незмінним. Сталінський і брежнєвський новояз значно різняться між собою. Багато в чому мовні відмінності визначаються функціями мови та завданнями В«користувачаВ», тобто влади. На зміну прямому обману і промиванню мізків прийшли ритуал і забалакування. У цьому сенсі оруелівський новояз списаний скоріше зі сталінського часу. Змінювалися епохи, змінювалися дискурси. Ди...
