Міністерство освіти Російської Федерації
Іркутський державний лінгвістичний університет
Кафедра перекладу, перекладознавства
і міжкультурної комунікації
Способи вирівнювання когнітивного дисонансу
в перекладі поетичних творів
(на матеріалі сонетів Шекспіра)
Дипломна робота
Виконала:
студентка факультету
заочного навчання
відділення англійської мови Івлєва О.Г.
Науковий керівник:
Куніцина Є.Ю.,
Канд.філол.наук
До захисту допускаю:
________________
Дата____________
Декан факультету
заочного навчання Торунова Н.І.
канд.пед.наук, доцент До захисту допускаю:
________________
Дата____________
Зав.кафедри перекладу Каплуненко А.М.
д.ф.н., професор
Іркутськ
2003
Зміст
2 4
Глава 1. Проблема когнітивного дисонансу при перекладі персонального дискурсу ................................................ ............... 6
I.1. Дискурсивні принципи розуміння тексту .................................... 6
I.1.1. Поняття дискурсу ................................................ .......................... 6
I.1.2. Типологія дискурсу ................................................ ......................... 7
I.1.3. Аспекти теорії еквівалентності. Взаємовідношення понять еквівалентності й адекватності перекладу ........................................... 7
I.2. Когнітивний дисонанс як проблема перекладу .......................... 11
I.2.1. Поняття когнітивного дисонансу .............................................. 11
I.2.2. Причини когнітивного дисонансу .............................................. 12
I.2.3. Роль когнітивного дисонансу в перекладацькій діяльності 12
1.2.4. Рівні когнітивного дисонансу в діяльності перекладача 13
1.3. Поетичний дискурс як різновид персонального дискурсу 17
I.3.1. Особливості поетичного дискурсу ........................................... 17
I.3.2. Характеристика сонета як жанру ........................................... 20
I.3.3. Особливості сонетів Шекспіра ............................................... ... 21
I.4 Способи зменшення когнітивного дисонансу при перекладі поетичних 25
Глава II. Когнітивний дисонанс і способи його зменшення в перекладацькій практиці ......................................... .................... 30
II. 1. Особливості перекладів 116-го сонета Шекспіра ....................... 30
II.1.1. Комунікативний намір і особливості мови і стилю Шекспіра в сто дванадцятий 30
II.1.2. Способи досягнення функціональної еквівалентності в перекладах 116-го сонета Шекспіра ............................................ ....................................... 32
II.1.3. Трансформації для зменшення когнітивного дисонансу ...... 37
II. 2. Особливості перекладів 74-го сонета Шекспіра ......................... 41
II.2.1. Комунікативний намір автора тексту оригіналу Особливості мови і 41
II.2.2. Способи досягнення функціональної еквівалентності ........ 44
при перекладі 74-го сонета (переклад Б. Кушнера) .................................. 44
II.2.3. Методи зменшення когнітивного дисонансу при перекладі Б. 49
II.2.4. Кроки для зменшення когнітивного дисонансу в перекладі С.Я. Маршака 51
II. 3. Особливості перекладів сімдесят третього сонета Шекспіра ......................... 55
II.3.1. Комунікативний намір і особливості мови і стилю Шекспіра в 73-ем 55
II.3.2. Методи зменшення когнітивного дисонансу в перекладі Н. Гербеля 59
II.3.3. Методи зменшення когнітивного дисонансу в перекладі С. Ільїна 63
II.3.4. Методи зменшення когнітивного дисонансу в перекладі В.Я. Брюсова 67
Висновки по чолі ............................................ .................................... 73
74 77 81
Введення
В теорії перекладу проблемами перекладу поетичних творів займалися багато лінгвісти, мовознавці, перекладачі, видатні письменники і поети. Теоретичні аспекти поетичного перекладу розглядалися Л.С. Бархударова, С.Ф.Гончаренко, Ю.Н. Карауловим, А.В. Федоровим. Всі вони відзначають особливу специфіку поетичних творів, яка багато в чому ускладнює роботу перекладача. Десятки дискусій розгортаються про те, чи зберігати форму твору або передавати музику вірша і настрої героїв.
Ці питання виникають і при перекладі сонетів Шекспіра. Більше двохсот років існує шекспірологія. За цей час запропоновано величезна кількість різних тлумачень окремих слів, але Шекспір ​​досі є самим В«незрозумілимВ» з письменників свого часу. Шекспір ​​використовував мову свого часу з такою творчою силою, що навіть ранній німецький класицизм і молодий Гете не могли ще висловити того, що сказав Шекспір.
Актуальність даної роботи визначається неминущим характером цінності мови Шекспіра. Повним дзвоном продовжують дзвеніти його слова. Маяковський написав кілька рядків про силі поезії, про вірші, які перемагають час.
Але слово мчить, підтягнувши попруги,
Дзвенять століття, і підповзають поїзда
Лизати поезії мозолясті руки.
Поезія Шекспіра робить людей краще і чистіше. [23]
Наукова новизна полягає в тому, що переклад поетичних творів буде розглядатися з позиції новітніх лінгвістичних теорій, з позиції дискурсу, крім того, перекладацький процес розглядається з позиції когнітивного дисонансу.
Мета дослідження - вивчити способи вирівнювання когнітивного дисонансу в перекладі поетичних творів,
Об'єкт дослідження - поетичний переклад.
Предмет дослідження - сонети Шекспіра.
Завдання дослідження - 1) На підставі сучасних теорій вивчити способи досягнення еквівалентності при перекладі поезії.
2) Виявити якого рівня когнітивного дисонансу досягли перекладачі при перекладі сонетів Шекспіра, які методи виявилися більш результативними.
Методи дослідження: теоретичний аналіз літератури, критичний аналіз перекладів сонетів Шекспіра.
Теоретична значимість - Теоретичний аналіз дозволяє нам систематизувати деякі аспекти проблеми поетичного перекладу.
Практична цінність полягає в тому, що дане дослідження може бути використано студентами, займаються проблемами поетичного перекладу.
Глава 1. Проблема когнітивного дисонансу при перекладі персонального дискурсу
I.1. Дискурсивні принципи розуміння тексту
I.1.1. Поняття дискурсу
Переклад має справу з небудь текстом, він є предметом наукового аналізу. Невід'ємна частина перекладу тексту - це аналіз дискурсу.
Дискурс - зв'язаний текст в сукупності з екстра-лінгвістичними, прагматичними, соціокультурними, психологічними та іншими факторами; текст узятий в подієвому аспекті; мова, розглянута як цілеспрямоване соціальне дію, як компонент, бере участь у взаємодії людей і механізмах їх свідомості. Дискурс - це мова, В«занурена в життяВ». Дискурс включає Паралінгвістичний супровід мови (міміку, жести), виконують такі основні функції, які диктуються структурою дискурсу: ритмічну, референтну, що зв'язують слова з предметною областю додатка мови, семанти...
