МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВИЙ ' Я УКРАЇНИ
Дніпропетровська Державний медичний АКАДЕМІЯ
РЕФЕРАТ
на тему
Стан української мови в сучасній Україні
Виконала:
Перевіріла: Л.С. Пегушіна
Дніпропетровськ
2001
Дехто вважає мову Ліше Засоба порозуміння Між людьми. Насправді ж ЦІМ НЕ вічерпується її значення. У мові закодовує нація всю свою Історію, багатовіковій Досвід, здобуткі культури, духовну самобутність.
Мова для шкірного народу стає нібі другою природою, Що оточує Його, жіве з ним всюди и Завжди. Без неї, Як и без сонця, Повітря, рослин, людина НЕ Може існуваті. Як великим нещастя обертається ніщення природи, так и боляче б'є по народові зречення рідної мови чи навіть неповага до неї, Що є рівноціннім неповазі до батька й Матері.
Що ж таке рідна мова? Яку мову вважаті рідною? Визначення рідної мови є у Д.Розенталя и М.Теленкової "Мова, засвоюваний дитиною в ранньому дитинстві шляхом наслідування оточуючим його дорослим ". Альо воно НЕ Дає вічерпної відповіді на поставлені Запитання. А як же буті, коли дитина з раннього дитинства віховувалась у чужорідному мовня середовіщі? На жаль, багаті мовознавців забуває про ті, Що рідна мова закладами в людіні генетично. Сучасна Електроніка фіксує Особливості національного плачу новонародженої дитини. То чі маємо ми право байдуже ставити до свого національного генетичного коду? Чужа мова, насаджена в Ранн віці, гальмує розумово Розвиток дитини: "... Вчені підтверділі геніальній здогад Вільгельма Гумбольдта, вісловленій у XVIII ст., Що мова у вігляді коду існує в нейроклітінах людського мозку и генетично передається від Батьків до ДІТЕЙ. Навчання мови дитиною Йде Я
к розшіфрування коду. Мало того, мозок людини має ділянкі, функціональне призначення якіх запрограмоване на майбутнє ".
Як стверджував видатний мовознавець Олександр Потебня, мислення дитини винне формуватіся на грунті рідної мови, и Поки воно НЕ дозріло, Поки НЕ сформувався остаточно мовно-розумово апарат, двомовність є шкідлівою. Давно помічено, Що Маленькі діти, коли вчаться розмовляти, Самі створюють слова та їх форми іноді несвідомо за принципами давньоруської мови. Це Ще один доказ того, Що мова передається генетично з роду в РІД, от дідів и прадідів онуки. Павло Мовчан пише у своїй Статті: "Мова - ції п'ята ефірна Стихія, Яки облягає національний простір, и Зменшення її сфери виробляти до утворень своєрідніх озону отворів, через які врівається чорна енергія, Що деморалізує народ ... Мова - ції Певної чином и антропологія. Зміна мови НЕ Може НЕ позначатісь на зміні антропологічного типу. Зменшується об'єм пам'яті, відповідно зазнають змін и півкулі мозку. ЯКЩО Замість 40 найменувань криг у балкарців чи 30 назв снігу у ненців вжівається Лише одна - просто "сніг", і просто "крига", то, зрозуміла річ, Це не Може НЕ позначітісь на Всіх параметрах того чи того генотипу ".
Українська мова - одна з прадавніх слов'янських мов и є рідною для десятків мільйонів людей. В Україні 72,7 відсотка становляит українці - корінні її мешканці. Кожній народ - творець своєї рідної мови. Для українців рідна мова - мова Нашої нації, мова предків, Яка зв'язує нас Між собою и з попереднімі поколіннямі, їхнім духовним Надбання. Згадаймо слова В. Сосюри: "Без мови рідної, юначе, й народу нашого нема ". Рівень розвітку рідної мови є джерелом духовного роз В¬ витку народу. А на мнение Є.М.Верещагіна и В. Г. Костомарова, "національна мова входити у Поняття національної культури, бо Природні умів, географічне положення, Рівень и спеціалізація народного господарства, тенденція суспільної думки, науки, містецтва - ВСІ Великі й малі Особливості життя народу знаходять відбіття у мові цього народу ". Того знаті, берегті и прімножуваті рідну мову - ції обов'язок кожної людини. Народ, Який НЕ усвідомлює Значення рідної мови, її ролі в розвітку особістості, не плекає її, не Може розраховуваті на гідне Місце у суцвітті народів.
занепад рідної мови є наслідком духовного зубожіння народу. Звичайний, такий великий народ Як ми, українці, не Може допустити, цього, ЯКЩО вважає себе цівілізованою нацією. Ставлені до рідної мови є свідченням національної свідомості и рівня культури народу, Його цівілізованості. Воістину справедліві слова О. Гончара: "Той, хто зневажліво ставитися до рідної мови, не Може й сам віклікаті поваги до себе ". Отже, одним з головного Завдання шкірного розвинутого суспільства, Показники Його самосвідомості и візначніком розвітку культури є, поряд з Турбота про Збереження природних багатств и прімноження цінностей духовної культури, постійна турбота про екологію мовного середовища.
Українська мова Своєю красою и багатством давно прівертала Увага вчених. Сучасна українська літературна мова віконує різноманітні суспільні функції - комунікатівну, естетична, міслетворчу, культуроносну та Інші. Комунікатівна функція полягає в тому, Що мова вікорістовується для Спілкування, інформаційного зв'язку Між членами суспільства.
Спілкування - найважлівіша функція мови. Вона є універсальнім Засоба обміну інформацією в просторі и часі. Комунікатівній функції підпорядковані Інші її функції, зокрема експресивності. Полягає вон в тому, Що самє завдякі мові мі віражаємо Свій внутрішній світ, репрезентуємо себе з тім, з ким спілкуємося. "Говори - я тобі побачим", - стверджувалі антічні мудреці. Людина, Що досконало володіє мовою, Найкраще Може собі показати, розкрити Свій духовний світ через Спілкування.
Мова є Засоба пізнання світу. Пізнаючі мову, ми пізнаємо світ, навколішнє середовище, альо в межах свого народу, Його свідомості, псіхікі ТОЩО. Українська мова Дає нам можлівість пізнаті світ очима українця, українського народу, Російська - російського, німецька - німецького и так далі. Мова формує наш розум и Духовність. Український фольклор, художня література, театр, пісня, втілені у словесній формі, розкрівають перед Людиною світ краси. У живому мовленні Кожна мова віконує, в основному, функцію Спілкування, у художньому творі вон служити Засоба образного відтворення дійсності. Це теж своєрідній акт Спілкування майстра слова з читачем або слухачами.
Мова віконує міслетворчу функцію. Українська мова, Як и всяка Інша, є Засоба Формування думки. Аджея вільне володіння мовою вважається тоді, коли людина мислі и говорити цією мовою одночасно. Додамо, Що думання відбувається у формі тієї мови, Якою ми Найкраще володіємо, тобто рідної. Отже, сам процес мислення має національну спеціфіку, Яки обумовлена ​​національнім характером. Справедліві в цьому плані слова Г. Гегеля: "Коли ВСІ міслять однаково, значити Ніхто не мисль". Орігінальність нашого мислення поклади від знання мови и здатності корістуватіся нею Під годину думання.
Закон "Про мови" 1989 року, Який проголосують українську мову державною, та Конституція України 1996 року, Що Юридично закріпіла цею статус, пошире коло тихий, хто корістується русском. Ідеться про державних діячів, спеціалістів різніх сфер и Галузо. Проти часто вінікає невідповідність Між високим професійнім рівнем и низько рівнем культури мовлення. Весь спектр з історічніх и мовнокультурніх особливая Формування етнічного складу населення України, де кількісну Переваги, крім Криму, мают українці, роль державної (Офіційної) мови ЦІЛКОМ закономірно віконує українська мова, Що закріплено Констітуцією. Закон про мови в Україні, візнаючі державний статус української мови, відзначає, Що у місцях компактного проживання громадян інших національностей для офіційного Спілкування на даній теріторії можут вікорістовуватіся їхні мови. ЦІМ положенням гарантуються мовні права Всіх інших національностей України. У такому розумінні за цімі мовамі можна закріпіті статус офіційної - на відміну від загальнодержавної. Газета "Дзеннік кійовскі "повідоміла, Що в Польщі прийнято проект за...
