Вступ 2
Походження фразеологізмів 2
Класифікація російських фразеологізмів 3
Класифікація прийомів перекладу фразеологізмів 4
Фразеологічний переклад 5
Основні галузі використання фразеологічних еквівалентів 7
нефразеологіческого переклад 8
Контекстуальний і вибірковий переклад 10
Характерні особливості фразеологізмів 10
Висновок 13
Список літератури 15
Введення
Вже Пушкін вважав, що виражене автором має бути перевиражено перекладачем; Гоголь пропонував іноді В«Віддалятися від слів оригіналу навмисне для того, щоб бути до нього ближчеВ»; А. К. Толстой думав, що В«не слід перекладати слова, і навіть іноді сенс, а головне-треба передавати враження В»; К. І. Чуковський закликавВ« перекладати сміх-сміхом, посмішку - посмішкою В»
Але разом з тим-і це не суперечить принципу переводимости (оскільки, частина сприймається лише в складі цілого) - і будь-якому художньому творі є такі елементи тексту, які, умовно кажучи, перенести не можна. Я кажу В«умовноВ», оскільки мова йде про неможливість формального перекладу. Темою цього реферату є одна з суміжних категорій "неперекладне" - фразеологія.
Вона представляє виняткову важливість для науки перекладу, оскільки в В«шкалою перекладаєтьсяВ» або В«труднопереводімостіВ» фразеологізми, або фразеологічні одиниці (ФЕ), займають чи не перше місце: В«не перекладаєтьсяВ» фразеології відзначається всіма фахівцями в числі характерних ознак стійких одиниць; на неї незмінно посилаються прихильники В«Теорії не перекладаєтьсяВ»; з трудністю перекладу ФЕ па кожному кроці стикається перекладач-практик, на ній шанобливо зупиняється теоретик перекладу.
У моїй роботі я спробую більш-менш повно (наскільки це можливо в рамках невеликої роботи) охопити питання походження та класифікації російських фразеологічних одиниць і розкрити основні проблеми, пов'язані з переведенням ФЕ.
З приватного лінгвістичного питання за останні два десятиліття фразеологія виросла в великий розділ мовознавства; про неї і по багатьом проблемам її написані (головним чином радянськими вченими) тисячі робіт. І тим не менше почати порівняльне вивчення, як годилося б, чітким визначенням самого предмета або хоча б ясною дефініцією фразеологізму з перерахуванням його ознак і видів майже неможливо; по основному питанню: що таке ФЕ?-думки авторів розходяться в дуже широкому діапазоні.
Походження фразеологізмів
Освіта фразеологізмів
Незважаючи на гадану оригінальність визначених фразеологізмів, їх освіта в мові спирається на певні зразки.
Особливості утворення фразеологізмів пов'язані з типом матеріалу, на базі якого вони створюються. У російській мові таких типів п'ять:
1) Окремі слова російської мови;
2) вільні словосполучення російської мови;
3) прислів'я російської мови;
4) фразеологічні одиниці російської мови;
5) іншомовні фразеологізми.
З окремих слів фразеологізми виникають досить часто.
Наприклад: душа нарозхрист, людина у футлярі і т.д.
Найбільше число фразеологізмів утворюється на базі вільних словосполучень. Такі словосполучення отримують нове значення переноситься на них за подібністю явищ або їх зв'язку. Голова, наприклад, порівнюється з казанком, звідси казанок варить - В«голова міркуєВ».
Чимало фразеологізмів виникло на базі прислів'їв. Зазвичай фразеологізм стає частиною прислів'я, що вживається самостійно в мові, без знання такого прислів'я фразеологізм незрозумілий. Наприклад, старий горобець (старого горобця на полові не проведеш.)
Фразеологізм нерідко стає базою для утворення нових фразеологізмів. Такий шлях використовують при утворенні фразеологізмів на базі термінологічних поєднань: друге дихання, ланцюгова реакція, нульовий цикл і т.д.
Особливим видом утворення нових фразеологізмів на базі існуючих є такій, коли змінюється склад і значення фразеологізму. Це як би розвиток фразеології, наприклад, зі словом зелений - В«вільнийВ»: зелене світло - В«вільний проїздВ».
На базі фразеологізмів інших мов утворюються запозичені фразеологізми.
Джерела російських фразеологізмів
Всі фразеологізми російської мови можна розділити за походженням на 2 групи: фразеологізми російської походження і запозичені.
Переважна більшість росіян фразеологізмів виникла в самому російською мовою або дісталися російській мові від мови предків: нерозлийвода - В«дуже дружніВ», в чому мати народила - В«без одягу В»і багато інших.
Кожне ремесло на Русі залишало слід в російській фразеології. Від платників веде свій початок В«незграбна роботаВ», від кушнірів - В«небо в овчинкуВ». Нові професії дали нові фразеологізми. З мови залізничників російська фразеологія узяла вираз В«зелена вулицяВ» і так далі.
Встановити час і місце виникнення безлічі фразеологізмів важко, тому існує пропозиція лише про те, де вони виникли і на якій основі.
Набагато легше визначити джерело авторських фразеологізмів.
Наприклад, В«квасний патріотизмВ» - помилковий, показний виник в листі відомого російського поета і критика Л.А.Вяземского. Ще точніше можна встановити походження фразеологізмів, виниклих в творі художньої літератури з тією ж назвою. Фразеологізм В«Трішкін кафтанВ» виник з байки І.А. Крилова. Вже у складі байки цей вираз став фразеологізмом зі значенням: справа, коли усунення одних недоліків тягне за собою нові недоліки.
Запозичені фразеологізми діляться на запозичені із старослов'янської мови і запозичені з західноєвропейських мов.
Старослов'янські фразеологізми закріпилися в російській мові після введення християнства, вони в більшості своїй ведуть початок з книг, священного писання в тому числі. Найчастіше вони мають книжковий характер. Наприклад, В«притча во язицехВ», В«шукайте і знайдетеВ», В«метати бісер перед свинями В»і інші.
Фразеологізми, запозичені з західноєвропейської мови включають в себе найдавніші запозичення із латинської або старогрецької мови, наприклад, В«терра інкогнітаВ». Більше пізніми є запозичення з фразеології (В«мати зубВ»), німецьке (В«Розбити вщентВ»), англійської (В«синя панчохаВ») мов.
Класифікація російських фразеологізмів
В.В. Виноградов виділив три основних типи фразеологічних одиниць, які були названі'' фразеологізм зрощення'', '' Фразеологізм єдності'','' фразеологізм сполучення''.
Фразеологічні зрощення
Фразеологічні зрощення - абсолютно неподільні словосполучення,'' значення яких абсолютно незалежно від їх лексичного складу, від значення їх компонентів і так само умовно і довільно, як значення невмотивованого сл. знака''. Наприклад, собаку з'їв, точити ляси, бити байдики і подібне.
Фразеологічні єдності
Фразеологічні єдності - словосполучення, в якому '' Значення цілого пов'язано з розумінням усередині образного стрижня фрази, потенційного сенсу слів''. Наприклад,'' тримати камінь за пазухою, виносити сміття з хати, стріляний горобець'' і тому подібне.
Фразеологічні поєднання
Фразеологічні сполучення - В.В. Виноградов назвав словосполучення,'' утворені реалізацією невільних значень слів''. Він зазначив, що більша частина і значень слів обмежена в своїх зв'язках внутрісемантіческімі відносинами самої мовної системи. Ці лексичні значення можуть виявлятися лише у зв'язку зі строго певним колом понять і їх словесних позначень. Наприклад, можна сказати'' страх бере'','' туга бере'', але не можна сказати:'' радість бере'','' насолода бере'' і тому подібне.
Фразеологічні вираження
Н.М. Шанський виділив четвертий тип фразеологічних одиниць - "Фразеологічні вирази''.
Фразеологічні вирази'' стійкі в своєму складі і вживають фразеологічні звороти, які є не тільки семантично членімимі, але і складається цілком із слів з вільними...
