Є.В. Маркова, Саратовський державний університет, кафедра теорії, історії мови та прикладної лінгвістики
Відносини антонімії виступають одним з найважливіших видів системно-семантичних відносин між одиницями мови. В даний час є велика кількість робіт, присвячених лексичної антонімії і виконаних на матеріалах асоціативного теста1.
Предметом дослідження цієї роботи є аналіз реакцій на стимули-антоніми.
Специфіка цього дослідження полягає в тому, що робота була виконана на великому матеріалі В«асоціативний словник школярів міста Саратова і Саратовської області В»(АСШС). Асоціативні поля аналізувалися в динамічному аспекті.
Наша робота проводилася в наступних напрямках:
1) дослідження асоціативних полів проводилося окремо за наступним планом: розглядалися головні асоціати (реакції, частка яких не менше 5% серед усіх отриманих реакцій на стімул2); розглядалася частка нульових реакцій; досліджувалася зустрічальність членів інших асоціативних полів в розглянутому поле; вивчалися частки антонімічних реакцій; вивчалася частка реакцій-синонімів; 2) залучалися дані В«Тлумачного словника російської мовиВ» С.І. Ожегова, Н.Ю. Шведової.
Асоціативне поле В«легкийВ»
На стимул легкий було проаналізовано 665 реакцій учнів з II по XI класи. В В«Тлумачному словнику російської мовиВ» виділяється декілька значень слова В«легкийВ». Реакції школярів II-XI класів, представлені в АСШС, відповідають двом з них: В«незначний за вагоюВ» і В«без великих зусиль, праціВ».
На стимул легкий дано велику кількість антонімічних реакцій (табл. 1).
Таблиця 1
Як видно з наведеної табл. 1, частка антонімічних реакцій зменшується до XI класу за рахунок зростання частки реакцій, що співвідносяться зі значенням стимулу В«Незначний за вагоюВ» і В«без великих зусиль, праціВ». Реакції, співвідносні зі значенням стимулу В«незнач
ний за вагоюВ», переважають у всіх класах, що говорить про те, що дане значення є основним і першим, яке засвоюється ще в початковій школі. Інша ж значення є похідним і більш складним для засвоєння.
Частка нульових реакцій значно зменшується до старших класів, що говорить про засвоєнні значення слова В«легкийВ».
За даними дослідження асоціативного поля стимулу легкий, з декількох можливих антонімів школярі наводять реакцію важкий. Тільки лише в V-VI класах в Як антоніма наводиться прикметник В«важкийВ», але частка даної реакції дуже мала (0, 89%).
Аналіз головних асоціатів також підтверджує висновок про першорядності значення В«Незначний за вагоюВ», так як з II по XI класи головними реакціями є слова пух, вітер, вітерець.
Асоціативне поле В«важкийВ»
На даний стимул було досліджено 985 реакцій. Серед відповідей піддослідних найбільш яскраво представлені два значення: В«який має велику вагуВ» і В«важкий, що вимагає великої праці, великих зусиль В».
Проаналізуємо відомості табл. 2.
Частка антонімічних реакцій різко падає до XI класу за рахунок зростання частки реакцій, що співвідносяться зі значенням стимулу В«вимагає великих зусиль, праціВ». Основне місце займають реакції, співвідносні зі значенням стимулу В«Значний по вазіВ», що показує, що дане значення основне і засвоюється ще в початковій школі. Інша ж значення - В«вимагає великих зусиль, праці В»- не є першорядним для учнів молодших класів, але поступово до старших класів стає актуальним, чого ми не спостерігали при дослідженні асоціативного поля В«легкийВ». Актуалізацію значення В«вимагає більших зусиль, праці В»доводить і той факт, що серед головних асоціатів в віковій групі IX-XI класів з'являється реакція працю.
Серед реакцій-антонімів перше місце займає антонім В«легкийВ».
Реакції-синоніми менше представлені в асоціативному полі В«важкийВ», в даному випадку антонімічні зв'язки найбільш сильні.
Слід звернути увагу на зростання частки нульових реакцій до XI класу, що говорить про ускладнення поля стимулу В«важкийВ».
Асоціативне поле В«важкийВ»
Реакції асоціативного поля В«важкийВ» можна звести до трьох груп: по-перше, реакції, співвідносні зі значенням стимулу В«вимагає великої праціВ»; по-друге, реакції, співвідносні зі значенням В«містить в собі труднощіВ»; по-третє, В«насилу піддається впливу, який доставляє неспокій В».
Реакції, співвідносяться зі значенням стимулу В«вимагає великої праціВ», майже не представлені в асоціативному полі стимулу важкий (частка таких реакцій з V по XI класи становить 0%, лише у віковій групі II-IV класи 0, 82%, але це одинична реакція). А ось дві інші групи заслуговують пильного вивчення. У початковій школі первинним значенням є значення В«містить в собі утруднення В»(частка подібних реакцій складає 43, 95%). До старших класів частка цих реакцій значно зменшується - до 28, 71%; реакції, співвідносні зі значенням стимулу В«насилу піддається впливу, який доставляє неспокійВ» до XI класу різко зростають - з 9, 7 до 30%. До старших класів засвоюється таке значення слова, як В«насилу піддається впливу, який доставляє неспокій В». Про це ж свідчить і аналіз головних асоціатів: якщо в початковій школі в число головних асоціатів входили слова праця, день, задача, урок, то до старших класів головною реакцією є реакція дитина.
Частка антонімічних реакцій порівняно невелика і варіює від 3 до 5%. Основним антонімом є слово В«легкийВ». Випробовувані дуже багато призводять реакцій-синонімів на стимул важкий. Частка синонімічних реакцій до старших класам зростає до 19, 55%.
Частка нульових реакцій з віком зменшується. У початковій школі нульові реакції складають 15, 76%. До старших класів ця цифра зменшується до 6%.
Всі висновки нами були зроблені при аналізі табл. 3.
Асоціативне поле В«простийВ»
На стимул простий було проаналізовано 684 реакції. Слід зазначити, що реакції на даний стимул вельми різноманітні. Найбільш яскраво представлені наступні значення: В«звичайнісінькийВ», В«добродушнийВ», В«дурнуватийВ», В«грубий по обробці В»,В« немудрий В». Самою частотної реакцією у всіх вікових групах була реакція чоловік, частка якої варіює від 16 до 31%. Ми віднесли пару простий - людина до реакцій, співвідносні зі значенням стимулу В«самий звичайний В». Всі інші значення ми звели в одну групу - реакцій з переносним значенням.
антоніміческім реакції на даний стимул з віком збільшуються, як і реакціісіноніми. Даний стимул вступає в антонімічні відносини з багатьма словами: складний, важкий, важкий. Відзначимо, що ці слова в якості стимулів не давали антоніма В«ПростійВ».
Частка нульових реакцій в молодших класах вельми велика - 14, 81%, що говорить про певної труднощі в усвідомленні даного слова.
Перше місце у всіх вікових групах належить реакціям, співвідносні зі значенням стимулу В«звичайнісінькийВ»
(табл. 4).
Асоціативне поле В«складнийВ»
Серед реакцій на стимул складний представлені реакції, співвідносні зі значеннями стимулу В«складається з декількох частинВ» і В«важкий, заплутанийВ». Незважаючи на то що значення слова В«складнийВ» - В«що складається з декількох частинВ» в словнику наводиться першим, дані АСШС говорять про те, що первинним значенням є В«Важкий, заплутанийВ».
Серед реакцій-антонімів перше місце займає реакція легкий, друге - реакція простий. У різних вікових групах, як видно з таблиці, антонімічні відносини між стимулом і реакцією слабшають за рахунок зростання частки синонімів, що пов'язано і з часткою реакцій, що співвідносяться зі значенням стимулу В«Важкий, заплутанийВ» (табл. 5).
Дослідження асоціативних полів дозволяє нам скласти схему антонімічних зв'язків між досліджуваними словами (малюнок).
В даному випадку стрілка позначає антоніміческім вмотивованість. Важливо відзначити, що дані слова виступають і в якості стимулів і в якості реакцій. Реакція легкий наводиться як антоніма для стимулів важкий, важкий, складний. Для стимулу простий антонімами виступають дві реакції - важкий і важкий, а стимул-прикметник складний має два антоніма - простий і легкий.
антоніміческім відносини між досліджуваними словами-стимулами-реакціями говорять про те, що усередині розглянутих груп є зв'язку, які утворені перехрещенням полів.
Складені таблиці (1-5) демонструють динаміку зміни частки реакцій-антонімів і реакцій-синонімів. Ці зміни відбуваються по-різному, оскільки динаміка пов'язана зі значенням досліджуваних стимулів.
Список літератури
1 Див: Медведєва І.Л. Досвід психолінгвістичного дослідження антонімії// Психолингвистические дослідження в області лексики і фонетики. Калінін, 1981. С. 68-81.
2 Див: Гольдін В.Є., Сдобнова А.П. Російська асоціативна лексикографія: Учеб. посібник для студ. вузів. Саратов, 2008.
Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту .sgu.ru/
