С.І. Болдирєва
Розглядаються деякі соціопрагматіческіе чинники, що зумовили появу феномена В«Політично коректнийВ» (ПК) мову. Робиться спроба простежити особливості функціонування ПК мови на Заході і виявити вплив його на мовні норми в Росії (в аспекті міжкультурної комунікації в умовах глобалізації).
Мова - динамічна адаптивна система, яка тонко реагує на зміни в мовному соціумі. Це багатошаровий і поліфункціональний феномен, що відображає культуру, ментальність, В«ДухВ» певного мовного співтовариства на певному часовому відрізку. В Водночас мова як базовий елемент культури є провідним засобом міжкультурної комунікації в умовах неспівпадання, часом упередження, культурно-національних стереотипів мислення і вербальної поведінки [1, c 97]. В результаті в процесі міжкультурної комунікації відбувається взаємодія та взаємовплив, соціокультурних, псіхокультурних факторів, різних картин світу, різних В«світівВ».
В умовах бурхливо розвиваються технологій, що сприяють масштабної міжкультурної комунікації, світ стає В«глобальної селомВ». Процес глобалізації у цьому розумінні можна розглядати з позицій двох протилежних тенденцій: гомогенізації та прагнення зберегти національно-культурну ідентичність. З одного боку, стирання кордонів між державами, життєва необхідність знаходити, точніше, виробляти спільну мову цивілізованого спілкування в цьому єдиному просторі, іменованому Земля, з іншого боку, необхідність вдосконалювати норми мовного поведінки (мовного етикету) як культурно-поведінкової норми в рамках однієї держави диктується логікою виживання всього світового співтовариства.
У рамках соціолінгвістики розроблені основні теорії та правила спілкування. До них можна віднести і відомі максими і конвенції суспільного договору Грайса [2], Хаймза [4], Фірса [5], Лакоффа [6], і В«Принцип ввічливостіВ» Ліча, [7] та теорію збереження В«обличчяВ» Брауна і Левінсона [3], суть яких полягає в уникненні конфлікту або нанесенні збитку В«особіВ» в процесі к
омунікації. Всі ці норми, прескрипция, обмеження, що включають універсальні принципи і технології успішної комунікації, застосовні до англомовного співтовариства, в умовах комунікативної глобалізації проникають в інші культури та асимілюються в них як необхідна умова міжкультурного спілкування.
У багатополярному мінливому світі, що прагне до демократії і рівності, в світі, що характеризується національних, етнічних, культурним розмаїттям, неминуче зростає значимість функцій мови, пов'язаних з внутрішньонаціональних та міжнаціональних спілкуванням.
Існують, як відомо, різні класифікації функцій мови і, відповідно, різні концептуально близькі терміни. У даному випадку мова йде про регулятивної або соціальної, політичної або директивної функції, коли мова виконує роль соціального регулятива і стає інструментом, за допомогою якого реалізується соціальне замовлення - через вплив на систему цінностей індивіда, формування в його свідомості певної картини світу і, тим самим, управління поведінкою homo sociologicus. Соціальна природа мови очевидна, як і двонаправлена ​​зв'язок мови і суспільства: під впливом екстралінгвістичних чинників у мові відбуваються зміни, а норми мовної поведінки впливають на modus vivendis - на спосіб життя і думки.
Однією з насущних потреб усього світового співтовариства сьогодні (глобального села) стає культивування толерантності як засобу регулювання міжкультурного спілкування взагалі, так і спілкування в рамках одного мовного соціуму. Толерантність як концепт набагато більш ємне поняття, ніж терпимість, так як включає в себе додатковий компонент В«бажання, готовністьВ» прийняти або погодитися з чимось, що не збігається з індивідуальної і суспільної шкалою цінностей або оцінок. У сучасній Британії часто вживається дієслово to embrace (приймати, включати в себе) у поєднанні з поняттями culture, tradition, тоді говорять про готовності прийняти і зрозуміти культурні, етнічні, релігійні відмінності, а не терпіти.
В рамках цієї соціальної парадигми доцільно розглядати концепт політично коректного мови, який охоплює широкий і дуже різноманітний шар лексики. Цікаво відзначити, що немає чіткого критерію віднесення слова до цього концепту, хоча в побутовому вживанні цілком ясно, що політично коректно, а що немає. З'явився в 60-ті роки минулого сторіччя в США політично коректний мову відбив прагнення демократично налаштованих верств інтелігенції до підвищенню відповідальності суспільства за повну реалізацію права на рівність. На практиці це була спроба за допомогою прогресивної мовної політики сформувати нові соціальні мовні стереотипи, засновані на толерантності [9].
Політично коректний мову відразу ж привернув увагу фахівців і став, у певному сенсі, В«яблуком розбратуВ» - навколо цього явища розгорілися палкі суперечки. Виданий у 1955 році під редакцією Дж. Вільямса збірник статей соціологів, політологів (Об'ємом 340 сторінок) так і називається В«PC Wars: Війни навколо політично коректного мови В»[10]. З'явилися словники ПК мови, дослідження [11], засоби масової інформації розтиражували це поняття і зробили його розхожим кліше, якимсь символом боротьби за рівність, зокрема, підлог. Рух за В«вербальну гігієну В»досягло такого розмаху, що Дж. Буш назвав його в одному зі своїх публічних виступів В«нової істерієюВ». З'явилися і вельми отруйні пародії на ПК мову, що висміюють абсурдні з точки зору здорового глузду словосполучення, що захищають індивіда від образи його (її - ПК!) гідності. Це відомі В«старі казки на новий лад В»-" Correct Bedtime Stories "[8], де злі, некрасиві сестри Попелюшки були нестандартної зовнішності "differently visaged", а козеня (З казки про трьох козенята), він був наймолодший - "the least chronologically accomplished "і менш інших розвинений. Не можна не погодитися з тим, що значна кількість одиниць ПК, навіть враховуючи позначку В«шутл., ірон.В» є скоріше пародією на політичну коректність. Взяти хоча б список абстрактних іменників із суфіксом ism: ableism, alphabetism, diseaseism, fattism, hairism, handicappism, handism, heighism, lookism, phallocentrism, scientism, sghtism, sizism, smellism, smokeism, tokenism, weightism, де суф. ізм в англійському мові придбав негативну конотацію, асоціюючись з політичними ізмами: Fascism, Marxism, Communism etc. Тільки незначне число іменників, утворених за цією моделлю, асимілювалися і можуть бути зараховані до ПК: Multiculturalism, Genderism, Feminism, Affrocentrism, Ageism і деякі інші.
Це ж можна сказати і про моделі: нар. + Прич. прош. вр. (Challenged):
Aurally, aesthetically, cerebrally folicularly, horizontally, optically, parentally, verbally, ethnically, constitutionally, metabolically, humorously, ileologically, linguistically, morally, orthographically, university, vertically, chronologically challenged. Цей список можна було б продовжити. Абсурдність більшості з них очевидна і не потребує глибокого лінгвістичному аналізі. Тим не менш, в словнику реєструються випадки вживання ряду з них в пресі [10, с. 25].
Прагнення уникнути негативної оцінності, закладеної в приставці dis, призвело до заміни на differently: abled, advantaged, interested (!), pleasured (!), sized (!), weighted (!).
Враховуючи, що ПК мову був покликаний директивно коректувати форму ословліванія, з метою мінімізації збитку за параметрами статі, національності, соціального статусу, зовнішності, професії та деяких інших В«зон напруженостіВ» необхідно було вивести з ужитку слова, аккумулировавшие негативні асоціації або конотації, але введені В«ЗаступникиВ» стали обростати негативним ореолом (почасти через абсурдності або перебільшеною коректності), і, як наслідок, їх входження в мову або сповільнювався, або вони відторгалися взагалі. Але стався необхідний зрушення в суспільній свідомості: табу на вживання сексистської лексики, слів, дискримінуючі за національною, етнічною ознака...
