М.І. Прозорова
Розглянуто проблема підвищення якості професійної підготовки перекладачів. Особливу значення в даному процесі відводиться необхідності формування професійно важливих якостей майбутнього фахівця. Автор розкриває поняття професійно важливих якостей перекладача як психолого-педагогічного феномена, викладає педагогічні засоби формування даних якостей у студентів-лінгвістів в процесі навчання іноземним мовам у вузі.
The article considers the issue of enhancing the quality of interpreter professional training. A special significance in this process is attached to the necessity of developing interpreter's professional skills. The author develops the concept of interpreter's professional skills as a psychological and pedagogic phenomenon. The didactic means for developing students ' professional skills in the course of university training are discussed.
Для успішного виконання професійної діяльності лінгвіст-перекладач повинен володіти професійно важливими якостями (ПВК). На думку провідних вітчизняних вчених (С.Я. Батишев [1] А.В. Карпов [6], В.Л. Марищук [7], А.К. Маркова [8], В.Д. Шадріков [11, 12]), в функції ПВК можуть виступати як власне психічні та особистісні, так і біологічні властивості суб'єкта професійної діяльн
ості - Соматичні, морфологічні, нейродинамічні та ін
Ті чи інші біологічні якості індивіда будучи недостатньо розвиненими можуть бути протипоказаннями до тієї чи іншої професійної діяльності. А.В. Карпов [6, с. 190-191] називає дані якості анти-ПВК. Структура професійної придатності припускає наявність мінімальної кількості анти-ПВК або навіть їх відсутність. Наприклад, людина, що страждає сильним заїканням, навряд чи зможе працювати усним перекладачем. До анти-ПВК перекладача, крім того, слід віднести недорозвинення слухового аналізатора, серйозні дефекти зору. Якщо психічні та особистісні ПВК майбутнього фахівця - це динамічне явище, вони формованого, то ПВК, які мають біологічну природу, піддаються формуванню насилу або не піддаються взагалі.
Як визначити перелік ПВК перекладача? Найбільш простим способом є їх визначення в рамках основних видів перекладу: послідовного, синхронного, письмового, перекладу з листа і т. д. Однак, на думку Є.Р. Поршневий [9], перелік ПВК, встановлений таким чином, є неповним, і це стає очевидним в ході синтезу ПВК шляхом більш глибокого і всебічного вивчення функціональної структури перекладацької діяльності.
Між тим можливий і інший підхід до дослідження структури ПВК, обгрунтований А.В. Карповим [6, с. 76]. Суть логічних побудов цього вченого полягає в наступному: йти не від діяльності до структури якостей особистості, що реалізують діяльність, а від структури особистості до виявлення тих з її якостей, які виступають професійно важливими для діяльності.
Для здійснення підходу А.В. Карпова при проведенні свого дослідження автор даної статті звернулася до семи сфер людини, обгрунтованим О.С. Гребенюком і Т.Б. Гребенюк [5, с. 6-10]. В інтелектуальної, мотиваційної, емоційної, регулятивної, вольової, предметно-практичної та екзистенціальної сферах вони виділили ключові психічні та особистісні якості людини. Розглянувши дані якості, ми визначили ті з них, які є професійно важливими в діяльності перекладача. Потім нам належало доповнити кожну із зазначених сфер ПВК, виявленими в результаті вивчення функціональної структури перекладацької діяльності. Отримана нами класифікація ПВК перекладача, як показали результати проведеного експериментального дослідження, може бути використана з метою ефективного формування даних якостей у лінгвістів-перекладачів.
Необхідність формування у студентів ПВК перекладача в процесі професійної підготовки зажадала від нас обгрунтування та застосування оптимальних педагогічних засобів. Що ж слід розуміти під педагогічними засобами?
Аналіз існуючих точок зору приводить до думки про те, що дослідники незалежно від характеру їх дефініцій єдині в одному. Вони вживають поняття В«педагогічні засоби В»в значенні, що збігається з категорієюВ« знаряддя діяльності В». Згадаймо, що саме в такому сенсі застосовував поняття В«засібВ» Л. С. Виготський у дослідженнях з розвитку вищих психічних функцій. Він писав: В«Прикладами психологічних знарядь і їх складних систем можуть служити мова, різні форми нумерації і числення, мнемотехнические пристосування, алгебраїчна символіка, твори мистецтва, лист, схеми, діаграми, карти, креслення, всілякі умовні знаки і т. д. В»[3, с. 103]. З наведеної цитати випливає, що, по-перше, поняття В«психологічне знаряддяВ» застосовно до управління людиною власним поведінкою і діяльністю і такими інших людей. По-друге, кошти управління і самоврядування поведінкою і діяльністю визначаються як проміжну ланку в процесі впливів людини на стан психічної сфери іншої людини або самого себе. Це стан має розглядатися у таких випадках як предмет його діяльності.
До педагогічних коштами слід відносити і самої людини, суб'єкта діяльності. В«Своєрідним знаряддям в діяльності людини, читаємо ми в Т.В. Габай, може бути інша людина. Він виступає знаряддям по відношенню до діяльності першої людини, якщо виконання ним спільних дій фактично відноситься до деякої іншої діяльності і нею мотивується. Але він разом з першим може бути і суб'єктом даної діяльності В»[4, с. 51-52]. Отже, під педагогічними засобами формування ПВК перекладача, з нашої точки зору, розуміється все, що можна назвати знаряддям психолого-педагогічної діяльності: зміст навчального матеріалу; методи та форми навчання; якості викладача як особистості і т. п.
Суть гуманної педагогіки, відзначають Б.З. Вульфов і В.Д. Іванов [2, с. 25], в тому, що її кошти спрямовані не стільки на прямий вплив на людину, скільки на стимулювання його власної активності. Однак така активність може бути спонукувані не ззовні, а зсередини людини, зокрема, через рефлексію. Вона являє собою моральну діяльність, праця душі - В«мислячого серцяВ» (Гегель), реалізовану здатність аналізувати себе, свої почуття або вчинки. Рефлексія сама по собі не гарантує вірних педагогічних рішень, вважають згадані автори [2, с. 26], але й вони без неї малоймовірні. В процесі формування у студентів ПВК перекладача рефлексія може застосовуватися в якості потужного педагогічного засобу.
Основна частина завдань щодо формування ПВК перекладача у студентів-лінгвістів може успішно вирішуватися на практичних заняттях по першому і другому іноземної мови. На жаль, обсяг даної статті не дозволяє нам викласти всі існуючі педагогічні кошти. Перерахуємо деякі з них.
З метою формування ПВК перекладача інтелектуальної сфери в зміст навчального матеріалу можна включити вправи, що розширюють обсяг вербальної оперативної пам'яті, що формують навик перемикання з однієї мови на іншу, здатність до концентрації і переключення уваги, розвиваючі мовну інтуїцію і розумові операції - аналіз, синтез, узагальнення. Нижче наведений приклад вправ на розвиток стійкості та переключення уваги.
Один з студентів читає сторінку книги або уривок з газети, а решта студентів активно заважають йому, намагаючись відвернути його від читання шумом, розмовами, дотепами та ін Виконуючий вправу повинен зуміти захопитися об'єктом, вникнути в сенс читаною сторінки настільки, щоб потім розповісти про прочитане.
Ось приклад ще однієї вправи. Три студента сідають обличчям до своїх товаришів. Викладач дає їм по газеті. По команді троє одночасно протягом 2-3 хвилин читають свої статті вголос. Всі слухаючі повинні зрозуміти, що читає кожен.
Для формування ПВК емоційної та регулятивної сфер можуть бути використані такі коректувальні засоби, як проблемні ситуації, ігри, психологічний тренінг, прийоми аутогенного тренування. Дані кошти спрямовані, в першу чергу, на розвиток професійно важливого уміння керувати своїми емоціями і здійснювати самоконтроль.
Педагогі...
