А.О. Бударіна
Досліджуються нормативні вимоги до технологічних умінь лінгвіста-перекладача в програмою професійної підготовки у вузі. Професійні дії лінгвіста-перекладача можуть бути стандартизовані за функціональними ознаками, комплексному складу дій, а також за критеріями успішності рішення професійних завдань на основі їх типового проектування. Нормативні вимоги дозволяють сформувати на їх основі єдину дидактичну модель застосування педагогічних технологій професійної підготовки лінгвіста-перекладача.
The article deals with the norm-referenced requirements of implementing technological skills into interpreter training technology curricular. Professional activity of interpreters can be standardized according to the functional characteristics, operational blocks and the criteria of successful implementation of tasks based on model tests. Norm-referenced requirements contribute to ensuring the comprehensive integrative model of implementing educational technologies into interpreter training curricular.
У зв'язку з переорієнтацією системи вищої освіти на нові цінності особливу роль необхідно відводити створенню педагогічних технологій, адекватних рівню суспільного знання. Проблема впр
овадження сучасних педагогічних технологій в області іншомовної освіти призводить до необхідності визначення нормативних вимог до технологічних умінь майбутніх лінгвістів-перекладачів при організації процесу навчання на мовних факультетах.
Останні роки ми є свідками глобального процесу стандартизації нашого освітнього простору, який розпочався без належної методологічної підготовки, без усвідомлення ролі та функцій педагогічних технологій при переході навчальних закладів до роботи в умовах освітнього стандарту. Фрагментарне застосування різних способів і засобів навчання без урахування взаємозумовленості і взаємозалежності всіх елементів педагогічної системи тільки посилює протиріччя між цілями професійного навчання, зумовленими ГОС і соціальним замовленням, і результатами якості підготовленості випускників.
На сьогоднішній день існує суперечність, з одного боку, між станом неузгодженості соціально обумовлених вимог у професійній підготовці лінгвістів-перекладачів та існуючою практикою навчання іноземної мови, що не забезпечує підготовленість фахівців до перетворюючої професійної діяльності в професійної комунікативної середовищі, і, з іншого боку, відсутністю науково-педагогічного знання про закономірності формування професійної компетентності лінгвіста-перекладача на основі структурованого технологічного підходу в процесі професійної підготовки.
Однією з основних технологічних процедур і складовою частиною педагогічного управління навчальною діяльністю є контроль [2, с. 50]. У процесі навчання контроль виступає в якості діагностичного етапу педагогічного управління. За допомогою контролю в процесі навчання встановлюються зв'язки між нормативними показниками і реально досягнутим рівнем формування технологічних умінь. Виявлене відповідність сприяє регулюванню процесу навчання. Нормативні показники складають критерії оцінки отриманих результатів.
Процес навчання майбутніх лінгвістів-перекладачів, як і всякий виробляє процес, має свої параметри оцінки реальних результатів, які застосовуються для їх порівняння із заданими цілями. Щоб визначити ефективність процесу навчання, необхідно з'ясувати, наскільки нормативні вимоги відповідають тим змінам, які наступають в ході педагогічного впливу на зовнішні і внутрішні фактори навчально-педагогічної середовища та об'єкт-суб'єктні впливи. Досягнення нормативних показників в області формування технологічних умінь у студентів залежить від рівня навченості і воспітуемості студентів, злагодженості і гармонійності процесу навчання, адекватності використовуваних психолого-педагогічних засобів, стратегій і технологій навчання, інформаційної ємності процесу навчання, послідовності формування орієнтаційної основи дій, вироблення алгоритмів професійної діяльності.
Нормативні вимоги до формованим у студентів професійних умінь виникають з необхідності виконання викладачем ряду типових професійних дій. У силу того, що будь-які дії викладача безпосередньо впливають на процес навчання, а ті, яких навчають являють собою складні суб'єктивні об'єкти управління, в реальності важко встановити єдині норми виконання лінгвістами-перекладачами технологічних операцій з урахуванням умов, необхідних для їх формування в вузі.
Разом з тим проблема полягає саме в тому, щоб у процесі підготовки майбутнього лінгвіста-перекладача створити умови, що сприяють формуванню у студентів технологічних умінь, спрямованих на організацію професійної діяльності. Для вирішення цієї проблеми слід, при збереженні і реалізації ідеї персоналізації навчання і стимулювання свободи творчості, зменшити суб'єктивність оцінки якості професійної діяльності при навчанні лінгвіста-перекладача.
За допомогою нормативних критеріїв оцінки професійної праці передбачається упорядкувати сам процес підготовки лінгвіста-перекладача в програмно-інформаційному та технологічному планах, що передбачає вирішення наступних завдань: 1) визначити склад і обсяг фундаментальних знань; 2) встановити взаємодію різних наук з метою підключення та адаптації наукової інформації до цілей і завдань освіти; 3) виявити та здійснити способи інтеграції наукових знань; 4) вивчити питання про наукової детермінації процесу перекладу знань у дії; 5) багатосторонньо розглянути результативну та змістовно-технологічну сторони освітнього процесу.
Складним етапом у описі вимог є Професіографічної етап, який представляє собою наукове обгрунтування умінь професіонала, а також нормативних вимог до якості професійних умінь, зокрема, технологічних умінь організовувати і регулювати професійну діяльність. Виникаючі при цьому труднощі пов'язані з дотриманням функціонального підходу до аналізу професійної діяльності, з необхідністю структурування рівнів описуваного складу операційних технологічних умінь лінгвіста-перекладача, з ранжируванням вимог, що стосуються різних стадій управління професійною діяльністю.
У практиці найбільш часто застосовується опис професійних умінь, в якому слабо виражена структура цих умінь і нечітко дана їх градація. Такі схеми складаються по типу наявності або відсутності певного набору професійних якостей фахівця. Наприклад, перекладач володіє культурою мовлення чи ні, чи властиві йому емпатія, саногенного мислення чи ні і т. д. Параметри корисності та ефективності результату багатомірні. Співвіднесеність результату з метою визначається за допомогою виділення ціннісних характеристик.
Така схема аналізу діяльності лінгвіста-перекладача в окремих випадках може виявитися корисною, але будучи несистемної, складеної на різних, не пов'язаних між собою показниках, які не свідчать про професійний стилі, лише побічно і неглибоко розкриває особливості регулювання лінгвістом-перекладачем професійної діяльності. Отримана на основі таких показників інформація не дозволяє інтерпретувати і об'єктивно оцінити рівень кваліфікації фахівця, не допомагає розкрити структуру професійних дій, побачити їх склад і способи інтеграції.
Стратегічні мети навчання лінгвіста-перекладача реалізуються в описі нормативних якостей професійної діяльності. Вихідними параметрами у визначенні стандартів технологічної підготовки є професійні навички перекладача, що складаються з уміння ставити проблему і переводити її в систему програмних завдань, здійснювати ефективний синтез інформації, об'єктивізувати результати, проектувати і управляти професійною діяльністю.
Нам представляється можливим стандартизувати професійні дії лінгвіста-перекладача в процесі його підготовки за функціональними ознаками, комплексному складу дій (блокам), а також за критеріями успішності вирішення професійних задач.
У чинному педагогічному процесі найбільш яскраво проя...
