Теми рефератів
> Авіація та космонавтика > Банківська справа > Безпека життєдіяльності > Біографії > Біологія > Біологія і хімія > Біржова справа > Ботаніка та сільське гос-во > Бухгалтерський облік і аудит > Військова кафедра > Географія > Геодезія > Геологія > Держава та право > Журналістика > Видавнича справа та поліграфія > Іноземна мова > Інформатика > Інформатика, програмування > Історія > Історія техніки > Комунікації і зв'язок > Краєзнавство та етнографія > Короткий зміст творів > Кулінарія > Культура та мистецтво > Культурологія > Зарубіжна література > Російська мова > Маркетинг > Математика > Медицина, здоров'я > Медичні науки > Міжнародні відносини > Менеджмент > Москвоведение > Музика > Податки, оподаткування > Наука і техніка > Решта реферати > Педагогіка > Політологія > Право > Право, юриспруденція > Промисловість, виробництво > Психологія > Педагогіка > Радіоелектроніка > Реклама > Релігія і міфологія > Сексологія > Соціологія > Будівництво > Митна система > Технологія > Транспорт > Фізика > Фізкультура і спорт > Філософія > Фінансові науки > Хімія > Екологія > Економіка > Економіко-математичне моделювання > Етика > Юриспруденція > Мовознавство > Мовознавство, філологія > Контакти
Реклама
Українські реферати та твори » Языкознание, филология » Динамічний характер біблійної прецедентності

Реферат Динамічний характер біблійної прецедентності

Н.М. Орлова

Педагогічний інститут Саратовського державного університету, кафедра теорії та історії мови

прецедентне біблійного тексту розглядається нами як динамічний конструкт, що володіє здатністю відтворюватися в нескінченно різноманітних варіантах. Прецедентна ситуація В«Загибель Содому [і Гоморри]В» - одна з найбільш значущих і трагічних в Біблійному тексті - і одна з найбільш освоєних російської та європейською літературою і культурою. Ця освоєність проявляється в першу чергу в тому, що сигналом даної прецедентної ситуації (ПС) в різних дискурсах служить концепт 'содом', що володіє величезними когнітивними потенціями, а слово-номінант концепту (В«содомВ») міцно увійшло в російську мову, отримало нові значення і відтінки значень, воно стало вершиною словотвірного гнізда, використовується в художніх текстах в індивідуально-авторському вживанні і т.д.

В російській мові в значенні номінанта концепту відбулися семантичні зрушення, і на перше місце вийшло значення В«шум, безладВ»; значення, висхідне безпосередньо в біблійній ПС і виникло шляхом метонімічно перенесення (Гріх певного роду, якому віддавалися жителі Содому), зберегло свою концептуальну значущість, що чітко видно при аналізі гнізда похідних слова В«содомВ» (содомський (гріх), содоміт, содомія і под.):

Содом. 1. Разг. Шум, безлад, метушня. 2. Устар. Галаслива, буйна натовп. Содом і Гоморра. а) про крайньому безладді, метушні, шумі, б) про крайню аморальності, розбещеності, розпусті, що панує де-л.

Содому (І содомії). Простий. Галасувати, кричати, сваритися, лаятися.

Содому. Устар. Розпусний, гріховний. Содомський гріх. Мужолозтво.

Схожа картина спостерігається в українській та білоруській мовах: Содом, содому. Разг. содом. Бiля НаумішіноПЉ хати - содом. Вогонь обхопів Стодоля, стiжкі, Перекинувши на хату (Коцюбинський).

Содом і Гоморра: Доки балакаємо, вже можез

загрузка...
Князiвкі содом та Гомору зроб (Головко). При цьому похідні, як і в російській мові, зберігають зв'язок з найменуванням гріха і наводяться з позначкою В«медичнеВ».

СР в білоруському: Содом. Разг. Гармідар, верхал, садом. Але: содомізм, содоміт, содомія - мед. садомізм, садам, садам.

Значення В«Шум, безладВ» відзначається як основне і в етимологічних словниках: содом - гвалт, метушня; Содом і Гоморра - те ж саме; содомії - галасувати, кричати (Фасмер); содом - шум, крик, гамір, метушня; галасливий натовп (Преображенський), від греч. ОЈПЊОґОїОјО±; але: содомія - розпуста. Фасмер відзначає також подібне напрямок семантичних змін у росіян біблеїзмів В«Вавилонське стовпотворінняВ» і В«содомВ»; можуть уживатися як синоніми: В«Шум, гамір, содом такий, що вся обитель збіглася. Просто, матінка, як є вавілонське мов змішання В»

(Мельніков-Печерскій. У лісах).

Таким чином, лексема В«содомВ» вербалізує як концептосферу В«безладВ» (СР безлад, безнарядіца, безлад, беспутіца, бестолковщіна, нетяма, безлад, безладдя, пекло (!), содом, розгром, стовпотворіння (вавілонське), светопреставление, розгардіяш, каша, плутанина, гармидер, пертурбація, катавасія, штовханина, базар, хаос і т.п.), так і концептосферу В«гріх, розпустаВ».

В російської, особливо в діалектної, мови зафіксовано величезну кількість вживань слова В«содомВ», його похідних і стійких сполучень і паремій, містять цю лексему. За даними словника Даля, ці вживання не пов'язані з концептуальною основою В«гріхВ», тобто безпосередньо з біблійною ПС, ср Такий содом, що пил стовпом; Це не будинок а содом; Качок-то на озері содом (= натовп, безліч, Тамбов., Тульської.); За Содомом гостей не залишиться поглодать і кісток; Чуєш, у шинку Содом як! (= Шумлять); содомщік - затейщік сварок, сварливий орала (sic!). Хоча текст Біблії в досить докладному викладі даної ПС не зазначає шуму, безладу, метушні, що супроводжували винищенню грішних міст, немає ніякого сумніву, що жах і страждання, що охопили жителів Содома, супроводжувалися криками і безладними (і безнадійними) спробами до втечі і порятунку. Гріховний спосіб життя мешканців Содому і Гоморри повинен був супроводжуватися шумом і безладом.

Як вже було зазначено, інтертекстуальний зв'язку тексту російської літератури і біблійного тексту у використанні ПС В«Загибель Содому (і Гоморри)В» широкі і різноманітні. Так, у мовній картині світу А.С. Пушкіна Содом - це в першу чергу місто, зруйноване за гріхи (а точніше, за певний гріх!) його жителів. З Содомом порівнюється Кишинів: В«Содом, ти знаєш, був відмінний/Не тільки ввічливим гріхом,/Але просвітою, бенкетами,/гостинно будинками В» (В«Проклятий місто Кишинів! ..В» <З листа до Вігель>, ср також «³гель тут був і поїхав до Содому-Кишинів В»(з листа П.А. Вяземському, 14 жовтня 1823 р.). Незважаючи на те що вираз В«грецький содомВ» тлумачиться в словнику мови Пушкіна як В«крайній безлад, метушня В», думається, що текст віршаВ« Раззевавшісь від Служби Божої, до Катаказі їду в будинок ... В»не залишає сумніву в тому, що поет мав на увазі не тільки шум, але й схильність до різноманітних гріхів (СР далі: В«Якщо вірити Мойсеєві, Скотоложніца помре! В»). Втім, в цьому жартівливому вірші йдеться також про Кишиневі. Цікаво згадка в пушкінському дискурсі про Лоті: В«Я п'ю, як Лот содомський, і шкодую, що не маю з собою жодної дочкиВ» (з листи того ж В.В. Вігель) - оскільки в даному випадку ми маємо інтертекстуальності відсилання до ПС, що послідувала безпосередньо за руйнуванням Содому і втечею Лота і його дочок.

Звернення до прецедентним імені В«СодомВ» знаходимо у відомих міркуваннях про красу в романі Ф. Достоєвського В«Брати КарамазовиВ». З надривом і відчаєм розповідає Митя Карамазов Альоші, як довелося йому пізнати В«страшну і жахливуВ» силу краси, незрозумілим чином сполучає В«ідеал МадонниВ» з В«ідеалом содомськимВ»: В«У содомі чи краса? Вір, що в содомі-то вона і сидить для величезної більшості людей, - знав ти цю таємницю чи ні? Жахливо те, що краса є не тільки страшна, але і таємнича річ. Тут диявол з Богом бореться, а поле битви - серця людей В». У значенні В«крайній ступінь розпустиВ» Содом згадується Достоєвським в В«Щоденнику письменникаВ»: В«У Саду ж дітки будуть вискакувати прямо з землі ... а не поступати дев'яти років, коли ще грати хочеться, на фабрики, ламаючи там спинну кістку над верстатом, тупя розум перед підлої машиною, <...> стомлюючи і гублячи уяву перед незліченними рядами ріжків газу, а моральність - Фабричним розпустою, якого не знав Содом В». У подібному вживанні В«Содом і Гоморра В»:В« Що це? помилуйте, до чого аморальність доходить: по ночах бігають, трубку курять ... одна п'яна прийшла. Содом і Гоморра! Содом і Гоморра! В» (А.Пісемскій. Тисяча душ); В«Ого! - Подумав Ермій, - як час змінив звичаї. Вірно, нині зовсім вже немає старого привіту дивним. Ні, тепер я вже ясно бачу, що піддався глузуванню сатани, що я був посланий сюди не для користі душі моєї, а для всецілої моєї згуби, як в Содом і Гоморру В»

(Н. Лєсков. Скоморох Памфалон).

В інших текстах російської класики знаходимо звичайне для сучасного слововживання значення В«шум, безлад, метушняВ»:

В«А? Бунт? Ну так і чекаю содому В»(О. Грибоєдов).

В«А наглядачам сидіти Біля крамниць і дивитися, Щоб не було Содому, Ні давежа, ні погрому В»(П. Єршов).

В«Ще у вас в місті рай і тиша, а по іншим містам так просто Содом, матушка: шум, біганина, їзда безперестанна! Народ-то так і снує <...> В»(А. Островський).

В західноєвропейських мовах концепт В«содомВ» зберіг більш чіткий зв'язок з відповідної біблійної ПС, тому в тлумаченні значення слова-імені концепту підкреслюється сема В«гріх, гріховністьВ», ср в польському: Sodoma i Gomora siedlisko wystД™pku, gniazdo rozpusty, niemoralnoЕ›ci, grzechu, bezboЕєnoЕ›ci; в англійському: Sodom - a sinful wicked place. Похідні (Sodomy і т.п.) також характеризують один з найтяжчих гріхів.

Звернемося безпосередн...

загрузка...

Страница 1 из 3 | Следующая страница

Друкувати реферат
Реклама
Реклама
загрузка...