Н. А. Янко-Трініцкая
При словоизменении в основах іменників та дієслів спостерігаються регулярні та нерегулярні зміни, пов'язані з швидкими голосними в основах іменників і дієслів, типу: корінь - кореня, сон - сну, терти - тру; або з морфологічними чередованиями приголосних в основах дієсловах, типу: піч - печу - Печеш, водити - вожу - водиш, жити - живу - живеш, чи ще з нарощенням основ, типу: час - часу і під.
Всі такі варіанти основ можуть зустрічатися в морфологічно виведених (Афіксальних) [1] основах, наприклад: корен-н (ий) і корн-ев (ий), сон-н (ий) і сн-і (ть) ся, тер-к (а) і тр-еніj (е), пек-ар і печ-енj (е) Вож-ак і води-тель, жи-знь і живий-ність, вре-мен-н (ий) і брешемо-єчк (о) і под.
Однак, крім цих словозмінних варіантів основи базового слова можуть бути такі варіанти базової основи, які наявні тільки в морфологічно виведених словах. Наприклад, основи іменників на задньопіднебінних в виведених з них словах можуть змінюватися в результаті чергувань: ведмідь - ведмежий-онок, рибалка - Рибалити-і (ть) - ри-бац-до (ий) і т. п. Основ ведмежу-, або рибалити-, рибац-ні в базових словах. Такі варіанти основи, що носять суто словотворчий характер, можна на відміну від словозмінної варіантів базової основи назвати словотворчими варіантами базової основи.
В дієсловах, як правило, існує два основних варіанти основи (так звані дві основи дієслова: основа інфінітива і основа відмінюваних форм), а крім того можливі варіанти, пов'язані з чергуванням приголосних і почасти голосних у особистих формах дієслова. Так, у словоформах дієслова водити використовується три варіанта основи: води-, Вож-, вод'-; в словоформах дієслова сидіти: Сіде-, СІЖ-, сід'-і т. п.
Крім того, можливі словотворчі варіанти базової основи, характерні тільки для морфологічно виведених слів, наприклад: води (ть)-Вож (у)-вод '(ач), але вождь; угідь (ть) - попаду (у),
- угідь (ач), але догоджаючи-а (ть); нагороди (ть) -Нагороджу (у) - нагород (ач), але нагороджені-еніj (е) і т. п.
Зупинимося на одному нерегулярному випадку словотворчих варіантів базової основи дієслів.
Якщо взяти слово одруження і співвіднести його значущі частини з значимими частинами інших слів, то цілком зрозуміло, що його коренева частина за змістом пов'язана з дієсловом женити (або одружуватися), у якого є варіанти основи жени-й жен'-. З іншого боку, в цілому ряді іменників зі значенням дії по дієслову є суфікс-б (а): косовиця, боротьба, стрільба, гульня, ходьба і ін Однак у слові одруження між базовою основою жени-і суфіксом-б (а) є ще відрізок-т-. Що він собою являє: частина основи або частину суфікса?
Якщо б цей відрізок був систематично пов'язаний з суфіксом-б (а), його можна було б вважати частиною суфікса і говорити про варіант суфікса-тьб (а). Проте ні в жодному іншому віддієслівного іменника сучасної російської літературної мови немає такого-т-перед суфіксом-б (а) (СР українське боротьба). У слові молотьба-т-є елементом базової основи, наявної в дієслові при словоизменении: молоти (ть) - моло-т '(ач), молот' (ит) і т. п.
Тільки в одному отад'ектівном іменник перед суфіксом-б (а) є відрізок-ить- - Гол-ить-б (а). Ні в яких інших словах такого відрізка немає, він явно відноситься до непорівнянним морфемам, до того ж морфемам порожнім, нічого не позначає. З усього сказаного можна зробити висновок, що-т-в слові одруження до суфікс не відноситься.
Разом з тим наявність-т-, відсутнього у варіантах основи базового дієслова, характерно для цілого ряду віддієслівних іменників і прикметників, наприклад: голити - бритва; збити - суботні; взяти - хабар і хабарів (у бджіл); вити - виток; звити - сувій; завити - завиток, завитками; злити - злитий, злиток; повіть - повитуха; жати - жнива; зрозуміти - зрозумілий, тямущий; нити - скиглій; жити - житуха; прожити - прожитковий; пожити - пожитки; зажити - заможний; пережити - пережитки; осягнути - неосяжний; приховати - потайливий; скритчік та ін СР: "Ви отмолчітесь, скритчіца, Я ж вибовкав вщент "(Б. Пастернак." Лейтенант Шмідт ").
Зіставляючи ці слова з дієприкметниками і віддієслівним іменниками, типу: лиття, злитий, биття, битий, взяття, узятий, гоління, голений, прожиття, прожитий, охоплений, прихований, ниття і под., - можна припустити, що-т-в наведених вище словах те саме-т-, наявному в основах дієприкметників і віддієслівних іменників і що саме причастя або віддієслівні іменники є базовими словами для даних слів. Те, що більшість розглянутих слів не виводиться за змістом з дієприкметників і іменників, не є аргументом проти такого припущення, так як морфологічна й семантична виводимість часто не збігаються, особливо в словах непродуктивних, нерегулярних розрядів [2].
Однак є чимало віддієслівних утворень, які мають-т-в основі, але ніяк не можуть морфологічно зіставлятися з дієприкметниками на-т (ий) або іменниками на-тіj (е),-Тj (e), оскільки таких в сучасній російській літературній мові немає, наприклад: одружити - одруження, почути - виразний, бути - побут, бутність, небитность, збути - збут, з'їсти - їстівне, дати - придаток, завдаток, знати - знавець, знатний, сісти - сідало, присід; пащі - пасовище, пастир, паства; блюсти - охоронець і т. п. Сюди ж, мабуть, смерть, мертвий.
СР також у другій частині складних слів: кровопролитний, глинобитний, самобутній, сиром'ятної, шерстобітний, благодатний і ін
Ср: "- Дивись, будь ласка, - говорив старий, радісно і навіть захоплено вертячи в пальцях модель поморського корабля, майстерно і незвичайно точно вирізану руками сина, - ну, скажи, будь ласка, і звідки що береться в хлопцеві? Адже точно, все точно. Це шістнадцяте століття, правильно? У сімнадцятому кіль на англійську манер почали будувати, а це саме що шістнадцятий. Ликошітние вони називалися з тієї причини, що ликом їх зшивали. Молодець, право, молодець. Де ж ти лико-то дістав, щоб пошити, адже у вас там ніякого лика і в помині немає. Личак, що Чи, роздер старий? "(Ю. Герман. Студене море).
В зв'язку з цим немає підстав співвідносити з дієприкметниками і віддієслівними іменниками на-тіj (е),-Тj (е) і всі слова, до яких є однокореневі освіти дієприкметників і іменників, тобто слова злиток, скритий, повитуха, бритва, жнива, пожитки, скиглій та ін, за винятком деяких з суфіксом-к (а) і, може бути,-ок, відповідних продуктивним зразкам, наприклад: листівка (відкритий лист), хабар (узяте) і хабарів і під.
Слід зауважити, що з цими ж і подібними дієсловами як з базовими можуть зіставлятися іменники і прикметники, що не мають в складі своєї основи-т-, а використовують один з словозмінних варіантів основи дієслова, наприклад: жн-ець, живий (ой), під-пас-ок, ви-пас, да-нь, дружин-їх, зна-ніj (е), бради-о-брей та ін
Тому можна зробити висновок, що це-т-відноситься до базової основі і створює нерегулярний словотворчий варіант дієслівної основи.
Такі освіти найчастіше співставні з дієсловами непродуктивних класів: а) мають у формі інфінітива флексію-ть після голосного, що є частиною кореня, наприклад: лити, бити, бути, взяти, вити, приховати, голити, жати, жити, вити, зрозуміти, дати і т. п. і б) мають флексію-ти або-ть після приголосного, наприклад: пасти, блюсти, є, сісти.
Вкрай рідкісні випадки порівнянності подібних утворень з дієсловами продуктивних класів: одруження - одружити (IV продуктивний клас).
Слово пастух на тлі слів: паства, пасовище, пастир, які, як випливає з вищевикладеного, виводяться з словотвірного варіанта базової основи паст-, членується паст-ух. Суфікс-ух не представляє неспівставною морфеми, оскільки він виявляється у ряді іменників, переважно - неотглагольних: особистого значення - конюх, предметного значення - кожух, соняшник. Крім того, суфікс-ух зустрічається в іменниках теж особового значення, але з іншою системою флексій: грязнуха, товстуха, кухарка, стара і під.
Окремої зауваження вимагають сло...
