Введення.
Колір має величезне значення в житті сучасної людини. Найчастіше від нього безпосередньо залежить настрій, емоції і навіть фізичне самопочуття людей. Зрозуміло, чому настільки популярні дослідження в області кольору у психологів. Однак, розглядаючи ті чи інші аспекти, фахівці часто ігнорують глибинний і історичний та культурний досвід людини, якій властиво постійне прагнення називати предмети і явища, які його оточують. Колірна картина світу не є винятком. Тому у лінгвістів кольоропозначень - одна з найпопулярніших лексичних груп. Мовознавці, типології та етимологи досліджували десятки мов і прийшли до висновку, що існує ряд універсальних рис у системі цветообозначенія. Крім того, різні відношення до того або іншого відтінку відображається в образних висловах, ідіомах і приказках, існуючих в мові. Адже вони акумулюють соціально- історичну, інтелектуальну, емоційну інформацію конкретно національного характеру (Верещагін Є. М., Костомаров В. Г. 1980).
Саме ці факти та обгрунтовують вибір теми даної дипломної роботи, її актуальність і значення для лексикології зокрема і для філологічної науки в цілому. Робота вносить певний внесок у розвиток фразеології в плані вивчення фразеологічних одиниць, що містять у своїй семантиці елемент цветообозначенія, що і визначає її теоретичну значимість. Практична значимість полягає в можливості застосування результатів дослідження в курсі лексикології, при створенні спецкурсів і навчальних посібників, при написанні курсових робіт, а також при практичному вивченні лексики за темою В«цветообозначеніяВ».
Метою даної дипломної роботи є дослідження фразеологічних одиниць, містять у своїй семантиці елемент цветообозначенія.
Для досягнення поставленої мети, автором був позначений ряд конкретних завдань:
виявити особливості фразеологічних одиниць, що містять у своїй семантиці елемент цветообозначенія;
визначити способи перекладу ФЕ, які є найбільш адекватними;
розглянути взаємозв'язок між старовиною походження цветообозначенія, його прототіпічностью і можливостями його вживання у складі ФЕ.
При такому підході об'єктом дослідження стають безпосередньо ФЕ, що містять у своїй структурі елемент цветообозначенія.
У ході дослідження застосовувалися різні лінгвістичні прийоми і методи, як то:
метод порівняльно-порівняльного аналізу;
соціолінгвістичний метод кореляцій мовних явищ англійської та російської мов;
синхронно - Діахронний підхід
Теоретичною базою дослідження даного дипломного проекту є:
роботи з лексикології, вступу до мовознавства та загального мовознавства (Арнольд І.В., Реформатський А. А., Нікітін М В.);
дослідження по фразеології (Виноградов В.В., Кунин А.В.);
посібники по перекладознавство (Виноградов В.В.,
Казакова Т.А.);
праці в області фізики і психології кольору.
Структура дипломної роботи відповідає змістом розв'язуваних дослідницьких завдань і будується у вигляді логічної послідовності. Робота складається з вступу, трьох розділів, висновку і списку літератури.
Глава I. Основні поняття лінгвістичної науки фразеології.
В«Фразеологія (Від грец. Та), - це наука про фразеологічних одиницях (ФЕ), тобто про стійкі поєднаннях слів з ускладненою семантикою, не утворюються по породжує структурно- семантичним моделям змінних поєднань В»[Кунин 1996:5]. Якщо розібратися в етимології терміна, то фразеологія - це В«наука про фразіВ», хоча найчастіше він позначає не саму науку, а скоріше її матеріал. В коло досліджень фразеології входять тільки ФЕ, в різних джерелах іменовані по-різному: В«нерозкладних поєднання В»(Шахматов),В« стійкі поєднання В»(Абакумов), абоВ« незмінні вираження В»(set expressions) (Арнольд 1986) тобто тісні єдності, складаються з декількох слів і виражають цілісне поняття. Розкласти їх можна тільки з погляду етимології, при розгляді їх в діахронічному аспекті.
В зв'язку з вищесказаним можна позначити деякі завдання фразеології. По-перше, ФЕ потребують чіткої систематизації та класифікації. По-друге, не простеживши шлях її історичного розвитку, неможливо до кінця зрозуміти суть ФЕ і, отже, точно визначити їх значення та застосування в мовленні. Необхідно також з'ясувати закономірності їх виникнення в мові та причини припинення їх вживання і, нарешті, способи їх взаємодії з іншими виразними засобами мови.
Розглянувши об'єкт і завдання фразеології можна з упевненістю стверджувати, що ця відносно нова наука вже не вписується в рамки лексикології та стилістики, хоча і тісно межує з ними. Що стосується лексикографії, то її завдання лише фіксувати в словниках відхилення у значенні слів, що входять у ФЕ. Однак не варто забувати, що передумови виникнення фразеології як самостійної лінгвістичної дисципліни були підготовлені саме в стилістиці і лексикографії.
Термін фразеологія (від фр. phrasГ©ologie) введений швейцарським вченим Ш. Баллі [Bally 1905] в значенні В«розділ стилістики, що вивчає пов'язані поєднанняВ». Його само вважають і родоначальником теорії фразеології, так як, по-перше, він включив главу про фразеології в свій підручник по стилістиці, а, по-друге, систематизував словосполучення у двох своїх книгах: В«Нариси стилістикиВ» і В«Французька стилістикаВ» [Bally 1905, 1909]. У другій книзі Баллі виділяє лише дві принципово відмінні групи сполучень:
вільні поєднання, що не володіють стійкістю і розпадаються відразу після їх освіти
фразеологічні єдності, тобто поєднання, компоненти яких незмінно вживаються в даних поєднаннях для вираження однієї і тієї ж думки, втративши при цьому свою самостійність.
Величезний внесок у розробку теорії стійких сполучень вніс академік А. А. Виноградов. Крім В«вільних сполученьВ» він виділяє ще три групи сполучень:
Фразеологічні зрощення обов'язково характеризуються смисловою нерозкладних і, факультативно, граматичної чи синтаксичної нерозкладних.
До другої групи відносяться фразеологічні єдності, які відрізняються від першої групи сполучень більшою самостійністю компонентів і семантичної разложима.
В останню групу Виноградов визначив фразеологічні сполучення, які стоять найближче до змінним сполученням, хоча і складаються зі слів з обмеженою сполучуваністю.
Особливою заслугою Виноградова можна вважати його дослідження історичного характеру, чого не було у Баллі. На думку Ларіна, істотним недоліком вже існуючих класифікацій є відмова від історизму, розмежування синхронического і діахронічного мовознавства [Ларін 1977].
Організація значення фразеологізмів.
Дослідження особливостей фразеологічного значення доречно почати з визначення самих фразеологічних одиниць. На думку А. В. Куніна, фразеологічні одиниці-це стійкі поєднання лексем з повністю або частково переосмисленим значенням [Кунин, 1972:160]. Найбільш загальними ознаками ФЕ називають "мовну стійкість, семантичну цілісність і раздельнооформленность " [Арнольд, 1973:160]. Вирішальним фактором закріплення ФЕ в мові є його образність, що відповідає одній з тенденцій розвитку мови - тенденція до експресивності [Шмелев, 1977:293].
Вченими не вироблено єдиного принципу класифікації ФЕ. У цьому дослідженні використовується класифікація А.В. Куніна, що виділяє у складі фразеології три розділу: ідіоматику, ідіофразеоматіку і фразеоматіка. У розділ ідіоматики входять власне ФЕ, або ідіоми, тобто стійкі поєднання лексем з частково або повністю переосмисленим значенням. Наприклад, "to be in smooth water "(мор." бути в спокійній воді "), значення ФЕ-перебороти труднощі, утруднення ". Це приклад з повністю переосмисленим значенням.
... at last they had turned the comer of their lives and were in smooth water. (J.Galsworthy, "Caravan")
В розділ фразеоматікі включаються фразеоматізми, або фразеологізми неі...
