Зміст
Введення
1. Метагалактика
2. Галактики
2.1 Основні складовігалактики
2.2 Галактика Чумацький Шлях
2.3 Зірки 10
2.4 Сонячна система
Висновок
Список використаноїлітератури
Введення
Всесвітяк ціле є предметом особливої вЂ‹вЂ‹астрономічної науки - космології, яка маєдревню історію. Витоки її йдуть в античність. Космологія довгий часперебувала під значним впливом релігійного світогляду, будучи нестільки предметом пізнання, скільки справою віри.
Всесвіт -це самий глобальний об'єкт мегасвіту, безмежний в часі і просторі.Згідно сучасних уявлень вона являє собою величезну неосяжнусферу. Існують наукові гіпотези про В«відкритоїВ», тобто В«безперервнорозширюється В», так само як і проВ« закритою В», тобтоВ« пульсуючої В», Всесвіту.Обидві гіпотези існують в декількох варіантах. Проте потрібні дужегрунтовні дослідження, поки та чи інша з них не перетвориться в більш абоменш обгрунтовану наукову теорію.
Як вважаютьвчені, все залежить від величини середньої щільності матерії у Всесвіті, авеличину цю поки що не вдалося визначити з достатньою точністю. Зате точнорозрахована якась критична величина, вище і нижче якої Всесвіт повиннавести себе по-різному.
Якщосередня щільність матерії дорівнює цій величині або нижче її, то Всесвіт будерозширюватися нескінченно, причому ця середня густина матерії у Всесвіті буденескінченно прагнути до нуля - приблизно так само, як якщо б хмарка диму сталоВ«РозпливатисяВ» в повітрі. Якщо ж щільність матерії виявиться вище зазначеноївеличини, то в майбутньому розширення Всесвіту припиниться і зміниться стисканням.
Невиключено, що періоди розширення і стиснення чергуються нескінченно. У цьому випадкуми маємо В«пульсуючуВ» Всесвіт. Не виключено також, що цикли В«розширення -стиснення В»відрізняються один від одного, змінюючись згідно якийсь закономірності. Вцьому випадку ми маємо В«осцилюючихВ» Всесвіт.
1. Метагалактика
Метагалактика- Це частина Всесвіту, доступна вивченню астрономічними засобами. Вонаскладається з сотні мільярдів галактик, кожна з яких обертається навколо своєїосі й одночасно розбігаються один від одного зі швидкостями від 200 до 150 000км/с.
Одне знайважливіших властивостей Метагалактики - її постійне розширення, про щосвідчить В«розлітВ» скупчень галактик. Доказом того, щоскупчення галактик віддаляються один від одного, є В«червоне зміщенняВ» вспектрах галактик і відкриття реліктового випромінювання (фонове позагалактичнихвипромінювання, відповідне температурі близько 2,7 К).
З явища розширенняМетагалактики випливає важливе слідство: в минулому відстані між галактикамибули меншими. А якщо врахувати, що і самі галактики в минулому були протяжними ірозрідженими газовими хмарами, то очевидно, що мільярди років тому кордонуцих хмар змикалися і утворювали деяке єдине однорідне газовехмара, відчувало постійне розширення.
Іншаважлива властивість Метагалактики - рівномірний розподіл у ній речовини(Основна маса якого зосереджена в зірках). В сучасному станіМетагалактика - однорідна в масштабі близько 200 Мпк. Малоймовірно, що вонабула такою в минулому. На самому початку розширення Метагалактики неоднорідністьматерії цілком могла існувати. Пошуки слідів неоднорідності минулихстанів Метагалактики - одна з найважливіших проблем позагалактичноїастрономії.
ОднорідністьМетагалактики (і Всесвіту) треба розуміти і в тому сенсі, що структурніелементи далеких зірок і галактик, фізичні закони, яким вони підкоряються,і фізичні константи, мабуть, з великим ступенем точності однаковівсюди, тобто ті ж, що і в нашій області Метагалактики, включаючи Землю.Типова галактика, що знаходиться в сотні мільйонів світлових років від нас, виглядаєв основному так само, як наша. Спектри атомів, отже, закони хімії таатомної фізики там ідентичні відомим на Землі. Ця обставина дозволяєвпевнено поширювати відкриті в земній лабораторії закони фізики на більшширокі області Всесвіту.
Поданняпро однорідність Метагалактики ще раз доводить, що Земля не займає багато вВсесвіту скільки привілейованого становища. Звичайно, Земля, Сонце іГалактика здаються нам, людям, важливими і винятковими, але для Всесвіту вЗагалом вони такими не є.
вичерпуєтьсяЧи Метагалактика собою всю можливу матерію? Багато вчених так і вважають,стверджуючи єдиність нашої розширюється Метагалактика - Всесвіту. Алетакі твердження нагадують космологію Аристотеля, багаторазово повторювалисязаяви про одиничності Землі зі світилами навколо неї, єдиностіСонячної системи, а також більш пізні теорії єдиності нашої Галактикиі т.д. І тому все частіше висловлюється думка про множинність В«метагалактикВ»,множинності всесвітів, кожна з яких має свій власний набір фундаментальнихфізичних властивостей матерії, простору і часу, свій тип нестаціонарності,організації та ін Ці гіпотези не суперечать сучасним математичним іфізико-теоретичним уявленням. Більш того, багато моделей релятивістськоїкосмології закономірно підводять до висновків такого роду. [1]
2. Галактики
2.1Основні складові галактики
Галактика -це скупчення зірок в обсязі, що має форму лінзи. Велика частина зірокконцентрується в площині симетрії цього обсягу (галактичної площини),менша частина, концентрується в сферичному обсязі (ядрі галактики).
Крім зірокдо складу галактик входять міжзоряний речовина (гази, пил, астероїди, комети),електромагнітні, гравітаційні поля, космічні випромінювання. Сонячна системарозташована поблизу галактичної площини нашої галактики. Для земногоспостерігача зірки, концентруються в галактичної площини, зливаються ввидиму картину Чумацького шляху.
Систематичнедослідження галактик було розпочато на початку минулого століття, коли буливстановлені на телескопах прилади для спектрального аналізу світлових випромінюваньзірок.
Американськийастроном Е. Хаббл розробив метод класифікації відомих йому тоді галактик зурахуванням їх спостережуваної форми. У його класифікації виділені декілька типів(Класів) галактик, в кожному з яких існують підтипи або підкласи. Він жевизначив приблизний процентний розподіл спостережуваних галактик:еліптичні за формою (приблизно 25%), спіральні (приблизно 50%),лінзоподібні (приблизно 20%) і пекулярні (неправильної форми) галактики(Приблизно 5%).
Сьогоднівідомо, що галактики об'єднуються в стійкі структури (скупчення ісверхскопленія галактик). Астрономам відомо хмара галактик з щільністю 220032 галактик на один квадратний градус. Наша Галактика входить до скупчення галактик,яке називають Місцевою системою.
У Місцевусистему входять наша Галактика, галактика Туманність Андромеди, спіралеподібногалактика із сузір'я Трикутник і ще 31 зоряна система. Поперечник цієїсистеми - 7 млн ​​світлових років. В це об'єднання галактик входить галактикаТуманність Андромеди, яка істотно більше нашої Галактики: її діаметрбільше 300 тис. св. років. Вона знаходиться на відстані 2300000 св. років від нашоїГалактики і складається з декількох більйонів зірок. Поряд з такою величезною галактикою,як Туманність Андромеди, астрономам відомі галактики-карлики.
Всузір'ях Лева і Скульптора виявлені майже кулясті галактики розміром3000 св. років у поперечнику. Є дані про лінійних розмірах наступнихвеликомасштабних структур у Всесвіті: зоряні системи - 108 км, галактики,містять близько 1013 зірок, - 3 В· 104 св. років, скупчення галактик (з 50 яскравихгалактик) - 107св. років, сверхскопленія галактик-109 св. років. Відстань міжскупченнями галактик одно приблизно 20 В· 107св. років.
Позначеннягалактик прийнято давати щодо відповідного каталогу: позначеннякаталогу плюс номер галактики (NGC2658, де NGC - новий загальний каталог Дрейера,2658 - номер галактики в цьому каталозі). У перших зоряних каталогах галактикипомилково фіксувалися як туманності певної світності. У другійполовині ХХ ст. було встановлено, що...
