Зміст
Введення
Глава 1. Позови в цивільному процесі та їх класифікація
1.1 Історія позовного провадження
1.2 Поняття позову
1.3 Елементи позову
Глава 2. Види позовів
2.1Позови про визнання
2.2 Позови про присудження
2.3 Перетворювальні позови
2.4 Групові позови
2.5 Непрямі позови
Висновок
Бібліографічний список
Введення
Актуальність теми дослідження. Проведені в останні десятиліття в Російській Федерації реформимають своєю основною метою забезпечення належного здійснення та захисту праві свобод людини і громадянина. Конституція РФ проголосила, що кожномугарантується судовий захист його прав і свобод (п.1 ст.46), проте, судовасистема в даний час не здатна належним чином втілити данеположення в життя. У літературі неодноразово зверталася увага на те, щонещодавно з'явилися нові категорії справ, що вимагають розробки нових івдосконалення старих процесуальних механізмів їх розгляду ідозволу. Переважна більшість цивільних справ розглядається ідозволяється в порядку позовного судочинства.
Теоретична сфера позову - його поняття,характерні риси, межі універсальності, види - багато в чому єдискусійною. Дані проблеми досліджувалися більшістювчених-процесуалістів і, незважаючи на це, багато положень вимагають подальшогоосмислення. В умовах сучасності позов стає універсальним засобомзахисту права. В той же час питання про те, що є позов, ні правознавцями, нізаконодавцем однозначно не вирішене. Законодавець вживає позов то в сенсі правопрітязанія,то в сенсі засоби судового захисту права, процесуальної дії.Ефективність використання позову як засобу захисту права багато в чому залежить відподальшої теоретичної розробки цього найдавнішогоцивільно-процесуального інституту.
Деякі області даної теми єабсолютно новими. Зокрема, цивільно-процесуальні моделі груповихпозовів, що використовуються як засоби захисту прав і охоронюваних закономінтересів численних груп осіб, а також непрямих позовів, що представляютьінтерес в аспекті вивчення можливостей їх використання для захисту майновихправ в сформованих ринкових відносинах, не вписуються в рамки традиційнихкласифікацій позову. Дане положення вимагає науково обгрунтованої систематизаціїнаявних даних з метою розробки єдиної концепції вдосконаленнязаконодавства.
Таким чином, актуальність дослідженняпозову і проблеми його класифікації обумовлені наступними обставинами:
а) соціальною значущістю цього питання,тому дослідження дозволяє виявити можливості вдосконаленняцивільно-процесуальних засобів захисту прав і охоронюваних законом інтересівгромадян і організацій;
б) недостатньою теоретичноюрозробленістю багатьох питань даної теми;
в) необхідністю комплексного вдосконаленнячинного законодавства та практики його застосування.
Об'єкт дослідження . Суспільні відносини, пов'язані з регулюванням захистузаконних прав та інтересів допомогою подачі позовів та їх класифікації.
Стан наукової розробки проблеми. Емпіричною основою дослідженняпослужило російське дореволюційне і сучасне російське та зарубіжнезаконодавство.
Теоретичну основу дослідження склали праці російськихвчених-процесуалістів другої половини XIX - початку XX століття Є.В. Васьковського,В.М. Гордона, К.І. Малишева, Є.. А. Нефедьева та інших.
В дипломній роботі широко використовувалися наукові роботисучасних російських і зарубіжних правознавців: СІ. Абрамова, Г.О. Аболоніна,Н.І. Авдєєнко, М. Бартошек, Д.І. Беліловська, А.Т. Боннера, А.П. Вершиніна,М.А. Вікут, В.П. Воложаніна, Р.Е. Гукасян, М.А. Гурвича, А.А. Добровольського,П.Ф. Елісейкіна, І.М. Зайцева, О.В. Ісаенковой, А.Д. Кейліна, Н.І. Клейна, А.Ф.Клейнман, Е.А. Крашенинникова, П.В. Логінова, Е.М. Мурадьян, Г.Л. Осокін,В.К. Пучінскій, Є.Г. Пушкар, І.В. Решетниковій, Д.О. Тузова, Н.А. ЧЕЧІН,Д.М. Чечот, М.С. Шакарян, П.М. Філіппова, К.С. Юдельсона, В.В. Яркова та іншихавторів, які зробили істотний внесок у розвиток розглянутого питання.
Тому при написанні дипломного твори, автором будутьвикористані деякі з них, які надали велике практичне ітеоретичне значення в розвитку вчення про позов в науці цивільногопроцесуального права Росії.
В цілях дослідження та осмислення обраної теми дипломноготвори, автором будуть досліджуватися не тільки монографічні дослідження,але й інші вчені праці та записки вітчизняних юридичних вузів, наукова літературапо цивільному процесуальному праву, а також різні підходи розглянутійв роботі проблеми, які були опубліковані в правових юридичних журналах тагазетах. Закріплення теоретичних висновків буде при необхідностісупроводжуватися матеріалами судової практики.
Цілі і завданнядипломного дослідження. Мета дослідження полягає у проведенні комплексного аналізуіснуючих видів позовів, практики їх функціонування у правозастосовчійдіяльності, у виявленні нових тенденцій у розвитку вчення про позов і врозробці на цій основі власної системної класифікації позову.
Для досягненняпоставленої мети визначені такі завдання дослідження:
- дати поняття позову,
- встановити елементипозову, а також їх утримання
- провести класифікаціюпозовів;
- розглянути розподілпозовів на види
У висновку роботипідвести підсумки проробленому дослідженню.
Методологія та методикадипломного дослідження. Для дослідження та аналізу питань, сформульованих у змістідипломного дослідження, будуть використовуватися спеціальні способи (методи)наукового дослідження, наприклад, такі, як: діалектичний, статистичний,історичний, формально-логічний, порівняльно-правовий,системно-структурний, метод вивчення ефективності дії правових норм та ін [1]
Структура дипломної роботи. Дипломна робота складається з вступу, трьох глав,включають в себе пункти і підпункти, висновків, бібліографічного списку,додатка.
Глава 1. Позови в цивільному процесі та їх класифікація
1.1 Історія позовного провадження Для поняття сутностіінституту позову, необхідно хоча б коротко ознайомитися з історією йоговиникнення.
Історичні витоки позовусходять до римським правом, розвиток якого зобов'язано діяльностіадміністративної влади, в особі претора. Так, римське приватне право розвивалосяна грунті здійснення судового захисту права. Претор (і інші магістрати)визначали, в порядку здійснення своєї вищої адміністративної влади, якідомагання отримують захист з боку держави, в яких випадках дається позов,не справляючись з тим, чи є норма закону чи звичаю, що обгрунтовує данедомагання. "Actionem dabo" ("я дам позов") - ось основний метод формулюванняпретором приватноправових норм [2].
За римським поглядам,тільки судовий захист готівкового права давала позовом справжню цінність ізавершення. Однак, тільки в тих випадках, коли орган держави встановлювавможливість пред'явлення позову (actio)у справах відомої категорії, можна було говорити про право, що захищаєтьсядержавою. У цьому сенсі можна сказати, що римське приватне право єсистема позовів [3]. Позови вироблялися в Римі історично,і їх число завжди було обмеженим. Звертаючись до цього періоду історичногорозвитку Риму, ми виявляємо загальне поняття позову, сформульоване ще вДигестах: "Nihil aliud est action quam ius, quod sibi debeatur, iudicio persequendi" (D. 44. 7. 51; I. 4. 6. Pr.) [4]. З цього визначення, ставатиочевидним, що римські юристи визначали позов, як вимога, спрямована досудовому порядку.
На відміну від римськогоправа, в якому надання судового захисту породжувало право, в сучасномуправосвідомості суб'єктивне право розглядається як первинне (prius), в той час як його судовий захистє лише його наслідком (posterius).
Не вдаючись в подальшуполеміку історичного розвитку позову, приступимо до б...
