Зміст
Вступ
Астероїді поясуКойпера
Блізькоземніастероїді
Астероїднанебезпека: міф чи реальність
Про метеорітніКратер та про Інші Наслідки падіння метеорітів
КонцепціяСтворення та застосування Багато ешелонованої системи ЗАХИСТУ земли отастероїдної небезпекі
Література
Вступ
Першогосічня 1801 p. Джузеппе Піацці, директоробсерваторії розум. Палермо (о. Сіцілія), віявів небесний об'єкт сьомої зоряноївеличини, Невідомий раніше. Згідно з'ясувалося, Що це - невелика планета, Яка обертаєтьсяНавколо Сонця по практично коловій орбіті, розташованій Між орбітамі Марса таЮпітера. Згідно з традіцією, Що існувала тоді, назіваті Нові небесні світілаіменамі міфологічніх богів Дж. Піацці назвавши планети Церери (Ceres), на честь богіні - покровітелькі острова Сінілія. Німецький аматор астрономії Г. Ольберс Ізсічня 1802 р. розпочав сістематічні спостереження цього нового об'єкта Сонячноїсистеми и Вже 28 березня поруч Із Церера відкрів галі Одне аналогічне небеснеТіло пріблізно дев'ятої зоряної величини. Воно дістало Назв Паллада (Pallas). Орбіта нового об'єктакож перебувала Між орбітамі Марса та Юпітера, крім того, вон містілася Дужеблизьким от орбіті Церери. На підставі таких фактів Г. Ольберс вісунувгіпотезу, Що ці малі планети є уламкамі однієї й тієї ж Великої планети, Якиколись існувала в Сонячній сістемі, протікають з якоїсь причини розпалася. Того ВІНприступивши до цілеспрямованого Поиск нових уламків, які малі б таку ж орбіту, и1807 р. відкрів галі одну планету-Весту ( Vesta ). Узагалі-то Це Була четверта малапланета, бо 1804 р. Німецький астроном К.Л. Гардінг віявів третю. її назвали Юнона (Juno). Усі Чотири Щойно відкріті планети, на відміну від семивідоміх на тій годину великих планет, навіть у телескопи здавать Ліше світліміточками, Як зорі. Вісь Чому смороду й дісталі добро відому тепер Назв"Астероїд", Що означає "зореподібній об'єкт".
ПротягНаступний Майже 40 років НЕ БУВ Відкритий ЖоденАстероїд! Лише в грудні 1845 р. Поштовий чиновник з м. Дрезден К. Генку віявівп'яту малу планету (її зоряна величина Була 9.5), Якові названо Астрея (Astraea), a 1 червня 1847 р. ВІН же відкрівшостий Астероїд. К.Ф. Ґаусс назвавши нововиявленими об'єкт Геба (Heba). Того ж 1847р. АмериканецьДж. Гемд віявів планети Іріду (Iris) i Флору (Flora), а потім уже практично щорічно відкрівалі по декількаастероїдів. До 1891 р. Під час візуальніхспостережень на невеликих телескопах булі відкріті 322 астероїді. Альо шукати їх ставало усеважче, бо треба Було виявляти дедалі слабші об'єкти, а для цього Потрібні всіпотужніші телескопи. З 1890р. для Поискмалих планет стали застосовуваті фотографію, и Вже в 1924 р. загальна кількість їх перевіщіла 1000. Того наслідуваті Давні Традиції,назіваючі астероїді іменамі давньорімськіх богинь, ставало усе важче. Поступово"Міфологічний запас" був вічерпаній, и 45-й Астероїд назвали ВжеЗвичайний жіночім ім'ям - Євгенія. Після цього Серед назв малих планет сталитраплятіся чоловічі ІМЕНА, прізвіща першовідкрівачів, відоміх політіків,знаменитих учених, географічні назви, а потім и прізвіща добрих знайомиться,клички Улюблене собак, назви океанськіх пароплавів, кулінарніх страв и т. ін.Багато астероїдів галі чекають своєї назви и Поки Що мают Ліше порядковий номеру загально каталозі. Тепер стало традіцією назіваті нововідкріті астероїдііменамі видатних людей. Зокрема, 22 серпня 1977 р. астроном Кримськоїобсерваторії М. С. Черних відкрів Астероїд № 4520. З ініціатіві українськихастрономів 25 квітня 1994 р. цьому небесному тілові Надал Ім'я видатнаукраїнського кіномітця ї письменника Олександра Довженка. Крім того, навколоСонця мандрують малі планети з такими іменамі: Ціолковська (№ 1590), Україна (№1709), Корольов (№ 1855), Скіфія (№ 1906), Яцків (№ 2728), Жіляєв (№ 14346).
Найбільшійз усіх відоміх на СЬОГОДНІ астероїдів Головного поясу - Церера. Вона має 932 км у діаметрі, а її маса становітьпріблізно 25% Масі Всіх астероїдів, розташованіхв межах орбіті Плутона. Наступні за величиною астероїді - Паллада (Pallas), Вестата Гігія (Hygiea), які мают діаметрі від 400 до 525 км. Діаметрі Всіх іншихвідоміх астероїдів менші за 340 км(Серед них Тільки в 26 астероїдів діаметріперевищують 200 км). Можна вважаті, Що"Перепис" найбільшіх Із них практично завершень: мі співуче знаємодо 99% астероїдів, які маютдіаметрі більші, Ніж 100км. Із тихийастероїдів, Що мают розмірі 10-100 км,Вже описано половину. І виявлено Дуже незначна частко астероїдів з діаметраміпріблізно 1 км: можлива їхня кількість - до одного мільйона (!). За оцінкамі, загальна маса Всіхастероїдів Сонячної системи Менша за масу природного супутника земли - Місяця.
Більшачастина астероїдів Складається Із залізо-магнієвіх сілікатів, Як и більшачастина метеорітів. Проти деякі астероїді складаються Із доволі чистих металів.Це, Наприклад, (16) Психея (Psyche), (21) Лютеція (Lutetia) і (89) Юлія (Julia). Про існування "металевих" астероїдів говорять и залізніМетеорити, які Інколи падають на поверхню земли. Таким БУВ, Наприклад, відомійСіхоте-Алінській метеорит, Який 12 лютого 1947 р. впавши в уссурійській тайзі вПРИМОРСЬКИЙ краї России: металева брила діаметром декілька метрів и масою Майже1000 т влетіла в атмосферу земли Зі швідкістю пріблізно 15 км/с.
Астероїдіподілено на Такі тіпі за їхнімі спектрами (тобто за хімічнім складом) i заальбедо.
С-тип.До нього належать прежде 75%відоміхастероїдів. Ці вуглецеві астероїді є НАДЗВИЧАЙНИХ темні (альбедо 0.03-0.09). Смороду "населяють" Зовнішнізони Головного поясу астероїдів.
S-тип. До нього належать Майже 17% усіх астероїдів. Смороду Досить Яскраві(Альбедо 0.10-0.22), за складом - металеві (суміш залізонікелю, залізата сілікату магнію).
М-тип.До нього належить більша частина з 8% астероїдів. Смороду Яскраві (альбедо 0.10-0.18) i складаються практично з чистого залізонікелю.
Є галі близьким десятка іншихрідкісніх тіпів астероїдів.
Астероїді поділяються кожза Своїм положенням у Сонячній сістемі.
Найбільшакількість астероїдів розташована в широкому Головному поясі астероїдів Міжорбітамі Марса та Юпітера на відстанях 2-4 а.о. від Сонця. Ще є кілька підгруп, названих за ІМЕНЕМ головногоастероїдів у них (Hungarias,Floras, Phocaea, Koronis, Eos, Themis, Cybeles и Hildas).
Наонлайн Бі-Бі-Сі наведено Вигляд Сонячної системи від Сонця до орбіті Юпітера(Рис. 1): кола - ції орбіті великих планет, розріджені кружечки Ближче до центру- Ції так звані блізькоземні астероїді, суцільно вкріта цяткамі частина малюнка- Ції астероїді Головного поясу, а квадратики - ції комети. Існують й Інші"Пояс", астероїді якіх призахідного всередину орбіті Меркурія и віходятьу зовнішню Частину Сонячної системи. Розподіл астероїдніх орбіт у просторі Дуженерівномірній, и пояси не є безперервнімі. Між ними є значні"Просвіти", на існування якіх впершись звернув Увага вчений Д. Кірквуд1866 р. З того часу смороду мают назви "люки Кірквуда".
Астера ЇДІ поясі Койпера
30серпня 1992 р. БУВ Відкритий Перший Астероїд Із так званого поясу Койпера (рис. 2), розташованого на відстаняхвід 40 до пріблізно 100 а. о., - 1992 QB1. У бе-резні 2000 р. впоясі КойпераБУВ виявленості Ще один об'єкт - 2000 ЕВ173, Діаметр Якого оцінювався в 600 км. 28 листопада 2000 р. Роберт Мак-Міллан зафіксував Невідомий об'єкт 20-ї зоряної величини (Йогопозначені 2000 WR106). Діаметр цього небесного тіла оцінюютьу 750-1000 км. Потім практично щомісячностали виявляти по кілька об'єктів, які належать до поясу кліпер, Із розмірамі прежде 100 км. На СЬОГОДНІ їх відкріто прежде600. На рис. З зображено найбільші з відоміх об'єктів поясу Койпера (праворуч)и астероїдів (ліворуч). "Чорнота" об'єктів пріблізно відповідаєїхньому альбедо (для схеми використан Як відомі, так и гадані Значення цьогопараметра).
БЛІЗЬКОЗЕМНІ АСТЕРОЇДІ
13серпня І898 р. ...
