Введення
Зічасів появи перших банків кредитно-грошове та фінансове господарство багатьохкраїн знаходиться в постійному процесі структурних змін. Перебудовуєтьсякредитна система, виникають нові види кредитно-фінансових інститутів таоперацій, модифікується система взаємовідносин банків та фінансово-кредитнихінститутів.
Істотнізміни відбуваються і у функціонуванні банків: підвищуються самостійністьі роль банків у народному господарстві; розширюються функції діючих і створюютьсянові фінансово-кредитні інститути; вишукуються шляхи зростання ефективностібанківського обслуговування внутрішньогосподарських і зовнішньоекономічних зв'язків; йдепошук оптимального розмежування сфер діяльності і функцій,спеціалізованих фінансово-кредитних та банківських установ; розробляєтьсянове банківське законодавство відповідно до завдань сучасного етапупереходу до ринкової економіки.
У всьомуцьому важливу роль грають Центральні банки.
Ефективнефункціонування банківської системи - необхідна умова розвитку ринковихвідносин в Росії, що об'єктивно визначає ключову роль центрального банкув регулюванні банківської діяльності. Пошук дієвих форм і методівгрошово-кредитного регулювання економіки припускає вивчення і узагальненнянакопиченого в цій області досвіду країн з ринковою економікою. Здійснювана вцих країнах грошово-кредитна політика є однією з складовихекономічної політики і дозволяє поєднувати макроекономічне вплив зшвидкої коректуванням регулюючих заходів, надаючи їм оперативну ігнучку підтримку.
У зв'язкуз цим особливий інтерес серед публіцистичних матеріалів викликали статті, вяких автори говорять про неможливість застосування в сучасній російськійекономіці інструментів, орієнтованих на країни з розвиненим інвестиційнимринком, високим ступенем інтегрованості банків і фондового ринку в економікукраїни.
Так подумку А.І. Бажана, перетворення, проведені в Росії на початку 90-х рр..(Приватизація більшої частини державних підприємств) В«породили обстановкутотального взаємної недовіри бізнесменів один до одного, кредиторів допозичальникам, а вкладників до банків. Стали типовими своєрідні, м'яко кажучи,неринкові форми бізнесу: незаконна приватизація, неповернення боргів,повсюдна корупція. У цих умовах і російська банківська система, іінфраструктура ринку цінних паперів стали являти собою досить хирляві,недокапіталізовані і неінтегровані в економіку структури, неохочезаймаються фінансуванням та кредитуванням реального сектору економіки. Аоскільки інструменти грошово-кредитної політики покликані впливати нагрошову масу саме через банки, кредити і купівлю-продаж цінних паперів, тоочевидні причини слабкого впливу цих інструментів, а тому і грошово-кредитноїполітики ЦБ В».
Безумовно,багато в чому така позиція є правильною. Це визнає і Центральний БанкРФ: В«за відсутності зрілого, конкурентного фінансового ринку механізмивпливу інструментів грошово-кредитної політики все ще слабкі. Процентніставки Банку Росії поки не надають адекватного впливу на ставкуміжбанківського ринку, який залишається вузьким внаслідок зберігаєтьсявзаємної недовіри банків В».
Метоюданої роботи є вивчення ролі ЦентральногоБанку Росії в умовах ринкової економіки. Для досягнення поставленої метинеобхідно проаналізувати і вирішити наступні завдання: сутністьцентральних банків, їх структуру, функції та операції центральних банків вумовах ринкової економіки, особливості грошово-кредитної системи в Росії.
Впершому розділі розглянуті: історія створення ЦБ, сутність і структура, а так самофункції та операції банку.
Піддругому розділі розкрита грошово-кредитна система Центрального банку таперспективи її розвитку в Росії.
Втретьому розділі вивчено роль Центрального банку в умовах ринкової економіки.
Теоретичноюі методологічною основою дослідження послужили законодавчі та нормативнідокументи, а також навчально-методичні посібники та журнали.
Структурароботи: вступ, змістовні частини, в яких викладені теоретичні основиЦентрального банку. Наприкінці роботи наводиться висновок, коротко відображаєотримані результати та висновки.
Глава 1. Історія, Сутність, функції та операції центральних банків
1.1 Історіястворення Центрального банку
Створення Центрального Банку Росіївідбувалося в умовах вступу Росії в капіталізм, і було першою з"Великих реформ", проведених в країні імператором Олександром II.
У діяльності Державного банку Російської імперіїможна виділити два періоди. Протягом першого (з 1860 р. по 1894 р.) він бувв значній мірі допоміжним установою Міністерства фінансів.Більшу частину ресурсів Держбанку в цей час поглинало пряме і непрямефінансування скарбниці. Держбанк щорічно аж до 1872 р. направляв на ці цілізначну частину своєї комерційної прибутку. Ліквідація державногоборгу Держбанку відбулася вже в другий період його діяльності - в 1901 році.Протягом усього дореволюційного періоду діяльності Держбанк в якостіоргану економічної політики уряду брав участь у створенні, а потім і впідтримці комерційних банків, у тому числі за рахунок нестатутних позичок.
Народний банк РРФСР
25 жовтня (7 листопада) 1917 р. більшовики захопили будівлюДержавного банку в Петрограді. Вранці 14 (27) грудня були захопленіПетроградські комерційні банки, а ввечері того ж дня ВЦВК прийняв Декрет пронаціоналізації банків. У відповідності з цим декретом в країні була введенадержавна монополія на банківську справу. Приватні кредитні установи булинаціоналізовані і злиті з Державним банком. Через місяць він ставназиватися Народним банком Російської Республіки, ще пізніше Народним банкомРРФСР.
Народний банк функціонував на підставі статуту 1894Однак реально його діяльність регулювалася Декретами та Постановами РНК,ВЦВК і ВРНГ і наказами по Наркомфіну. Основним завданням банку була емісія паперовихгрошей. З осені 1918 р. Народний банк, який перебував у складі Наркомфіну, ставфінансувати народне господарство і займатися кошторисно-бюджетної роботою.
Державний банк СРСР
Згідно з Положенням про Державний банк РРФСР, прийнятомуВциком 13 жовтня 1921 р., він був господарською організацією, створеною"З метою сприяти кредитом та іншими Банковій операціями розвиткупромисловості, сільського господарства і товарообігу, а також з метоюконцентрації грошових оборотів і проведення інших заходів, спрямованих довстановленню правильного грошового обігу. Він мав право надаватикредити промисловим і торговельним підприємствам різних форм власності, атакож сільським господарствам і кустарям тільки "за умови забезпеченості їх іекономічної доцільності ". Держбанк перебував у складі Наркомату фінансіві підпорядковувався безпосередньо Наркому фінансів. У листопаді 1921 р. Держбанку булонадано монопольне право на проведення операцій з валютою і валютнимицінностями.
У 1923 р. Державний банк РРФСР був перетворений вДержавний банк СРСР.
У червні 1927 р. на Держбанк було покладено обов'язокбезпосереднього оперативного керівництва всією кредитною системою. Держбанкповинен був спостерігати за діяльністю інших кредитних установ уВідповідно до урядових директив. В області кредитної політикиДержбанк став монопольним.
У січні 1931 р. була введена акцептная форма безготівковихрозрахунків через Держбанк ..
У липні 1987 р. була чергова реорганізація кредитноїсистеми, в результаті якої були утворені нові спецбанков (ЗовнішекономбанкСРСР, Промбудбанк СРСР, Житлосоцбанку СРСР та Ощадбанк СРСР), Держбанк ставвиконувати функції головного банку країни. На нього покладалася розробказведеного кредитного плану і планів розподілу ресурсів і кредитних вкладеньпо всіх банках.
2 грудня 1990 Верховною Радою РРФСР був прийнятий Законпро Центральному банку РРФСР (Банку Росії), згідно з яким Банк Росії бувюридичною особою, головним банком РРФСР і був підзвітний Верховній РадіРРФСР. У законі були визначені функці...
