Введення
Першеугоду про достатність капіталу, опубліковане Базельським комітетом збанківського нагляду в 1988 р. (Basel Capital Accord, Базель I), зробилоістотний вплив на розвиток світової банківської системи. Саме ввідповідно до принципів цієї угоди в даний час здійснюєтьсябанківське регулювання та пруденційний нагляд в більшості країн, в томучислі і в Росії. Подальший розвиток принципи регулювання знайшли в Новомубазельському угоді по капіталу (Basel II Capital Accord, Базель II).
З середини 90-хроків Комітет активно займався розробкою удосконалених принципіврегулювання. Ця робота була в цілому завершена до 2004 року, коли булоопубліковано так зване Нове Базельська угода по капіталу (Basel IICapital Accord1, Базель II). Вимоги нового стандарту стали предметомширокого обговорення в світовому банківському співтоваристві. Перш за все, в цідискусії залучені представники країн В«великої десяткиВ» (Великобританії, США,Франції, Німеччини, Швейцарії, Нідерландів, Люксембургу, Японії, Бельгії,Канади).
В кінці травня2005 року Банк Росії розмістив на своєму офіційному сайті робочий варіантперекладу на російську мову нової Угоди про достатність капіталу Базельськогокомітету з банківського нагляду В«Базель IIВ») для ознайомлення з ним банківськогоспільноти [1]. Сьогодні стає очевидним, що нова Угода являєсобою не догму, а набір принципів, і те, в якому вигляді ця угода будезастосовуватися, багато в чому буде залежати від позиції наглядових органів, готовностібанківського сектора і надходять від банків пропозицій.
Яквказується в передмові до самого документа, Базельський комітет визнає, щореалізація вимог Базеля II може не бути основним пріоритетом длякраїн, що не входять в В«велику десяткуВ», принаймні, у короткостроковому плані.Тим не менш, ясно, що всім країнам доведеться рано чи пізно рахуватися з цимивимогами, а деякі положення будуть реалізовані вже в найближчому майбутньому.У будь-якому випадку, щоб не опинитися на економічній периферії, російські банкиі регулюючі органи повинні бути залучені в процес вдосконаленняпрактики управління ризиками та пруденційного нагляду.
У данійроботі представлений короткий огляд положень Базеля II, в першу чергу приділеноувагу тим аспектам, які актуальні для російської банківської системи.
1. Базельська угода
Базель II -так іменується нова міжнародна угода про оцінку достатності капіталу (В«TheInternational Convergence of Capital Measurement and Capital Standards: aRevised Framework В»). Дана угода була затверджена Базельським комітетом збанківського нагляду, схвалено керівниками центральних банків і главамиорганів нагляду країн В«великої десяткиВ» (Бельгія, Великобританія, Німеччина,Італія, Канада, Нідерланди, США, Франція, Швейцарія, Швеція, Японія) іопубліковано в червні 2004 р. [1].
Базель IIнацілений на розвиток системи управління банківськими ризиками та системи нагляду забанками, він являє собою суттєвий елемент реалізації основоположнихпринципів ефективного банківського нагляду. При цьому і сам документ, і підходидо його реалізації засновані на принципі В«один розмір не може влаштувати всіхВ» (onesize does not fit all). Таким чином, угода дозволяє органам банківськогонагляду вибрати такий метод оцінки ризиків, що виникають в банківськійдіяльності, який би найбільш повно відповідав поточним рівнем розвиткубанківської системи і характеристикам ринків, на яких працюють банки.Зазначені можливості Базеля II дозволяють врахувати різноманітність економічних іправових умов країн, зацікавлених у впровадженні ідей цієї угоди.Базель II також орієнтує країни на те, щоб вони вимагали від банківпідтримки капіталу на рівні, адекватному банківських ризиків.
Базельськийкомітет з банківського нагляду при Банку міжнародних розрахунків (Committee onBanking Supervision of the Bank for International Settlements) заснований в м. Базелів 1974 р. управляючими центральних банків вищевказаних країн. У справжніймомент членами комітету є високопоставлені представники центральнихбанків та органів фінансового регулювання цих країн, а також Люксембургу таІспанії. Європейська комісія бере участь у роботі на правах спостерігача.
Основназавдання Комітету полягає у впровадженні єдиних стандартів у сфері банківськогорегулювання. З цією метою Комітет розробляє директиви і рекомендації дляорганів регулювання держав-членів. Ці рекомендації не є обов'язковими длявиконання, проте у більшості випадків знаходять відображення в національнихзаконодавствах держав-членів. Справа в тому, що розробка директив ірекомендацій здійснюється у співпраці з банками та органами регулюваннявсього світу, в цих документах узагальнюється найкраща наглядова практика. Томуроботи по впровадженню Базеля II ведуться більш ніж в 100 країнах, а не тільки вдержавах - учасницях Комітету.
ДокументиБазельського комітету з банківського нагляду не є міжнародним органом,який має право встановлювати обов'язкові правила для держав, наглядовіоргани яких входять до Комітету, як і для інших держав; акти не вважаютьсяюридично обов'язковими і належать до так званого м'якого права (softlaw). Комітет не може розглядатися в якості своєрідного супернадзорногооргану. Одночасно акти Комітету не відносяться до міжнародних договорів, наякі поширюється Віденська конвенція про право міжнародних договорів:зазначені документи можуть прийматися безпосередньо самим Комітетом (такзвані робочі документи), можуть також схвалюватися керуючими національнихбанків і наглядових органів країн.
У будь-якомувипадку документи Базельського комітету не породжують для Російської Федераціїправових наслідків, характерних для міжнародних договорів і випливають зст. 15 Конституції РФ і Федерального закону В«Про міжнародні договориВ».
Дані актиявляють собою рекомендації, узагальнення практики і не вимагають від державобов'язковою імплементації. Разом з тим правові умовах такі, що якщоправова і банківська система держави залишається несприйнятливою до вказанихрекомендаціям, не реалізує їх у законодавстві та практиці, то вельмивірогідним стає економічний вплив на таке держава та суб'єктиекономічної діяльності, основний бізнес яких знаходиться на територіїцієї держави. Зокрема, іншими країнами як злагоджено, так ііндивідуально вводяться обмеження на транскордонні переміщення капіталу іінфраструктури, встановлюються спеціальні так звані ризики країни,передбачають більшу ціну запозичень для суб'єктів такої держави,передбачаються більш суворі вимоги при відкритті рахунків суб'єктівекономічної діяльності такої держави в банках інших держав і т.д.
Іншимисловами, незважаючи на те, що акти Базельського комітету, як і ряду іншихміжнародних економічних організацій (наприклад, ФАТФ), не є формальнообов'язковими, наслідки відмови слідувати моделям, які визначені в цихактах, для держави та організацій, зареєстрованих у цій державі,можуть бути вельми відчутні в матеріальному сенсі. Таким чином, виключеннярекомендаційних норм, що містяться в даних актах, з кола правових норм івідповідно самих актів з кола правових актів може призвести до збідненнярозуміння сучасного міжнародного права, зокрема, міжнародногоекономічного права.
Слід зазначити,що акти В«м'якого праваВ» мають ряд переваг [3, стор 138]. По-перше,вони дозволяють гнучко реагувати на досить швидко мінливу поточну ситуацію,не вимагають дотримання складних процедур, характерних для прийняття і включення внаціональні правові системи міжнародних договорів, що особливо важливо дляфінансового сектора. Правда, такого роду гнучкість вимагає особливої вЂ‹вЂ‹уваги допитань збереження економічного суверенітету держави. По-друге,положення актів В«м'якого праваВ», як правило, сформульовані вельми абстрактно,без деталізації, що обумовлено різнорідністю національних системрегулювання. Завдання кожної юрисдикції - знайти оптимальні, відповідніконкретної національній системі регулювання способи адаптації п...
