МОУ гімназія № 2
Реферат натему:
В«Культурапромови - культура поведінки В»
Виконала: учениця 9а класу
Фокіна Юлія
Учитель: Ляліна
Марина Володимирівна
Зміст
1.Поняття В«культурамови В».
2.Залежністьстану сучасної російської мови від соціальних змін у суспільстві.
3. Розхитування традиційнихлітературних норм.
4. Видозміна мови: - появанових і відродження старих,
напівзабутих слів;
-запозичення іноземних слів;
- Активне В«впровадженняВ» жаргонних слів.
5. Культура мови - як частиназагальнолюдської культури.
Культура мови - сукупність таких якостей,які надають найкраще вплив на адресата з урахуванням конкретноїситуації і у відповідності з поставленими цілями і завданнями.
До них відносяться основніякості мови:
- змістовність;
- точність, зрозумілість;
- багатство ірізноманітність;
- чистота,виразність;
- правильність.
Культура мови - це розділ науки про мову, вякому розглядаються питання дотримання мовних норм і доречностівживання виразних засобів мови в мовленні залежно від різних умовспілкування людей.
В культурі мовлення виділяютьдві сторони:
1. правильність мови;
2. мовне майстерність.
Правильність мови - це дотримання мовних нормсучасної російської літературної мови. Говорящие і пишучі з точки зорунорми оцінюють мова як правильну (норма) або неправильну (помилка).
Мовне майстерність - це володіння умінням, дотримуючисьмовні норми, вибирати із можливих варіантів найбільш вдалий для вираженнядумки і відносини. Говорящие і пишучі з точки зору мовного майстерностіоцінюють мова один одного двома оцінками: гірше, краще (так можна сказати, алеє кращий варіант).
Яскравими прикладами мовногомайстерності служать художні твори видатних російських письменників. Їхробота з чернетками, переписування заново сторінок своїх творів, тобтостворення на основі колишніх варіантів нових редакцій, говорять про копіткуроботі, спрямованій на поліпшення виразності текстів.
Доречність виборумовних засобів для створення більшої виразності вивчається в стилістиці такультуру мовлення.
Невдалий вибір мовнихзасобів призводить до появи в усному мовленні та на письмі стилістичнихнедоліків. Говорящие і пишучі допускають наступні стилістичні недоліки.
1)вживання водному стилі мовлення слів, фразеологізмів, пропозицій, використовуваних переважнов іншому стилі мовлення;
2)невиправданеповторення одних і тих же слів, слів з одним і тим же коренем і одних і тих жевидів пропозицій, що створює звукове одноманітність мовлення;
3)тавтологія(Передача одного і того ж по - різному), яка призводить до невиправданого подовженнямови;
4)словесна пихатість,призводить до помилкової красивості.
На думку докторафілологічних наук, професора Скворцова Л.И., стан російської мови в нашідні викликає загальну стурбованість.
Закиди і претензії йдутьвід письменників і журналістів, від педагогів та акторів, громадських діячів,фахівців - мовознавців, від рядових любителів і поціновувачів класичноїросійської мови.
Соціальні зміни всуспільстві, пов'язані з умовами перехідного періоду, змінами в структурісуспільно - політичного ладу, зміною форм власності і складу активнихучасників комунікації (включаючи бізнесменів і комерсантів з числа В«новихруських В»), призводять до відомого розхитування традиційних літературних норм.
Це виражається насампередвсього в зростанні різного роду помилок і варіантів, які виникають під впливомнелітературного просторіччя, територіальних і соціальних діалектів, в достаткунових (і не завжди виправданих) іноземних слів і термінів і, нарешті, встилістичному зниженні сучасної усній і письмовій мові, в помітною вульгаризаціїпобутової сфери спілкування, з наполегливими спробами В«олітературіваніяВ» брудногоматюка.
З моменту, коли в країніВ«ДозволенаВ» гласність і демократизація, багато в чому оголилася і як би відкриласясама наша мова. Адже ми тепер маємо можливість набагато більше, ніж раніше,бачити і чути, якою мовою пишуть і говорять сучасники, як вони виражаютьсвої думки й аргументи, як ведуть дискусії, як володіють літературними нормами.
Російська мова звучить намітингах, на зборах партій і громадських рухів, у обговореннях В«круглихстолів В»і в дискусіях по радіо і на телебаченні (причому нерідко в прямомуефірі, без підготовки і якого - або редагування).
Відома В«оголеністьВ»мови, її смислова, стилістична, граматична та орфоепічна ущербністьвикликають живу і різко негативну реакцію з боку освіченої частинисуспільства, роблять актуальними і гострими питання:
В«Як ми говоримо іпишемо? В»,
В«Правильно - чи миговоримо по - російськи? В»,
В«Чи знаємо ми свою ріднумову? В».
Наукова нормалізаціямови проходить у постійній боротьбі з двома крайнощами: пуризм (від латинськогоpurus - В«чистийВ»), з одного боку, іантінормалізаторством - з іншого.
Пуризм - це неприйняття, рішуча відмова відвсього нового, від будь-яких змін у мові і навіть консервативне їх заборона -за різними мотивами: логічним, естетичним, ідеологічним, національнимабо суто смаковими.
Що стосуєтьсяантінормалізаторства ,то воно являє собою схиляння перед стихією мови, запереченняможливості свідомого втручання в мовну практику, впливусуспільства на мову.
Як відомо, крайнощі завждисходяться: в основі і пуризму, і антінормалізаторства виявляється суб'єктивниймовної смак.
Тим часом до літературнихнормам мови, до оцінок його фактів з точки зору правильності - неправильностіможна підходити по-аматорськи, з позицій чисто смакових оцінок і звичок абоабстрактних теоретичних міркувань. Тільки на основі ретельного вивченняісторії літературної мови і всебічного аналізу його сучасного стануі функціонування можна робити об'єктивні висновки про тенденції розвиткулітературних норм, науково направляти і регулювати цей розвиток.
Великий внесок у підвищеннямовної культури, в розвиток її теоретичних проблем внесли російські вчені В.І.Чернишев,Д.Н.Ушаков, В.В. Виноградов, С. І. Ожегов, С.П.Обнорскій, Г. О. Винокур,Р.І.Аванесов, А.М.
Пєшковський, Л.В.Щерба,Ф.П.Філін, Б.Н.Головін, А. Будагов, В.Г, Костомаров та ін Праці цих ученихдопомагають зберігати досягнуту висоту мови, не відривати його від живих народнихкоренів і незамутненим витоків.
У сучасних умовахросійська мова видозмінюється. У ньому широко і рясно з'являються нові слова івідроджуються старі, напівзабуті: акція, меценат і спонсор, приватизація,бартер, підприємець, фермер, бізнес і бізнесмен, біржа, менеджер,комерсант, маркетинг, інвестиції та багато інших. Можна вважати, що вросійською мовою наших днів активно формується новий функціональний стиль -бізнесу і комерції, товарно - грошових відносин. І це теж яскрава мовнаприкмета сучасності.
Суспільно -політична діяльність впевнено В«вселяєВ» в наше життя слова парламент,консенсус, альтернатива, електорат. Нові відносини з іншими країнамивідображені в таких словах і виразах, як загальноєвропейський, міжрегіональний,євразійський, політичний діалог, світова спільнота та інші.
Норми літературної мови- Не застиглі раз і назавжди форми.
Вони змінюються підчасу. Однак слід підкреслити, що при всіх можливих змінах ізрушеннях російську мову стійко зберігає у віках свою нормативно - літературнуоснову. Система літературних норм, висунута і описана ще М.В.Ломоносова вйого В«Російської граматикиВ» (1755г.), визначила всю подальшу долю російськогомови і в цілому зберігається до нашого часу.
Закономірне розвитокмови, його творче збагачення треба відрізняти від засмічення і збід...
