Зміст
Введення
Глава I Термінологічна лексика російської мови
1.1.Лексикаобмеженої сфери вживання
1.2.Особливостімедичної термінології
Висновки по першому розділі
Глава II Використання термінів в анотаціях
2.1 Характеристика структури медичниханотацій
2.2 Аналіз тематичних груп термінів умедичних анотаціях з точки зору походження
Висновки по другому розділі
Висновок
Список літератури
Введення
Багато людейсхильні до різних захворювань. Відповідно ринок ліків насиченийпродукцією. Для того щоб правильно вибирати той чи інший препарат, визначитидозування, дізнатися чи є протипоказання або побічні ефекти, необхідномати повну інформацію про лікарський препарат. Для цього до кожноголікам обов'язково додається анотація, в якій зустрічаються різнітерміни. Існує велика кількість термінів у різних текстах (газетах,журналах, рекламі і т.д.), які нам невідомі і незрозумілі, що, в своючергу, призводить до певних труднощів.
Актуальністьтеми визначається тим, що медичні анотації (інструкції із застосування)насичені спеціальними різними термінами, що призводить до нерозуміннямедичної інструкції.
Об'єктомдослідження курсової роботи лексика обмеженою сфери вживання.
Предметдослідження - термінологічна лексика в медичних анотаціях.
Мета курсовоїроботи - проаналізувати вузькоспеціальну термінологію в медичниханотаціях.
Длядосягнення мети необхідно вирішити наступні завдання
1.Датизагальну характеристику лексиці обмеженою сфери вживання.
2.Охарактеризуватитермінологічну лексику.
3.Описативузькоспеціальну медичну термінологію.
4.Проаналізуватиструктуру анотації.
5.Проаналізуватитерміни, що позначають назви захворювань і лікарських форм препарату вмедичних анотаціях з точки зору походження.
6.Виділититематичні групи термінів у медичних анотаціях.
Цілі і завданнявизначили структуру курсової роботи. Курсова робота складається з вступу, двохглав (теоретичної і практичної), висновків по главам, укладення тадодатка.
Глава I Термінологічналексика російської мови
1.1Лексика обмеженої сфери вживання
Лексикасучасної російської мови характеризується з різних точок зору: з точкизору активного і пасивного словникового запасу, з точки зору її соціальнодіалектного складу (сфери вживання), з точки зору стильового розшарування іекспресивно - стилістичного забарвлення.
Лексичнийсловник постійно оновлюється, розширюється. Спостерігаються різні процеси:відбувається не тільки появу нових слів, але і старіння. Отже,одні слова переходять з лексики активного словника в лексику пасивного словникаі навпаки. Цим процесам сприяє розвиток різних областей наук,поява різних нових предметів, явищ, дій. Тут же з'являютьсянові терміни, які поповнюють лексику обмеженого вживання.
До лексиціактивного словника відносять частотні слова, які використовуються в спілкуванніповсякденно і значення яких зрозуміле всім носіям російської мови.
До лексиціпасивного словника відносять слова, застарілі для даного лінгвістичногочасу (повіт, серпанок, скіпка, перманент тощо) чи нові (гідропоніка, брифінг,саміт, спонсор та ін.)
Поняттяактивності слова щодо: не кожне актуальне слово загальновживаним.Так, для промови лікарів, викладачів, льотчиків, рибалок та представників іншихпрофесій характерне широке вживання термінів та професіоналізмів,щодня супроводжує виробничу діяльність. [1. С.47]
Можнасказати, що до активного словника відносяться слова, які вживаються щодня, а допасивного - неологізми, архаїзми, застарілі і застаріваючі слова. А такожможна зробити висновок, що лексичний словник непостійний і оновлюємо.
Всісоціальні (економічні, політичні, виробничі, громадські,індивідуальні та ін) зміни реалізуються лексикою мови. Словниковий склад -найбільш відкритий і рухливий рівень мовної системи; в нього безперервновходять і з нього йдуть слова, притому лексичних придбань значнобільше. Для кожного періоду розвитку мови характерна і широко поширена,і втратила потреба лексика. Отже, з соціальної вживаностів даний лінгвістичне час в словниковому складі можна виділити лексикузагальнонародну і лексику обмеженого вживання. [1. С. 43]
З точкизору вживання весь словниковий склад російської мови можна представити увигляді двох пластів, в один з яких входять слова всім відомі по своємузвучанням, написанням і значенням - їх називають загальновживаними. Цимисловами користуються всі російські люди, незалежно від того, в якій місцевості вонипроживають, якою трудовою діяльністю займаються або в якій формі мови(Письмовій або усній) вони спілкуються. Тому й називається така лексиказагальновживаної, або не обмеженої у вживанні, наприклад: книга, стіл,батько, сестра, їхати, вчитися, спати, обідати; я, ми, вони, сім, одинадцять іт.д.
Поряд зцими словами в мові існують такі, які вживаються не всіма, атільки певною групою людей, що живуть на будь - якої території нашоїкраїни або об'єднаних будь - якої професією, якими - або загальнимиінтересами. Це так звана лексика, обмежена у вживанні.
Лексикаобмеженого вживання членується на групи:
1)почастотності (частоті вживання) - активна і пасивна лексика;
2)по періодувикористання - застаріла і нова лексика;
3)похарактером відображення трудової, творчої і т.п. діяльності -термінологічна і професійна лексика;
4)посоціальної загальноприйнятих - жаргонна і арготіческой лексики.
5)потериторіальною ознакою - діалектизми. [5. С.46]
З точкизору територіальної ознаки виділяють діалектну лексику.
Діалект - (від грец. dialektos - говір, наріччя), різновидданої мови, що вживається як засіб спілкування особами, пов'язанимитісному територіальної, професійної або соціальної спільністю. [13]
Слова, які вживаються жителями, якої території івідомі тільки живуть на цій території, називаються діалектизмами (грец. Dialect - 'говір, наріччя'),наприклад: вага ('великі терези'), рогач ('рогач'), майдан ('площа, девідбуваються мітинги, а в торгові дні-базари '), завісою (' фартух '), піми('Валяні чоботи, валянки'), чапельнік ('сковороднік'), шаньги ('ватрушка') іт.д.
Діалектизмивідносяться до розряду територіально обмеженою лексики.
Діалектналексика часто використовується як засіб художньої зображальності: з їїдопомогою автор переконує читача в реалістичності зображуваних подій,характерів. [11. С.317]
Деякідіалектизми з часом стають загальновживаними і входять в літературнумову, наприклад, слова суниця, жатка, щупальце ми вживаємо як звичайні,позбавлені будь - яких ознак обмеженою у вживанні лексики. [11.С.317]
Діалективідрізняються від загальнонародної національної мови різними рисами -фонетичними, морфологічними, особливим слововживанням і абсолютнооригінальними словами, невідомими літературній мові. Це дає підставузгрупувати діалектизми російської мови за їх загальними ознаками.
1.Лексичні діалектизми - слова, відомі тільки носію діалекту і за йогомежами, не мають ні фонетичних, ні словотворчих варіантів.Наприклад, в південноруських говірках побутують слова буряк (буряк), цибуля, гуторить(Готувати); в північних - Кушаков (пояс), баскою (гарний), Голиця (рукавиці). Взагальновживаній мові ці діалектизми мають еквіваленти, які називаютьтотожні предмети, поняття. Наявність таких синонімів відрізняє лексичнідіалектизми від інших типів діалектних слів.
2.Етнографічні діалектизми - слова, які називають предмети, відомі лише впевної місцевості: шанежкі - "пиріжки, приготовані особливим способом",дранки - "особливі оладки з картоплі", нардек "кавунова патока", манаркі - "рідверхнього одягу ", поневка -" різновид спідниці "і т.д. Етнографізми не мають іне можуть мати синонімів у загальнонародному мовою, так як самі пр...
