Глава О™ Засоби словесної образності мови
1.1 Зображувально-виразні засоби мови
У російській мові існує безліч засобів, які використовуються для побудови образів, для утворень нових лексичних значень. Способи освіти значень слів різні. Нове значення слова може виникнути, наприклад, шляхом перенесення назви за подібністю предметів або їх ознак, в результаті подібності виконуваних функцій, появи асоціацій за суміжністю. Таким чином, значення є переносними.
Лексико-семантичні варіанти багатозначного слова по-різному залежать один від одного і різна пов'язані між собою. У навчальній літературі називається різна кількість традиційних типів переносних значень слів. В одних випадках виділяють тільки метафору і метонімію, в інших - метафору, метонімію, синекдоху і функціональний перенесення. Традиційні види переносних значень слова (метафора, метонімія, синекдоха, функціональний перенесення значення) пов'язані з диахронией семантичної структури та ставляться до фігур образної мови (стежках). Відмінності в числі переносних значень пояснюються тим, що синекдоху вважають різновидом метонімії, а функціональний перенесення - різновидом метафори.
Метафора використовується у побутовій та художнього мовлення. Поетична метафора відрізняється від відомій побутової метафори своєю свіжістю і новизною. У поезії та прозі метафора не тільки засіб лексичної виразності, але спосіб побудови образів.
Проникаючи розумом і почуттям у смисл кожного з ланок метафори, ми неминуче піддаємося потужного впливу поезії: метафора - своєрідний важіль, який приводить в рух розум і душу читача.
1.2 Метафора як засіб словесної образності
До засобів словесної образності відносять першвсього стежки і фігури: метафору, метонімію, синекдоху, уособлення, образнепорівняння, епітет, гіперболу, анафору, епіфора і ін
Засоби словесної образності зазвичай детальнорозглядаються в курсах В«Вступ до літературознавстваВ» та В«Сучасна російськамову В»(у розділіВ« Лексика В»), а також в посібниках з практичної стилістиці. Підметафорою розуміють слово або мовний зворот, вжиті в переносному значеннідля визначення предмета чи явища на основі якої-небудь аналогії, схожості.
Терміни метафора, метафоричний (переносний)використовуються і по відношенню до явищ "граматичної стилістики. Випадкипереносного (метафоричного) вживання часів, коли форма одного часу,ужита в контексті іншого (або замість іншого), набуває новогозначення, наприклад справжнє історичне. У цих випадках, дійсно, створюєтьсяобразність, недарма, наприклад, справжнє історичне називають інакше справжнімживого представлення. Розрізняють метафори загальномовного характеру (стерті абоскам'янілі), метафори, що зберігають В«свіжістьВ», і метафори власнепоетичні, які відрізняються індивідуальним характером. Загальномовногоскам'янілі метафори: (рукав річки, горлечко пляшки, підніжжя гори і т. п.) дозасобам словесної образності не відносяться (17, стр. 108).
МЕТАФОРА (від грец. перенесення) - вид тропа, перенесення властивостей або ознак одного предмета на інший за принципом подібності. Подібними можуть бути колір, форма, характер руху, будь-які індивідуальні властивості предметів. При метафоричному перенесенні змінюється предмет, але саме уявлення або поняття, раніше закріплене за іншим предметом, не змінюється цілком. Який або ознака первісного уявлення або поняття обов'язково залишається (Ушаков).
У мові і художньої мови виділяють дві основні моделі, за якими утворюються метафори. В основі першої лежить одухотворення або уособлення, основа другий-уречевлення. Створені за цими моделями метафори називаються відповідно олицетворяющими і упредметнюється.
уособлюють метафор - найдавніші в мові: В«сніг лежитьВ», В«мороз скував річкиВ», В«струмок біжитьВ», В«рік пролетівВ», В«час зупинився В»,В« туга гризе В»,В« заїла нудьга В»,В« почуття згасають В». (Д.Н.Ушаков)
упредметнюється метафори: В«залізна воляВ», В«глибока печальВ», В«тонка думкаВ», В«гірка усмішкаВ», В«солодкі промовиВ», В«язики полум'яВ», В«ручка дверей В». (Д.Н. Ушаков)
Всі наведені вище метафори в російській мові в більшій чи меншій мірі В«стерлисяВ», тобто їх образна основа не відчувається.
Індивідуальні метафори, створювані письменниками , також засновані на уособленні та уречевленої:
Крізь хвилясті тумани
Пробирається місяць,
На сумні галявини
Ллє сумно світло вона.
(О.С. Пушкін)
Але залишився вологий слід зморшці
Старого скелі. Самотньо
Він стоїть, замислився глибоко
І тихенько плаче він у пустині.
(М.Ю. Лермонтов)
Зима недарма злиться,
Пройшла її пора-
Весна у вікно стукає
І жене з двору.
(Ф. Тютчев)
Метафори, в свою чергу, можуть стати основою для створення образів-символів. Наприклад, у віршах М. Лермонтова саме метафори є основою образів-символів В«вітрилаВ», (вірш В«ПарусВ»), В«сосниВ» і В«пальмиВ» (На півночі дикому стоїть самотньо ...), В«скеліВ» (Круча). Метафора-основа поетичних символів у поезії О. Блока та інших символістів.
Іноді поети використовують розгорнуті метафори, коли метафоричний образ охоплює кілька фраз або весь твір (зазвичай поетичне), перетворюючись на самостійну картину. Наприклад, у вірші Н. Гумільова В«Заблудлий трамвайВ» заголовна метафора розгортається цілий сюжет - фантастичну подорож на трамваї по нічному Петербургу. У вірші М. Лермонтова В«ПоетВ» в основі розгорнутої метафори лежить уподібнення істиною поезії Разячи кинджалу:
Прокинешся ль ти знову, осміяний пророк!
Іль ніколи, на голос помститися,
З золотих піхов не вирвеш свій клинок,
Покритий іржею зневаги? ...
Прийом розгорнутої метафори застосований С. Єсеніним у віршах В«Клен ти мій опалий ...В» і В«відрадила гай золота ...В». У цих віршах осінній клен і облетіла березовий гай - метафори минає життя поета.
Іншим найважливішим видом стежка, складовим образність, є метонімія. Вона, як і метафора, становить уподібнення сторін і явищ життя. Але в метафорі уподібнюються схожі між собою факти. Метонімія ж - це слово, яке в поєднанні з іншими виражає уподібнення суміжних між собою явищ, тобто знаходяться в якому-небудь зв'язку один з одним. "Всю ніч очей не склепив", тобто не спав. Змикання очей - зовні вираз спокою, тут очевидна зв'язок явищ. Як і метафора, цей троп піддається класифікації. І видів метонімії теж немало.
Метафора використовується у побутовій та художнього мовлення. Поетична метафора відрізняється від відомій побутової метафори своєю свіжістю і новизною. У поезії та прозі метафора не тільки засіб лексичної виразності, але спосіб побудови образів.
Метафорою - (від грец. Metaphora - перенос.) - Називається стежок або механізм мови, що складається у вживанні слова, що позначає певний клас предметів і явищ. Наша побутова мова рясніє метафорою: йде дощ, він втратив голову, паморочиться голова, торговельна мережа, встає сонце. (В.Н. Ярцев)
Метафора може бути простою, що складається з одного виразу, спожитого в переносному значенні (замість вулик - В«келія восковаВ»), і розгорнутої. Прикладом розгорнутої метафори є такий уривок із вступу до поеми В.Маяковського В«У повний голосВ», в якому поет уподібнює свою позицію грізному зброї:
Парадом розгорнувши моїх сторінок війська,
Я проходжу по строчно фронту ...
Метафора, характеризуючи той чи інший предмет, явище, поняття ділиться на кілька типів: індивідуально-авторська , антропоморфна, генитивная, зооморфна, синестезія (кинестезия).
Індивідуально-авторська метафора - асоціативна семіляція по суб'єктивним семам:
Твоє сонце пазуристими лапами
Прокогтялось в душу як ніж...
