ВИКОРИСТАННЯПрийоми мовної гри В
заголовкиЖУРНАЛУ MAXIM
C одержания
ВСТУП Визначення предметадослідження. Огляд наукової літератури за стилістикою газетного тексту
1. Теоретико-практична частина
2Аналіз заголовків за обраною класифікації
1) Омонімія в освіті заголовків
2) омофони в освіті заголовків
3) Прецедентний текст в заголовках журналу
ВИСНОВОК Висновки по роботі. Актуальність обраноїтеми Функції заголовків у журналі
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
БІБЛІОГРАФІЯ
ВСТУП.
Справжня роботаприсвячена мовній грі слів у заголовках журналу MAXIM за вересень-листопад 2007 року .. Для визначення колапитань, які будуть розглянуті в ході нашого дослідження, слідзвернутися до тлумачення терміна мовна гра Ефект каламбуру, зазвичайкомічний (гумористичний), полягає в контрасті між сенсом однаковозвучних слів В». Наш інтерес до вивчення лексико-фразеологічного складудрукованих ЗМІ обумовлений, тим фактом, що газета (журнал) відображають особливостісловникового складу російської мови, який сформувався в останні роки. Всіце вимагає диференціації лексичних одиниць як відповідних сучаснимнормам і ненормованих, розмовних і просторічних, жаргонних і арготіческіхі т.п. (1) Дана лексика і фразеологія як відображення національної своєрідностіі рівня прояви В«сміхової культуриВ», протистояння В«світу культуриВ» і В«світуантикультури В»(в термінології Д. С. Лихачова) є для нас методологічноважливою проблемою у вивченні і виявленні лингвостилистического своєрідності їїфункціонування, зокрема, в газетно-журнальній публіцистиці. Елементисубкультури (світу антикультури), частиною якої є арго і жаргони,передавалися з покоління в покоління. Багато слова арго і жаргонів пов'язані зфольклором, отже, відображають як світ антикультури, так і народної культури. (1)Нові слова і значення, що відображають динамічні процеси в лексиці, пов'язані ззмінами, що відбуваються в Росії 1990-2000-х рр.., не тільки активно поповнюютьсловник російської мови (запозичення, новоутворення), але й становлять частинусучасної мовної картини світу російської лінгвокультурної спільності. В1990-2000-і рр.. активно вивчаються нові слова і значення слів.
(1) ЛихачовД.С., Панченко A.M.,Понирко Н.В Сміх уСтародавній Русі. - Л., 1984,-С.19
неологізми різного роду(Включаючи окказіоналізми), в тому числі і функціонуючим в публіцистиці,присвячена велика кількість дисертацій, наприклад, Е.Х. Гаглоєвої (1996), М.Н.Черкасової (1997), І.А. Нефляшевой (1998), Т.Л. Мистюк (1998), Л.В.Шаліні (1999), Є.В. Сенько (2001), Г.М. Васильєвої(2001) та інших, У 1990-2000-і рр.. дана лексика стає одним з активновикористовуваних джерел поповнення словникового складу російської мови. З одногобоку, вона затребувана в силу своєї емоційності, оцінності,експресивності, з іншого - є або образним, або сенсоутворювальнимзасобом публіцистичних текстів; із третьої - репрезентує національну рису- В«СміховеВ» ставлення до явищ навколишнього світу. . (2) У журналі В«MAXIMВ» за вересень-листопад 2007 року,які ми взяли на розгляд, мовна гра проявляється в заголовках. Проведенийнами аналіз заголовків журналу MAXIM свідчитьпро те, що саме заголовки, з одного боку, співвідносяться з текстом,конденсуючи в собі його зміст, а з іншого - дуже сильно піддані впливутаких екстралінгвістичних чинників, як "публіцистичнийменталітет ", особливості національного характеру аудиторії, відмінності вкультурної і політичної орієнтації та ін У переважній більшості описанихнами заголовків домінує прагматична, оцінна функція, практично ніодин з розглянутих заголовків не виконує інформативної функції[МельцерЕвстратова]. (3) У заголовках статей з російських журналів домінуєпрагматична функція: автор фокусує своє ставлення до описуваного факту,враховуючи ціннісні орієнтації і пристрасті адресата. (3) У журналу MAXIM - певна аудиторія,переважно чоловіча. У більшості своїй це видання затребуване у чоловіківу віці двадцяти-тридцяти років, найчастіше зайнятих бізнесом, бажаючихвідволіктися після роботи ..
(2) Бєглова Є.І. Семантико-прагматичнийпотенціал некодифицированного слова в публіцистиці пострадянської епохи. -М., 2007. - С.27. (3) Мельцер-Євстратова С. Газетний заголовок як засібвираження авторської установки// Daugavpils Pedagogikas UniversitatesHumanitaras fakultates VIII zinatniskie lasijumi. Daugavpils, 1999. - С.118-125.
Тому видавці івибирають такі рубрики, як: чтиво, новини, вісті з фронту, анекдоти тат.д. MAXIM-абсолютний світовий бестселер середчоловічих журналів. Заснований у Великобританії в 1995 році, на сьогоднішній деньжурнал виходить сукупним накладом 4,3 млн. екз. на місяць для 16000000читачів. MAXIM неодноразово удостоювався титулів В«Журнал рокуВ» та В«Самийшвидкорослий журнал В»у США,В« Лідер за кількістю передплатників В»у Великобританії. Алесаме російський MAXIM перший переступив позначку в 400 сторінок. Для порівняння,середній обсяг номери MAXIM у Великобританії не перевищує 170 смуг, в США - 200смуг. (4)
Гра слів -стилістичний зворот мови, який виявляє характерологічні особливостіспособів його утворення, що сприяють породженню різного роду функціональнихефектів, зумовлених прагматичною спрямованістю гри слів. (5)
Різновидомгри слів прийнято вважати і інтертекстуальні посилання. Однією з областей, девикористовуються інтертекстуальні посилання, є реклама. У розглянутому намиматеріалі рекламних блоків безліч, оскільки це притаманне більшостіВ«ГлянцевихВ» журналів. В силу мультимедіальний характеру більшості видівреклами, в ній бувають представлені найрізноманітніші види інтертекстуальнихпосилань - від прямих цитат до порию досить тонких алюзій. Тут ми теж бачимотой же набір основних функцій інтертексту, трансформованих з урахуваннямспеціальних функцій, виконуваних в суспільстві рекламою взагалі і насампередцентральним її типом - рекламою комерційною. Розпізнавальний функціяінтертекстуальності перетвориться в рекламі в інструмент точного націлюваннярекламних повідомлень на конкретну цільову аудиторію, поетична - в спосібпом'якшити апріорі негативне ставлення до реклами, референтівная - в засібформування іміджу товару, послуги або (у випадку корпоративної реклами) фірми.У завдання нашої роботи не входило аналізувати рекламні блоки, хоча в нихтакож часто присутній Інтертекст. (6)
(4) Комсомольская правда.№ 22, - С.12.
(5) МироненкоС.А.Виразітельние можливості гри слів у російській і німецькій мовах(Порівняльний аспект). - Краснодар, 2006. - С.36-38.
(6) Там же, - С.46
У нашомуматеріалі, наприклад, при рекламі горілки В«Смірнов'В» вжито такеінтертекстуальний вираз, як ЛЮБОВ СОГРАЖДАН.ЕСТЬ ЧИ НАГОРОДА ВИЩЕ? Даневираз частіше вживають стосовно до людини, іноді відомому. Прирекламі сигарет В«СontinentВ» вжито ліричне В«континент любовіВ» з доситьінтимної фотографією на розвороті. І таких прикладів безліч.
Гра - феномен, інтерес доякому породжує численні дослідження вчених різних напрямків зічасів античності до наших днів (Платон, Ф. Шіллер, І. Кант, Й. Хейзінга,М.М.Бахтин, З.Фрейд, Р.Барт, Ж.Дельоза, М.Фуко). Вперше теоретичні положенняпро гру висловив Платон у своєму проекті ідеальної держави. Вінзумовив подальший поява і розвиток численних трактувань іконцепцій гри, вказавши на її подвійність, висхідну до вчення про дуалізмречей та ідей. (6)
Феномен мовної гриє окремим випадком гри. Вперше порівняння мови з грою булопредставлено в роботах по зарубіжній лінгвістики у Ф.де Соссюра, вітчизняної- А.А.Потебни. Предметом уваги стала шахова гра, розглянута як"Система і правила" і "вкрай спеціалізоване мислення" (6).
Створення теорії ігровогопоходження і функціонування мови належить Людвігу Вітгенштейна.Австрійський філософ, логік, лінгвіст з'явився основоположником ...
