ОмськийДержавний Педагогічний Університет
В«Використанняпроектної роботи на уроках англійської мови в 7 - 8 класах в процесіформування мовної компетенції В»
(Курсоваробота з методики викладання іноземної мови)
Омськ
2008
Зміст:
Введення
Глава I. В«Формування мовної компетенції через використанняпроектної роботи на уроках англійської мови в 7 - 8 класах В»:
В§ 1. Сутнісна характеристикамовної компетенції.
В§ 2. Використання проектної роботи науроках англійської мови.
В§ 3. Шляхи навчання лексиці на середньомуетапі.
Висновки по першому розділі.
Глава II. В«Дослідна робота по використанню методу проектів принавчанні лексики на середньому етапі В».
В§ 1. Аналіз УМК з точки зоруможливості використання методу проектів.
В§ 2. Використання проекту в рамкахтеми: В«Why not be like Agatha Christie?В»
Висновки по другому розділі.
Висновок.
Бібліографія.
(Додатки).
Введення
Відомо, що метою навчання іноземної мовиє формування мовної компетенції. Вивчення іноземної мовипокликане сформувати особистість, здатну і бажає брати участь уміжкультурної комунікації, здатну вирішувати, поставлені перед нею, мовнізавдання. Але постає питання про те, як допомогти розвинути таку особистість, якмотивувати на подібні дії? На сьогоднішній день відомо різнекількість методів і прийомів для розвитку вторинної мовної особистості, але в данійроботі звертається увага на сучасний і найбільш результативний метод, асаме: метод проектів у навчанні англійської мови в 7 - 8 класах середньоїшколи. Так в чому ж головні переваги його домінування над усіма іншимиприйомами? По-перше, це його прагматичнаспрямованість на результат; по-друге, цей результат можна побачити,осмислити, застосувати в реальній практичній діяльності; та по-третє, віндозволяє органічно інтегрувати знання учнів з різних областей навколовирішення однієї проблеми.
Розробкою даного методу займалися Е. С. Полат,Бачив, М.Ю. Бухаркін, Т.Блур і М.Дж. Сент-Джон
Метою даної роботи є:
1. На основі аналізу літератури з методики,педагогіці і психології виділити принципи формування мовної компетенціїчерез використання методу проектів на уроках англійської мови в 7 - 8 класах.
Завдання:
1. Проаналізувати теоретичний матеріал з двомпроблемам: мовна компетенція і метод проектів.
2. Проаналізувати навчальні посібники з точки зоруможливостей використання проектної роботи для формування мовноїкомпетенції.
Методи дослідження:
1.Аналіз.
2.Критичний аналіз наукової літератури.
3.Узагальнення передового педагогічного досвіду.
Предметом дослідження є метод проектів;об'єктом - формування лексико-граматичних навичок учнів 7 - 8 класів.
Глава I. В«Формування мовної компетенції на уроці англійськоїмови за допомогою методу проектів В»:
В§ 1. Сутніснахарактеристика мовної компетенції.
Термін "мовнакомпетенція "був введений Н. Хомського приблизно в середині XX в. і семантичнопротиставлений терміну "використання мови". Різниця значень цих термініврозкривалося як різниця між знанням "мовця-слухача" про мову ізастосуванням мови у практиці спілкування і діяльності людини. Прагнучи залишитисяв рамках строго лінгвістичного дослідження, Н. Хомського намагавсяабстрагуватися від реальних мовних актів і наполегливо підкреслював, що маєна увазі "ідеального мовця-слухача", тобто абстрактно мислимого носіямови. Реального ж носія мови з усіма його мовними особливостями вінкваліфікував як об'єкт не лінгвістичного, а психологічного,соціологічного, дидактичного дослідження.
Мовну компетенцію(Мовну здатність) у нас розкривають найчастіше як сукупність конкретнихумінь, необхідних члену мовного співтовариства для мовних контактів з іншимиі оволодіння мовою як навчальною дисципліною [8]. Переліки виділяються умінь урізних авторів не збігаються і не у всіх чітко позначені, що пов'язано зоб'єктивно великою кількістю цих умінь і відсутністю коректної їхієрархізації (див., наприклад, такий ряд: володіння лексикою, граматикою, вмінняадекватно сприймати і породжувати текст).
Зауважимо, що багатодослідники не користуються терміном "мовна компетенція", замінюючи йоговиразами "знання мови", "володіння мовою" і маючи на увазі не сукупностіокремих умінь, а цілісні великі блоки їх, які в ряді випадківзбігаються у представників різних спеціальностей (СР, наприклад, здатність допобудові висловлювання, здатність до розуміння мови в роботах Ю.Д.Апресяна іговоріння, слухання як особливі види мовленнєвої діяльності в трактуванніІ.А.Зимняя).
Таким чином, закороткий час в процесі розвитку поняття стався "зсув" у бік такзваного людського фактора. Це загострило проблему походження ірозвитку мовної компетенції. За Н. Хомського, в її основі лежать вродженізнання основних лінгвістичних категорій (універсалій) і здатність дитини"Конструювати для себе граматику" - правила опису пропозицій,сприймаються в мовному середовищі. Ці знання носять емпіричний характер іфункціонують у вигляді лінгвістичної інтуїції ("внутрішніх уявлень" про мову)і мовної інтроспекції носіїв мови. Що ж стосується мовної здібності,то вона визнається освітою, мають подвійну - природну і соціальну -обумовленість [8]. Зміна змісту поняття спричинило за собою розширенняемпіричних досліджень з проблем генезу доречевого і ранніх мовних формповедінки дитини (С.Ірвін-Тріп, Д.Слобін, Л.Блум та інші). В нашій науцітакі дослідження ведуться давно (М.И.Лисина, А.Г.Рузская, Е.О.Смирнова,В.В.Ветрова, Е.І.Ісеніна та інші).
Отже, певніпідходи до подальшого розвитку поняття мовної компетенції та вивчення самогоявища склалися. Однак до теперішнього часу залишаються мало і несистематичнодослідженими психологічні проблеми її утримання, розвитку та вимірювання.Позначимо тут лише ті з них, які представляються нам принциповими у психолого-педагогічномуплані.
Першою з них єпроблема психологічної "тканини" цього явища. Мовна компетенція залишитьсязагадкою, поки її визначають як вроджене знання про мову і/або потенційнезнання мови. При зведенні ж її до сукупності впорядкованих умінь вонавиступає як результат тих чи інших процесів, який пов'язують або знавчанням, або з готівковим освітнім рівнем суб'єкта, або з йогопрофесійної, національної, вікової приналежністю, або з якимисьіншими середовищні фактори. Це, безумовно, правомірні позиції. Але відзначимодеякі моменти, що обмежують ці позиції: по-перше, по результату можналише в деяких межах судити про процеси, які до нього привели;по-друге, освітній рівень, професія, національність, вік, середа -це загальні умови формування мовної компетенції, дія якихопосередковується масою власне психологічних чинників, але немає прямого зв'язкуміж умовами і результатами розвитку даного утворення; по-третє, не можнане враховувати, як складна компетенція людини в будь-яких знакових системах і якобмежені можливості і час навчання - одного, мабуть, з наймогутнішихчинників її формування у школярів. Тому питання психологічногозмісту мовної компетенції і психолого-педагогічних чинників її розвиткузберігають актуальність.
Друга проблема полягає ввиявленні факторів і етапів онтогенезу мовної компетенції.
З одного боку, психологічнанаука розпорядженні величезним матеріалом про ранніх етапах розвитку мови дітей,перших роках вивчення дітьми мови в початковій школі, психологічнихмеханізмах та особливості навчальної роботи дітей на уроках рідної мови всередніх та старших класах, з іншого - проблематика розвитку мовноїкомпетенції у багатьох авторів не була об'єктом спеціального пророблення, вонафактично зливається з проблематикою розвитку мовлення дитини і навчання мови вшколі. Якщо брати результати досліджень раннього онтогенезу мови якдані про передумови мовної компетенції, то ми по...
