Зміст
Введення
1. Інтер'язиковие лакуни як явище міжкультурноїкомунікації
1.1 Поняття "лакуна" в сучасній лінгвістиці
1.2 Міжмовна лакунарна
1.2.1 Національно-культурний компонент лакун
1.2.2 Типологія міжмовних лакун
1.3 внутрішньомовних лакунарна
2. Особливості прояву лакунарна і методиелімінування лакун в англійській і російській мовах
2.1 Культурно-історичні реалії як джерелоінтерязиковой лакунарна
2.2 Елімінування англо-американських неологізмів всучасній російській мові
2.3 лакунарна соціокультурної традиції виразизайменників "я" і "ми" в англійській і російській мовах
Висновок
Бібліографічний список
Введення
Національно-специфічні (неспівпадаючі,роз'єднують) елементи в лексичних та інших системах мов і культурах востанні десятиліття описуються зарубіжними і вітчизняними дослідникамив різних аспектах допомогою найрізноманітніших термінів: лакуни (Ж.П.Вини і Ж. Дарбельне, В.Л. Муравйов), пробіл, лакуна (К. Хейл), антіслово,прогалини, лакуни, або білі плями на семантичній карті мови (Ю.С. Степанов),безеквіваленти (І.А. Стернин), задирки, які задираються в процесіміжкультурної комунікації (Г.Д. Гачев), слова, що не мають аналогів у порівняннихмовах. Не вживаючи терміна лакуна, відомий польський лінгвіст В.Дорошевский по суті справи описує ряд лакун, відзначаючи при цьому, що різніознаки предметів в одних мовах і культурах позначені як окремо, а вінших не сигналізуються, тобто не знаходять суспільно закріпленоговираження. Виникаючи на різних рівнях вербальної поведінки - на мовному тапараязиковом - лакуни, таким чином, можуть виявлятися на тому й іншому рівняхметодом типологічного зіставлення двох мов. У кінцевому рахунку, лакуниє наслідок неповноти або надмірності досвіду лінгвокультурної спільності,унаслідок чого не завжди можна доповнити досвід однієї лінгвокультурної спільностідосвідом інший лінгвокультурної спільності. Лакуни є явище, яке належить конотації,що розуміється як набір традиційно дозволених для даної локальної культуриспособів інтерпретації фактів, явищ і процесів вербальної поведінки. Вхудожній літературі можуть спостерігатися вельми складні співвіднесеності,які доцільно розглядати як інтракультурние або інтеркультурноголакуни.
При зміні об'єктивних умов життязмінюється культура народу, збагачується і розвивається його мова. Відомихмоделей або стандартів культури і мови, як відомо, не існує. Зникають одніграматичні категорії (наприклад, у російській мові цілий ряд тимчасових форм,кличний відмінок, двоїна), з'являються інші (наприклад, у російськіймовою видові форми, дієприслівник), при цьому помітних зрушень у самому характерімислення не відбувається. В принципі, мабуть, будь-який зміст можнапередати на будь-якій мові. Виходить, що, якщо б у різних народів була різнасистема мислення і сприйняття світу, неможливо було б спілкування між ними,неможливий був би і переклад однієї мови на іншу.
Аналіз взаємодії мови і культури складнийсаме тому, що галузі мови і культури, якщо говорити про вербальноїкультурі, котра протиставила невербальної, не тільки взаємно перетинаються, але,як правило, мова, будучи способом існування вербальної культури, в той жечас сам є культурно-історичною освітою. Вербальні лакунивиявляються у двомовній ситуації при типологічному зіставленні двох мов,одномовною ситуації вони зазвичай не усвідомлюються як такі носіями мови.Вербальні лакуни - це незаповнені клітини в системі мови. Лакуну ми маємо втому випадку, коли в логічному плані є підстави для віднесення одиниці досистемі, всередині системи маються опозиції, шикуються в кореляції, і єізольовані елементи, які могли б бути підключені до кореляція поаналогії, однак в силу тих чи інших причин це підключення не мало місця.
Отже, принципово важливим є поділлакун на лінгвістичні та екстралінгвістичні (культурологічні). Проміжнеположення займають лінгвокультурологічні лакуни. Лакуни, які виявляються призіставленні мов або одиниць всередині мови, називаються мовними, аболінгвістичними: вони і виявляють розбіжності (порожнечі, проломи, прогалини,провали) між одиницями порівнянних мов (міжмовні лакуни) абоодиницями (реальними і потенційними) всередині однієї мови (внутрімовнілакуни).
Предметом уваги в нашому дослідженніє міжмовні (інтерязиковие) лакуни, тобто потенційна сферасистеми мови у вигляді В«білих плямВ», прогалин, порожніх незаповнених місць усистемі мови.
Наукова новизна роботи зумовленамаловивчені проблеми лакунарна у вітчизняній лінгвістиці. Зробленаспроба осмислення феномена лакунарна в контексті національної концептосфериі моделей системи мови. Матеріалом дослідження з'явилися англійськіінтерязиковие лакуни.
Основна мета дослідження - теоретичнеосмислення феномену лакунарна в аспекті місця і ролі цього явища всистемної організації мови.
Основними завданнями дипломної роботи є:
визначення ролі і місця лакунарна в системіанглійської мови;
виявлення способів заповнення і компенсаціїлакун у мові та мовленні;
розробка методів і прийомів виявлення іфіксації лакун різних типів;
систематизація і класифікація видів лакун;
виявлення текстообразующіе потенціалуелімінувати лакун.
Основним методом дипломного твори обранийописово-порівняльний метод синхронного аналізу лінгвістичних одиниць.На різних етапах роботи використовувалися різновиди цього методу і іншіприйоми, в ряду яких головним був метод системного лексичного,морфологічного і морфемно-словотвірного аналізу інтерязикових лакун іїх елімантем (заповнювачів лакун).
Дипломна робота складається з вступу, двохглав, висновку і бібліографічного списку.
1. Інтер'язиковие лакуни як явище міжкультурноїкомунікації
1.1 Поняття В«лакунаВ» в сучаснійлінгвістиці
В«Дві національні культури ніколи не збігаютьсяповністю. Це випливає з того, що кожна складається з національних іінтернаціональних елементів В»[4, с.18-19]. Загальновідомо, що способом існуваннявербальної культури є національна мова, в основному його лексичнасистема. Н.Г. Комлєв, вказуючи на тісний взаємозв'язок лексичного значення зкультурою народу, відзначає значну питому вагу культурного компонента взначенні слова [13, с.43-44].
Національно-специфічні (неспівпадаючі,роз'єднують) елементи в лексичних системах мов і культурах в останнідесятиліття описуються зарубіжними і вітчизняними дослідниками врізних аспектах допомогою найрізноманітніших термінів: лакуни (Ж.П. Вінеі Ж. Дарбельне, В.Л. Муравйов), пробіл, лакуна (К. Хейл), антіслово, прогалини,лакуни, або білі плями на семантичній карті мови (Ю.С. Степанов), прикладинепереказні характеру (В.Г. Чернов), безеквіваленти, лексичний нуль, нульовалексема (І.А. Стернин), безеквівалентная, або фонова лексика (Л.С. Бархударов,Е.М. Верещагін, В.Г. Костомаров), темні місця в текстах однієї мови,сприймані носіями цього ж мови на більш пізньому етапі його розвитку[3, с.143-144], random holes in patterns - випадкові пропуски, пробіли в моделях[34, с.114-115], випадкові лакуни (Л.С. Бархударов), задирки, якіВ«ЗадираютьсяВ» в процесі міжкультурної комунікації [7, с.82], етноейдема -наскрізний образ, пронизливий національні картини світу різних етнічнихспільнот [32, с.68], беспереводной лексика, безадекватная лексика.
С. Влахов і С. Флорін під цим феноменомподразумевают реалії як особливу категорію засобів вираження, тобто В«слова ісловосполучення, що називають об'єкти, характерні для життя (побуту, культури,соціального і історичного розвитку) одного народу і чужі іншому, які,будучи носіями національного та/або історичного колориту, не мають точнихвідповідностей в іншій мові В»[5, с. 55], з точки зору О.А. Огурцова, цеслова, що не мають аналогів у порівнянних мовах. Остання відзначаєперевагу терміну лакуна, оскільки він: краток - одне слово, а несловос...
