КОРОТКИЙ СЛОВНИК З Мовознавство
Гіпбнім (Грец. hypo - префікс, Що означає зниженя; Під, внизу, и дпута - Ім'я) - слово - видова назва.
Гіпонімґя (грец. hypo - Під, внизу и опута - Ім'я) - Одне з основних парадігматічніх відношень в лексико-семантічній сістемі - ієрархічна організація її елементів, Яка грунтується на родо-видових відношеннях . Сінонім: квазісінонімія.
Гіпотеза вроджених мовних структур - гіпотеза Н. Хомського, суть якої зводіться до того, Що мовні структури не набуваються через Досвід, а народжуються разом Із Людиною ї існують у шкірного індівіда в потенції.
Гіпотеза лінгвальної відносності - Концепція , згідно з Якою структура мови візначає структуру мислення и спосіб пізнання світу. Сінонім: гіпотеза Сепіра - Убрфа.
Гіпотеза Сепіра -Убрфа-дів. Гіпотеза лінгва'льної відносності.
Гіпотетіко - дедуктивний метод - метод, Який полягає у вісуненні припущені (гіпотезі) i Його наступній експеріментальній перевірці.
глибинності структура - у Теорії трансформаційніх породжувальніх Граматик спосіб абстрактного опису побудова речення, Який дозволяє відобразіті сміслову блізькість речень, Що мают одні й ті Самі лексічні одініці ї розрізняються Ліше Деяк граматичного значення.
глибинності синтаксис - вікорістовуваній у Теорії трансформаційніх породжувальніх Граматик (генератівній лінгвістіці) спосіб абстрактного опису семантічної структури речення.
Глосематіка (грец. gldssema, рід. відм. glossematos - слово) - лінгвістічна течія структуралізму, Яки трактує мову Як абстрактну структуру й опісує її суто формальними способами без звертання до її субстанцій (реального змісту и звучання). Сінонімі: копенгагенській структуралізм, датській структуралізм.
Глотогенез (грец. glotta - мова и genesis - походження) - процес становлення людської природної звукової мови.
Глотогоні ч на теорія (грец. gl & tta - мова и gonos - народження, походження) - теорія походження и развития мови М . Я. Марра, згідно з Якою ВСІ мови пройшли у своєму розвітку аморфного, аморфно синтетичність, аглютінатівну и флективні стадії.
Глотогонія (грец. glotta - мова и gonos - народження) - походження мови, а кож Розділ мовознавства, Що вівчає походження и Розвиток мови.
Глотохронологія (грец.glotta - мова, chronos - година и logos - слово, вчення) - Розділ порівняльно-історічного мовознавства, Який досліджує швідкість мовних змін и візначає на Цій Основі годину розділення спорідненіх мов та ступінь блізькості Між ними.
Гносеологічна функція мови (rpegnos/s - пізнання и logos - слово, вчення) - пізнавальна функція (мова Як інструмент пізнання світу). Сінонімі: пізнава'льна функція, когнітівна функція.
градуальних сема (лат. gradatio - поступове Посилення, підвіщення, от gradus - крок, ступінь) - сема, Яка НŠ​​представляє якоїсь Нової ознайо, а Ліше ступінь віяву, інтенсівність тієї ж ознайо, Що є и в інших близьким за значенням словом.
Градуальні опозіції фонем - протиставлення фонем за різнім ступенів (градацією) однієї й тієї самої ознайо.
Граматика (грец. grammatike (techne) - мистецтво читати и писати букви, від gramma - буква) - 1) будова мови, тобто система способів словотворення, морфологічніх категорій и форм, синтаксичних категорій и конструкцій , 2) Розділ мовознавства, Що вівчає граматичний Будова мови.
граматичний категорія - система протиставлення один одному рядів граматичний форм з одноріднімі значення.
граматичний значен ня - узагальнення, абстрактне мовня значення, властіве Багата словами, словоформ, синтаксичних конструкціям и його призначення та має у мові Своє регулярно ( Стандартний) вираженість.
Грамема - 1) компонент граматічної категорії, видів Поняття Щодо граматічної категорії Як родового Поняття; 2) елементарних одиниця граматичного значення.
Датській структуралізм -дів. Глосематіка.
Дедуктівні універса лії - універсалії, які встановлюються шляхом припущені и які є обов'язковими для Всіх мов.
Дедукція (лат. deductio, от deduco) - спосіб Дослідження, Який полягає в переході від загально до окремого, одна з форм умовиводів, за якої на Основі загально правила з одних положень, Як істінніх, віводіться нове істінне положення.
Делімітатйвна функція фонем (лат. delimitatio - віддалення, відокремлення) - розмежувальна функція; функція, Що вказує на Межі слів.
Денотат (лат. denotatns - позначені) - предмет чи явищем навколішньої дійсності, з яким співвідносіться певна мовна одиниця; ті, Що можна назваті Певної ІМЕНЕМ.
Деріватолбгія (від дерівація і-логія) - див. Словотвір 2.
Дерівацґйне значення -дів. СловотвГрне значення.
Дерівація (лат. dehvatio - відведення води з ріки) - див. Словотвір 1.
Дескріптівзм (англ. descriptive - опісовій)-лінгвістічна течія структуралізму, для якої характерних формальних підхід до Вивчення мовних фактів на Основі їх дістрібуції (сполучуваності одиниць, їх Місця у мовленні Стосовно інших одиниць ТОЩО). Сінонім: американський структуралізм.
Детермінація (лат. determinatio - визначення)-однобічна залежність, за якої Один із двох членів синтагматичних візначає Інший, а не навпаки.
Діглосія (грец. of/- двічі и glossa - мова) - мовна Ситуація, за якої в одному суспільстві існує Дві мови або Дві форми однією мови, Що виконують відмінні функції.
Диз ' юнкція фонологічна (лат. disjunctio, от disjungo - роз'єдную, розрізняю) - протиставлення фонем за декількома діференційнімі ознайо.
диктум (Лат. dictum-сказання) - фактичність Зміст речення (вісловлення).
Дісіміляція (лат. dissimilatio - розподібнення) - розподібнення артікуляції двох однакових або подібніх звуків у межах слова, Втрата ними спільніх фонетічніх ознак.
Дискурс (Франц. d/scours - мовлення) - текст у сукупності прагматичних, соціокультурних, псіхологічніх та інших чінніків; мовлення, В«занурене в життяВ».
дістінктівние функція фонем (лат . distinquere - розпізнаваті, розрізняті) - функція, Яка полягає у фонетічному розпізнаванні и семасіологічному ототожненні/розрізненні слів и морфем.
дистрибутивного аналіз - одна з основних методик визначення и класіфікації одиниць мови в дескріптівній лінгвістіці, Яка базується віключно на розподілі одиниць відносно одна одної у потоці мовлення, вівченні оточення (дістрібуції) аналізованої одініці.
дистрибутивного синтаксис - синтаксис,предметом Якого є валентність, реляційні й дістрібутівні Властивості слова. Сінонім: структурний синтаксис.
Дистрибуція (англ. distribution - Розподіл, розповсюдження, від лат. distributio - Поділ, Розподіл) - узагальнена сукупність усіх оточень, у якіх трапляється одиниця мови - фонема, морфема, слово и т. д ., на відміну від оточень, у якіх вон траплятіся НЕ може.
Діференційна сема - сема, за Якою розрізняються слова Певного лексико-семантичності поля.
Діференційні
