Глушенков О.В.
(стаття опублікована у Віснику Тамбовськогоуніверситету. Сер. Гуманітарні науки. - Тамбов, 2008. - Вип. 11 (67))
Анотація.У статті розглядаються результати педагогічного експерименту, проведеногоавтором на основі вивчення педагогічного процесу, здійснюваного в Польовомунавчальному Центрі "Екосистема" і доводять можливості біологіїсформувати в учнів екологічну картину світу, близьку до сучасноїзагальнонаукової картині світу. Така можливість забезпечується за допомогоюзастосування екологічного принципу, що обумовлює подачу біологічнихзнань у світоглядному аспекті. В експерименті це призвело до збільшеннявідсотка школярів зі сформованої екологічної картиною світу в 2, 5 рази.
ВЗакон РФ В«Про освітуВ» в 1992 році увійшов важливий пункт про те, щоВ«... Зміст освіти має забезпечувати у свідомості учнів формуваннякартини світу, адекватної сучасному рівню знань ... В»(ст.14, п.2). На даномуетапі розвитку цивілізації у відповідних культурно-історичних умовахкартиною, адекватної сучасному рівню знань, є цілісна загальнонауковакартина світу (КМ). Завдання поставлене, але без розробки спеціальних підходів, формі методів роботи, процес формування сучасної картини світу в умах учнівне буде мати цілеспрямований характер, являти собою об'єднуючепочаток.
Вироблюваніу фундаментальних науках картини реальності, що характеризують неживу природу, органічнийсвіт і соціальне життя, об'єднуються в якості фрагментів цілісноїзагальнонаукової КМ допомогою фундаментальних ідей глобального еволюціонізму іісторизму, що обумовлюють їх взаємозалежність. Біологічне утворення, що маєбагаторічний досвід використання ідей еволюції та історичного розвитку несе всобі об'єднавчий потенціал, здатний зцементувати в єдине цілеуявлення, що формуються усіма іншими предметами.
Такіможливості в першу чергу необхідно шукати в основах вчення про біосферу таноосферу і основах екології. У надрах відповідних їм наук зародиласясинергетика (теорія самоорганізації), так як здатність до самоорганізаціїспочатку визнавалася тільки за живими об'єктами і, отже, вони несутьв собі фундаментальні ідеї системності і синергізму. У можливостяхбіологічної освіти сформувати екологічну картину світу (ЕКМ), що носитьсинтетичний міждисциплінарний характер.
ЕКМ- Це картина цілісного світу в його екологічному аспекті, що відображає загальнізакономірності системно-структурного взаємодії предметів світу і їх середовищ;єдина, інтегральна, ціннісно обгрунтована концепція гармонізаціїсоціоприродних відносин на базі комплексного вивчення взаємодії людини,суспільства і природи [1]. ЕКМ виступає в якості інтегруючого начала загальногознання, несуперечливо об'єднуючого природничі та гуманітарні, раціональніі внераціональние знання. У цьому ракурсі ЕКМ може розглядатися, як дужеблизька до цілісної загальнонаукової КМ.
Занашу думку, такі можливості мають місце в системі біологічногоосвіти не тільки по причині того, що екологія зародилася якбіологічна наука, але, перш за все, тому, що біологія тим самим придбаладосвід використання екологічного принципу. Екологічний принцип, що сформувавсяв якості вихідного положення, що виражає основні вимоги до змісту, організаціїта проведення процесу навчання основам екології в школі, відповідавпотребам освіти на даному етапі розвитку суспільства і дозволявпредставити раціональне знання в ясній, подібною чи образно-схематичній форміу вигляді моделі. Однак, віднесений до методичним принципам, він не змігпротистояти вимогам загальнодидактичних принципів до подачі знань уонтологічному аспекті навіть в В«Основах екологіїВ».
Підекологічним принципом розуміється встановлення в процесі навчанняасоціативних зв'язків між відомими учням фактами з досліджуваних у школіоснов природничих наук та географії, їх екологічну інтерпретацію з метоюрозкриття сутності та закономірностей екологічних взаємозв'язків у природі, з'ясуванняїх місця і значення в житті людини, місцевого та світового співтовариства, біосферив цілому.
Основна частина
Мивважаємо, що при відсутності в школі курсу екології, шкільна біологія можестати провідною у формуванні ЕКМ в учнів, цілеспрямовано використовуючисвітоглядні можливості екологічного принципу. Вплив на подачу знаньв світоглядному аспекті забезпечить екологічним принципом результативністьв плані формування цілісності уявлень і в самому біологічномуосвіті.
Доказомнашої позиції щодо можливостей екологічного принципу в біологічномуосвіті служать проведені нами відповідні методичні дослідження.Базою дослідження була позашкільна структура - Московський польовий навчальнийЦентр В«ЕкосистемаВ» (далі В«ЦентрВ»), що використовує в натуралістичній роботі зучнями методи польової екології. У В«ЦентріВ» була змодельована ситуація, колизначна частина тематичних екскурсій в природні екосистеми і найпростішіпольові дослідження були спрямовані на виконання практичної частини програмшкільної біологічної освіти, часто не виконуються в школі за різнимипричин.
ВВідповідно до метою та завданнями дослідження по підпрограмі В«Екологічнийлікнеп В»(48 годин) зі школярами проводилися тематичні екскурсії вприродні екосистеми, а потім учні в рамках підпрограмиВ«Еколог-дослідникВ» (24 години) ставили найпростіші польові дослідження, результатияких доповідалися ними на міні-конференціях.
Найбільшдієвої їх частиною служив екологічний принцип в подачі біологічних знань,важливу роль у результативності якого в біологічному освіту заформуванню ЕКМ мав його основоположний екосистемний підхід. Він застосовувавсяяк до знайомства або вивчення природних об'єктів, і явищ на екскурсіях, такі при постановці дослідницьких робіт. Суть його полягала у знайомстві абовивченні цікавлять природних об'єктів і явищ в рамках якої-небудьекосистеми (ліс, річка, болото тощо), із з'ясуванням всіх взаємозв'язків міжоб'єктами живої природи і навколишнього їх середовищем.
Методикадослідження.
Визначеннярівня ЕКМ, яка сформувалася у школярів, відбувалося згідно класифікаціїТ.В. Наймушін - розробника цього розділу в філософії. Нею виділені ЕКМприватного рівня (хімічна, зоологічна, історична, технічна і т.п.), ЕКМфундаментального рівня (космологічна, біологічна, соціологічна, технологічна),з об'єднанням їх на двох надуровнях естественноекологіческом ігуманітарноекологіческом, а в кінцевому підсумку у вигляді загальної ЕКМ [1].
Складністьпроцесу дослідження полягала у знаходженні об'єктивувати шляхів ізасобів отримання В«зворотного зв'язкуВ», вивчення тих найтонших змін, яківідбуваються у світосприйнятті учня. До того ж, процес формування картинисвіту в умах учнів не співвідноситься безпосередньо з простим накопиченням знань інарощування суми знань не призводить до формування відповідної картинисвіту.
Томуактуальним стало застосування в дослідженні нових підходів отримання інформаціїпро соціально-психологічних компонентах свідомості, що утворюють картину світу, розробленихС.В.Тарасовим [2]. Методика вивчення категорій сприйняття світу грунтується навиявленні та обробці за допомогою контент-аналізу смислових одиниць (категорій)інформації, яку повідомляє учень у відповідь на пред'явлення стимульногоматеріалу (слів-символів).
Намибули використані три групи стімульних слів: для визначення сформованостірівнів естественноекологіческой КМ (трава, лисиця, сонце, заєць);гуманітарноекологіческой КМ (завод, планета Земля, людина, повітря) і етичноїсоціологічної ЕКМ (багаття, упаковка, їжа, ліс). Виявлена ​​підсвідомаінформація дублювалася отриманням рефлексувати відповідей з поясненнями напитання спеціального завдання. І в цьому випадку відповіді і пояснення, як одиниці інформаціїоброблялися за допомогою контент-аналізу.
Аналізотриманого матеріалу здійснювався по групах класів: 5-6 класи; 7-9 класи;10-11 класи, відповідним встановленим С.В. Тарасовим періодам розвиткукатегоріальної структури світосприйняття школяра [3]. Дослідження прово...
