КінецьХХ і початок XXI століття ознаменувалися сплеском інтересу до проблем клітинноїбіології. В значній мірі це пов'язано з тим, що досягнення в ційобласті можуть виявитися винятково перспективними для репаративної медицини,тобто тій частині медицини, яка займається пересадкою, відновленням івідтворенням у людини штучних органів взамін хворих або втрачених.
Всучасної трансплантології в більшості випадків використовуються людськідонорські тканини і органи, через що після трансплантації виникає ряднеминучих ускладнень. Звичайно, в порівнянні з питанням життя і смерті вониможуть здатися незначними, але все ж більшість з них змінює якістьжиття пацієнта, що отримав донорський орган. Перш за все, це необхідністьдовічної імуносупресії - придушення імунних реакцій пацієнта длязапобігання або ослаблення тканинної несумісності (реакції В«трансплантатпроти господаря В»іВ« господар проти трансплантата В»). Актуальним залишається питання проможливості передачі пацієнту небезпечних захворювань разом з пересадженими органами.Ну і, крім того, до цих пір зберігається і, по всій видимості, залишитьсятаким в найближчі роки гострий дефіцит донорських органів.
Єй інша сторона проблеми: існують стани, при яких хірургічневтручання неможливе або малоефективне, наприклад коли хворий страждаєвираженим недоліком функціонально активної тканини.
Проте, що в найближчі десятиліття, швидше за все, ми зможемо відмовитися відтрансплантації більшій частині донорських органів і підвищити рівеньрегенераційних процесів в тканинах організму, свідчать обнадійливірезультати, отримані в таких напрямках медичної науки про трансплантаціюорганів і тканин, як клітинна трансплантологія і тканинна інженерія.
Клітиннатрансплантологія припускає введення клітин в хворий організм для йоголікування. Вона може проводитися для заміщення нефункціонуючої або дефектноютканини або клітинної популяції; стимуляції власних стовбурових клітинорганізму і посилення репаративної регенерації і навіть для адресної доставки лікарськихзасобів, генетичних конструкцій та біомолекул.
Тканиннаінженерія дозволяє вирішити питання про те, де, а головне - як отриматидостатнє для відновлення органів і тканин кількість регенераційногоматеріалу для подальшої трансплантації, і займається створеннямбіоіскусственних, або біоартіфіціальних, органів з подальшою пересадкою їх ворганізм.
Клітини,використовувані як в клітинної трансплантології, так і в тканинної інженерії, можутьбути власними (аутогенними), донорськими (алогенними) або взятими утварини з попередньо подавленим імунітетом (ксеногенними). Ще всередині минулого століття морфологи і біологи навчилися їх культивувати позаорганізму так само, як вирощували бактерії і дріжджі, і довгостроково підтримуватикультуру клітин в живому стані. Це дозволило впритул підійти довиникненню і розвитку нових галузей клітинної біології.
Клітинна трансплантологія
Трохиісторії
Самаідея про використання внесених ззовні клітин для лікування організму виниклапонад століття тому. Вже в 1890 р. Томсон в Нью-Йоркському університеті проводитьексперименти з пересадки клітин головного мозку від кішки собаці. У 1884 р. Вільямс підшкірно імплантує хворому на цукровий діабет фрагменти тканини підшлункової залозивівці. Однак першою науково обгрунтованою клітинної трансплантацією у людинивважається проведене Р.Оттенбергом в 1907 р. переливання АВ0-сумісної крові.
В1931 р. у Швейцарії Пауль Ніханс врятував від смерті хвору, яка післяпомилкового видалення паращитовидної залози перебувала в судорожному стані, -він вперше в світі пересадив їй суспензію клітин цієї залози від теляти.Цікаво, що в цей час П.Ніханс розробляв методВ«Заморожування-висушуванняВ» каву для компанії В«NestleВ» та вдало застосував йогодля заморозки клітин тварин, які потім пересаджував. Після такого успіхутерапія за допомогою заморожених клітин тварин і людини, що отримала назвуВ«Метод НіхансомВ», широко розповсюдилася в Західній Європі. Приблизно в цей жечас у Франції російський лікар С.Воронцов займається процесами омолодження, роблячилітнім людям ін'єкції фетальних (ембріональних) клітин тварин і людини.
Крімописів успішних експериментів, в наукових журналах з'являлося чимало повідомленьі про летальні випадки через інфекції та імунних реакцій, внаслідок чого вНаприкінці 1980-х рр.. В«Клітинну терапіюВ» заборонили в Німеччині, а потім і в США.
Сучаснийетап розвитку клітинної терапії почався з 1968 р., коли Е.Д. Томас (Університет штату Міннесота, США) вперше в світі пересадив хворомулейкемією кістковий мозок, взятий у його родича. А до теперішнього часу цейметод став практично безальтернативним способом лікування онкологічнихзахворювань крові.
ВНаприкінці ХХ в. почали інтенсивно розвиватися нейротрансплантації, клітиннакардіоміопластіка, пересадка острівцевих клітин підшлункової залози. ВОстанніми роками стали активно вивчати стволові клітини (ембріональні ідорослого організму) як більш перспективний клітинний матеріал длятрансплантації. Основні події в історії розвитку клітинної трансплантаціїнаведені в таблиці 1.
Таблиця1. Основні події в історії розвитку клітинної трансплантології (по БерсеневуА.В., 2005)
Рік
Подія
1667
Д.-Б. Денис (Франція) зробив першу спробу переливаннякрові від вівці людині
1907
Р.Оттенберг вперше у світі провів переливання від людинилюдині крові, сумісної за групами АВ0, відкритим K.Лендстейнером в 1901 р.
1931
Перша клітинна терапія у людини: П.Ніханс виконавін'єкцію суспензії паращитовидної залози теляти пацієнтці з судорожнимсиндромом
1951
Вперше продемонстрована виживаність летальноопромінених тварин після трансплантації кісткового мозку (Лоренц з співр.)
1958
Ж.Мате провів трансплантацію кісткового мозку опроміненимФізик-ядерник. Трансплантація виявилася не надто ефективною, оскількисумісність визначалася тільки по групам крові і перед пересадкою не булопроведено придушення імунних реакцій відторгнення
1968
Перша успішна трансплантація HLA-сумісного кістковогомозку хворому на лейкемію. Початок сучасного етапу клітинної терапії
1972
Експериментальне обгрунтування ефективності трансплантаціїострівцевих клітин підшлункової залози для лікування цукрового діабету
1981
Виділення ембріональних стовбурових клітин з бластоцистимиші. Поява терміну В«ембріональна стовбурова клітинаВ», показаніможливості її диференціювання і перспективи використання для клітинноїтрансплантації
1986
Перше клінічне випробування трансплантації острівцевихклітин підшлункової залози хворим на цукровий діабет. Підстава Товаристваклітинної трансплантації
1987
Трансплантація тканини наднирників в головний мозок двомпацієнтам з хворобою Паркінсона, пересадка ембріональної нервової тканинилюдини (Швеція)
В«Клітинна терапіяВ» для лікування синдрому Дауна булавизнана неефективною (Австралія)
1988
Перша успішна трансплантація клітин пуповинної крові5-річному хлопчику, хворому анемією (Франція)
1992 - 1994
Перші трансплант...
