Зміст
Вступ 2
ГлаваI. 3
ГлаваII. Члени біржі 9
ГлаваIII. Засновники 12
ГлаваIV. Акціонери та пайовики 14
ГлаваV. Відвідувачі 16
Висновок 18
Списоклітератури 19
Введення
Товарнабіржа являє собою самостійне спеціалізована установа,юридична особа, що виражає інтереси добровільного об'єднання комерційнихпосередників та їх службовців (біржове товариство) для проведення торгових операційу спеціальному місці, по спільно розроблених і дотримуваним правилами на(Таким стає в силу цього організованим) крупнооптовом товарному ринку. Метаїї - створити механізм керування вільною конкуренцією і вже з її допомогоювиявити реальні ринкові ціни з урахуванням зміни попиту та пропозиції.
Підюридичною стороною мається на увазі існування офіційнозареєстрованого об'єднання, чи то у формі акціонерного товариства аботовариства (товариства) з обмеженою відповідальністю. У ці товариства входять капіталовкладники,комерційні посередники, що використовують як власне, так і орендованемайно. У країнах зі зрілою ринковою економікою зазвичай в акціонерномусуспільстві (компанії) майно стає неподільною власністю товариства, а втоваристві з обмеженою відповідальністю (партнерстві) - складовим капіталом,який можна повертати учасникам і в грошовій, і в натуральній формі.Економічна підоснова такої відмінності полягає в тому, що біржі, організовуваніу вигляді акціонерних товариств, звичайно створюються для розширення справи і повинніреінвестувати частину отриманого прибутку, яка утворюється зі спільнорозробленого акціонерами доходу, не надходить у розподіл за дивідендамиі таким чином перетворюється в неподільну власність товариства якюридичної особи.
Біржаз недостатнім вихідним капіталом найчастіше реєструється як товариство(Суспільство) з обмеженою відповідальністю, що означає необхідністьрозподілу більшої частини прибутку між учасниками. В такому випадкувідбувається нарощування індивідуальних паїв. При ліквідації товариства або привиході з нього вони передаються кожному або в грошовій, або в натуральнійформі, а також в обох одночасно.
Завідношенню до загального біржового майну (як складеного на час, так інеподільному) всі члени біржі виступають співвласниками чи соіспользователямі, алеодночасно залишаються кінцевими власниками внесених вкладів і витягаютьдоходів. У західних країнах вони утворюють колектив (співтовариство) найчастішефізичних, але іноді і юридичних осіб, тобто окремих громадян іорганізацій, які отримують торговий прибуток у вигляді біржових і брокерськихкомісійних зборів.
ГлаваI
Головнафункція товарної біржі як механізму ціноутворення економічна.Ефективність виконання економічної функції значно підвищує їїюридично-організаційне підкріплення. Правильний вибірорганізаційно-правової форми багато в чому визначає успішність діяльностітоварної біржі. Тому спочатку звернемося до цього питання.
ВНині в розвинених країнах і країнах налічується близько 50товарних бірж із загальним оборотом понад 10 трильйонів доларів, що становитьприблизно 25% від валового національного продукту. На них реалізуєтьсяпродукція майже 160 найменувань. У нас зараз вже створені сотні бірж, зяких більшість - товарні. На початок 1992 року загальний обсяг угод на нихсклав 1.5% від ВНП. Згідно з оцінками експертів, загальний обіг бірж кінця 1991року з урахуванням інфляційного чинника дорівнював 40 млрд. рублів. За світовимимасштабами, як видно з порівняння цифр, нашим біржам далеко до зарубіжних повсіма кількісними (за винятком чисельності) і тим більш якіснимпараметрами. Але багато хто з бірж починають з урахуванням, хоча і не завжди повністюправильним, світового та вітчизняного досвіду.
Нинішнібіржі все ж у якійсь мірі неповторні. Для того, щоб переконатися вправильності випробуваних принципів, наш біржовий рух все одно йде своєюшляхом. Це проявляється, зокрема, у прагненні використовувати практичнібудь-які, в тому числі і явно непридатні, організаційно-правові форми створеннябірж. З метою отримати пільговий податковий статус Київська спеціалізованабіржа реєструється як мале підприємство, хоча загальновідомо, що останнє -аж ніяк не організаційно-правова форма, а лише показник розмірів зайнятостіабо обсягу господарського обороту.
випередженнямприродного ходу розвитку біржової справи в країні можна визнати створенняВсесоюзної товарної біржі АПК в Рязані у формі акціонерного товариства відкритоготипу. У країні не було публічного випуску вільно котируються акцій на пред'явника,тобто реального фондового ринку, такі задуми навряд чи здійсненні в повніймірою.
Вбільшості випадків у нас, як і в інших країнах в період становлення бірж,найпоширенішими стали дві форми: товариство (товариство) зобмеженою відповідальністю та акціонерне товариство закритого типу. Такісуспільства ставлять метою вилучення прибутку, мають яскраво виражений комерційнийхарактер.
ТимПроте в державах зі зрілою ринковою економікою, і зокрема в США,є еталоном організації біржової справи, торгові біржі в данийчас в основному функціонують як безприбуткові установи, інститути та підприємстваз корпораціонной структурою, від є товариства закритого типу з обмеженоювідповідальністю відносно невеликого числа членів. Причому, як іблагодійні та релігійні організації, такі біржі мають некомерційнийстатус і часто користуються істотними податковими пільгами.
Наперший погляд здасться парадоксальним твердження, ніби біржа повинна бути попоняттям нашої економіки тільки беззбитковим, самоокупним підприємством,яке не забезпечує самофінансування. Навіть з прийняттям Закону "Протоварних біржах і біржову торгівлю "безприбутковий характер діяльності,безпосередньо не пов'язаної з організацією біржової торгівлі (ст.3 п.2), щене є не обов'язковим. Однак операції на зрілою біржі, що дозволяютьприскорити оборот капіталу і виявити реальні ринкові ціни, настільки прибутковів тому числі і внаслідок зниження витрат оптової торгівлі, що для торговихпідприємців набагато важливіше не вичавлювати з неї як торгового місця максимумприбутку, а зробити так, щоб вона безперебійно функціонувала. Принципприбутковості в ряді випадків ставить кордони для виконання цього завдання, так яквведення додаткових торгових площ виправдовувалося б з точки зору прямоївигоди тільки в разі, коли додаткові біржові збори перекривали бзбільшення обсягу торговельних операцій. Але це підірвало б саме призначеннябіржі - отримувати прибуток з збільшення товарообігу.
Дотого ж, якби прибуток за рахунок біржових зборів росла б швидше доходів відоперацій, тобто якби біржа домагалася максимальної власної вигоди якзасновника торгового місця, то це вдарило б по самим підприємцям -брокерам, дилерам, маклерам, складовим кожен окремо співтовариство.Вийшло б, що співтовариство виграє в збиток окремому члену. Самобіржова справа стало б до певної міри безглуздим, бо члени біржі, втому числі і її засновники, що є одночасно комерційними посередниками,перекладали б отримані суми з однієї кишені, притому власного, вінший - загальний. Отримуючи спільно більше зборів і нарощуючи неподільне-складеногокапітал, кожен окремо урізав би власний прибуток. Товариство багатшалоб за рахунок своїх членів. Тому некомерційний характер зрілої біржі якпредставника інтересів спільноти посередників - це свого роду витратиприбуткового ведення торгових операцій кожним із них.
Важливотакож мати на увазі, що біржа як юридична особа в принципі не повинна саматоргувати і вже тим більше у власному приміщенні. Саме це зафіксовано вЗаконі про товарні біржі. Причина тому хоча б те, що вона сама розробляєправила торгівлі. Участь біржі у власних торгах рівносильно включеннюарбітра до складу однієї з граючих на полі команд. Американські дослідникичасто порівнюють біржу як установа з бейсбольним стадіоном, якийнадає поле і спорядження, визначає правила і діє, як суддя, алем'ячем не грає: не торгує, не виграє. В іншому випадку б...
