Глава16.
ЗМІСТ:
Глава16. РИНОК ЦІННИХПаперів та фондовогоБІРЖА 2
В§ 1.Капітал у форміцінних паперів 2
В§ 2. Видицінних паперів 3
В§ 3.Структураринку ціннихпаперів. Первиннийі вториннийринок. 8
В§ 4.Спекуляціяна фондовомуринку. 12
В§ 5.Вплив державина функціонуванняринку ціннихпаперів. 14
Глава16. РИНОК ЦІННИХПаперів та фондовогоБІРЖА
В§ 1. Капіталу формі ціннихпаперів
У ційглаві ми розглянемокапітал, представленийв цінних паперах:в акціях, облігаціях,векселі таінших їхніх формах.Його виникненняі зверненнятісним обра-зомпов'язані зфункціонуваннямринку реальнихактивів, тобторинку, на якомувідбуваєтьсякупівля-продажматеріальнихресурсів. Зпоявоюцінних паперів,або фондовихактивів , відбуваєтьсяяк би роздвоєннякапіталу. Зодного боку,існуєреальний капітал,представленийвиробничимифондами, з іншого- Його відображенняв цінних паперах.
Появацього різновидукапіталу пов'язанез раз-вітіемпотребиу залученнівсе більшогообсягу кредитнихресурсів внаслідокускладненняі розширеннякомерційноїі виробничоїдіяльності.Таким чином,фондовий ринокісторичнопочинає розви-ватисяна основі позичковогокапіталу, такяк покупкацін-них паперівозначає нещо інше, якпередачу частинигрошо-ногокапіталу впозичку, а самапапір отримуєформу кредитногодокумента, ввідповідноз яким їївладе-Лецнабуваєправо на певнийрегулярнийдохід, представленийу вигляді відсотківабо дивідендівна відданийпозику капітал. Цінний папір (Титул власне-сті), яка виникаєв результатітакої операції,со-зберігаючіза її власникомправо власностіна відданийпозику капіталі, крім того,дає право найого збільшенняза рахунок відсоткаабо дивіденду.
З'явившись,такий капіталпочинає житисамостійноїжиттям. Цепроявляєтьсяв тому, що йогоринкова вартість(Сукупнакурсова цінапаперів) змінюєтьсяне тільки підвпливомфункціонуванняреальних активів,які уособлюютьцінні папери,але також (а частоі в найбільшсуттєвоюступеня) узалежностівід інших факторів,таких, наприклад,як політичніподії. Вартістьфондових активівможе коливатисяу великих межахпо відношеннюдо розмірувиробництв-ськихфондів фірм,як перевищуючиїх у кількараз, так і скорочуючисьпрактичнодо нуля. Незалежнавід реальнихактивів життяцінних паперівпроявляєтьсятакож у самостійномузверненні наринку. З теоретичноїточки зорутаке положеннястаєможливим усилу того, що,по-перше, врезультатіакту позикипроис-ходитьвідділеннякапіталу-власностівід капіталу-фун-кціїі, по-друге,цінний папірявляєсобою потенційнийгрошовий капітал,володієвисоким ступенемліквідності,тобто здатністюлегко бутиперетворенійв готівкузасоби.
Величинафондових активів(Сукупнакурсова цінапаперів) визначаєтьсяшляхом капіталізаціїдоходів поцін-ним паперам:
Курсоваціна фондовихактивів =
= дохідз цінних паперів Х 100%
середняпроцентнаставка
Основнафункція фондовогоринку полягаєв мо-стабілізаціїгрошових коштіввкладниківдля цілейорга-нізаціяі розширеннявиробництва.
Іншафункція -інформаційна.Вона складаєтьсяв тому, що ситуаціяна ринку ціннихпаперів повідомляєінвесторамінформаціюпро економічнукон'юнктурів країні і даєїм орієнтиридля вкладаннясвоїх капіталів.В цілому жфункціонуваннякапіталу вформі ціннихпаперів сприяєформуваннюефективноїі раціо-нальноїекономіки,оскільки вінстимулюємобілізує-ціювільнихгрошових ресурсівв інтересахпроизвод-стваі їх розподілвідповідноз потребамиринку.
В§ 2. Видицінних паперів
Ціннийпапір являєсобою грошовийдокумент,засвідчуєправо володінняабо відносинипозики і визначаєвзаєминиміж особою,випустивши-шимцей документ,та їх власником.Цінні паперипередбачають,як правило,виплату доходуу вигляді дивідендуабо відсотка,а також можливістьпередачі грошовихта інших прав,випливаютьз цих документів,іншим особам.Найбільшпоширенимивидами цін-нихпаперів єакції та облігації.
Акція - Цінний папір,яка свідчитьПро внесенняпаю в капіталакціонерногосуспільства і даєїї власникуправо:
наотриманняпевногодоходу, якийназиваючи-єтьсядивідендом;
голосупри вирішеннісправ товариства;
наотриманнячастини майнакомпанії приїї ліквідації;
наінспекцію завиробничо-фінансовимсо-стояннямфірми;
напереважнепридбаннянових випусківакцій.
Вартістьакцій, як правило,не погашаєтьсяакціонер-нимсуспільством ізнову перетворитиїї в грошіможна лишешляхом продажу.Акція звертаєтьсядо тих пір, покиіснуєакціонернесуспільство. Врізних країнахв обраще-ниизнаходятьсярізні видиакцій, але найбільшпоширеннямкатегорії -це звичайні і прівілегіро-ванні акції. Дивідендна звичайніакції колеб-летсяв залежностівід фінансовихрезультатівдеятель-ностикомпанії.Привілейованіакції даютьправо на отриманняфіксованоговідсотка. Спочаткудивідендвиплачуєтьсяна привілейованіакції, а вжезалишати-шаясясума розподіляєтьсяміж іншимивидами акцій.Привілейованіакції не даютьправа голосупри вирішеннісправ акціонерногосуспільства. Зазвичайце правонадається,коли дивідендне виплачуєтьсяпротягом рядузвітних періодів.
Акціяможе бути напред'явниката іменний. Припередачу останнійіншій особі,вимагаєтьсяпоставити наній спеціальнупередаточнупідпис, якаробиться звідома акціонерногозборів.
Виникненняакцій пов'язанез переходомвід індивідуальноїдо асоційованоїформі приватноївласне-сті.Необхідністьу власностітакого видувиникає взв'язку із збільшенняммасштабів івартостіпроизвод-ства.Засобів одногопідприємцявже не вистачаєдля реалізаціївеликих проектів.В той же часакціонернаформа організаціїпідприємствадозволяєінвестору збільшою сміливістювкладатисвої капітали.Одне з основнихперешкод,яке можезупинитиперед-прінімателяв реалізаціїякогосьпроекту, укладаючи-єтьсяв ризику заморозитивеликі капіталина тривалийтермін. Акціонернаформа інвестуваннядозволяєдан-ні проблеми,оскільки акціїв будь-який моментможуть бутиперетворенів готівкукошти шляхомпродажу.
Акціонернаформа власностідозволяє такожз-бігти вилученнякоштів зпідприємства,якщо який-небудьспіввласникпобажає раптомповернути собігроші. У цьомувипадку йогоакції будутьреалізованіна ринку, а реальнийкапітал підприємстване буде порушено,і сам виробництв-веннийпроцес непорушиться.
Якуже зазначалося,акція даєправо на участьв управлінніакціонернимсуспільством.Однак такеправо реальнозосереджуєтьсяв руках тількитих інвесторів,які володіють контрольнимпакетом акцій .Тільки вони насправі отримуютьправо власностіна реальніактиви. Длярештиакціонерів,володіютьневеликимкількістюакцій, їх придбанняявляєсобою не щоінше, як операціюз наданняпозики, тобто простукредитнуугоду, їх часткаакцій на практиціне дає їмможливостіефективновпливатина при-нітрохирішення. Такіакціонери можутьнадаватисвоє правоголосу на акціїза дорученнямтретім особамабо радідиректорів.
Взв'язку з відродженнямакціонерноїформи влас-ностів Росії частопідкреслюєтьсядумка, що володінняакціями повиннопробудити улюдини В«почуттягосподаря В». Однак,як показуєпрактика західнихкраїн, простепридбанняпаперів не завждиперетворюєвкладника вособа, вкрайзаінтересованав розвитку цієїкомпанії. Такеприпущенняє вірнимпереважнощодотих людей, яківолодіють акціямипідпри-ємства,де вони працюють.В іншомувипадку їх інтересзводиться допрагненнюотримати максимальнийдивіденд. Якщож доходи поїх акціям іншихкорпораційростуть, вонидають посередницькоїфірмі дорученняпродати одніі купити іншіпаперу. Томусаме по собіволодіння акціямидалеко необов'язковеумова дляпояви улюдини В«почуттягосподаря В»підприємства.
Відродженняакцій в нашійкраїні поставилона пове-сткудня і такийпитання, яквиникненняексплуатаціїпри придбанніїх особами, непрацюючимина даномупідприємстві.Однак подібнеположенняявляєсобою ще незжитоїдань ідеологічнимдогмам, а нетверезий економічнийпогляд на ринковуекономіку підвсім її складномурізноманітті.Така по-стан...
