Тема:.
План:
1.Поняття валютногоринку ................................................... 2с.
2.Міжнародний валютнийринок ........................................ 3с.
3.Центри світового валютногоринку ........................................ 4с.
4.Валютніоперації ............................................................ 5с.
5.Росія на міжнародному валютно-фінансовомуринку ............... 8с.
1. Поняттявалютного ринку
Світова економіка неможе існувати без розвиненого фінансового ринку, складовою частиною якогоє валютний ринок.
Валютний ринокявляє собою офіційний фінансовий центр, де зосередженакупівля-продаж валют і цінних паперів у валюті на основі попиту і пропозиції наних.
Його учасникамиє великі комерційні банки, фінансові та інвестиційні компанії,фондові біржі, ТНК, центробанки, посередницькі організації та окремі особи,міжнародні фінансові організації.
Іншими словами, з функціональної точки зору валютний ринок забезпечує своєчасне здійснення міжнародних розрахунків,страхування від валютних ризиків, диверсифікацію валютних резервів, валютнуінтервенцію, одержання прибутку їх учасниками у вигляді різниці курсів валют.
Валютна інтервенція - це цільові операції з купівлі-продажу іноземної валюти дляобмеження динаміки курсу національної валюти певними межами йогопідвищення або пониження.
З інституційної точки зору валютний ринок являє собою сукупністьбанків, валютних бірж та інших фінансових інститутів.
З організаційно-технічної точки зору валютний ринок - це сукупність телеграфних,телефонних, телексних, електронних та інших комунікаційних систем,зв'язують в єдину систему банки різних країн, що здійснюють міжнароднірозрахунки, кредитні та інші валютні операції.
За сферою поширення валютний ринок підрозділяється на міжнародний івнутрішній ринки.
Як міжнародний, так і внутрішній ринок складається зряду регіональних ринків, які утворюються фінансовими центрами (банками,біржами) в окремих регіонах світу або даної країни.
Вирішальним фактором при торгівлі валютою єінформація. Обмін інформацією, як ми вже відзначали вище, проводиться через мережусупутникового і мониторной зв'язку. Монітори встановлені у всіх фінансовихустановах, що торгують іноземною валютою. Вони є також в маклерів таінших зацікавлених осіб та організацій. В кінці 80-х рр.. банки здійснювали85-95% валютних угод між собою на міжбанківському ринку, а також зторгово-промисловою клієнтурою. У середині 90-х рр.. все більше число угодвідбувається не банками, а інвестиційними фондами.
2. Міжнароднийвалютний ринок
Міжнародний ринокохоплює валютні ринки всіх країн світу. Під ними розуміється ланцюг тіснопов'язаних між собою системою кабельних і супутникових комунікацій світових регіональних валютних ринків . Між ними існує перелив коштів уЗалежно від поточної інформації і прогнозів провідних учасників ринкущодо можливого положення окремих валют.
Світовий валютний ринок здійснює рух грошових ресурсів міждержавами, опосередковуючи міжнародну торгівлю товарами і послугами,міжнародну міграцію капіталів. На світовому валютному ринку здійснюютьсярозрахункові та кредитні операції, що обслуговують товарні угоди; валютообмінніоперації; операції, що обумовлюють рух капіталів із країни в країну;операції з цінними паперами.
Валютний ринок вміжнародній економіці виконує наступні основні функції:
Г? обслуговування міжнародного обороту товарів, послуг і капіталів. На часткувалютних операцій, обслуговуючих міжнародну торгівлю, припадає близько 10%всіх валютних операцій;
Г? формування валютного курсу на основі попиту і пропозиції на валюту;
Г? надання механізмів захисту від валютних ризиків, рухуспекулятивних капіталів. Валютні операції, не пов'язані з обслуговуваннямсвітової торгівлі, а є чисто фінансовими трансферами (спекуляції,хеджування - висновок термінової угоди для страхування ціни або прибутку іін) переважають на валютному ринку;
Г? використання валютного ринку як інструменту для проведеннягрошово-кредитної політики центрального банку тієї чи іншої країни. Національнівалютні ринки існують у всіх країнах з розвиненою ринковою економікою. Заміру розвитку національних ринків та їх взаємних зв'язків склався єдиний світовийвалютний ринок.
Передумовами формування світових ринків валютє:
В·інтернаціоналізація господарськихзв'язків;
В·концентрація капіталу ввиробництві і банківській справі;
В·розвиток міжбанківськихтелекомунікацій.
Міжнародний валутний ринок включає глобальні,регіональні, нацціональние (місцеві) валютні ринки. Ці ринки різняться заобсягами, характером валютних операцій та кількості валют, що беруть участь вопераціях. Глобальні валютні ринки концентруються у міжнародних фінансовихцентрах (МФЦ).
3. Центрисвітового валютного ринку
Центрами світовоговалютного ринку є МФЦ.
МФЦ - це місця зосередженнябанків, спеціалізованих кредитно-фінансових інститутів. У нихздійснюються міжнародні валютні, кредитні, фінансові операції, операції зцінними паперами, золотом.
В даний час можнавиділити Азіатський (з центрами в Токіо, Сінгапурі, Гонконгу, Мельбурні),Європейський (Лондон, Амстердам, Париж, Франкфурт на Майні, Цюріх), Американський(Нью-Йорк, Чикаго, Лос-Анджелес) ринки.
На початку 90-х рр.. близько50% міжнародних валютних угод здійснювалося на трьох світових валютнихринках: лондонському, нью-йоркському і токійському. Загальний щодобовий обсягміжнародних валютних операцій у середині 90-х рр.. досяг 1 трлн 230млрд долЗа обсягом операцій валютні ринки перевершують середньорічні обороти якфінансових, так і нефінансових ринків, складаючи, за деякими оцінками, від 200до 500 трлн дол США.
Найбільш представницьким,безсумнівно, є американський центр, в якому головну роль грає Нью-Йоркяк осередок найбільших фінансових інститутів світу. Серцевиною Нью-Йорка,безперечно, вважається Нью-йоркська фондова біржа.
У Європі провіднимфінансовим центром є Лондон, що займає перше місце в світі по валютним,депозитними і кредитними операціями. Тільки щоденний обсяг угод з валютою ванглійській столиці наближається до 500 млрд дол
В кінці 60-х рр.. вирослифінансові центри на Далекому Сході. Цьому сприяло швидкий розвитокекономіки Японії та інших азіатських В«драконівВ», які завойовують міцнеположення в світовій торгівлі і перетворюються на кредиторів західних країн.
Нарешті, в 80-х рр..виникли нові фінансові центри на колишніх В«задвіркахВ» світового господарства - вБахрейні, Панамі, на Багамських, Кайманових і нідерландських Антильських островах.Вони функціонують на офшорних засадах, тобто фінансові операції тут непіддаються національному регулюванню. Як правило, вони мають пільговийвалютний режим, що й приваблює сюди транснаціональні банки і корпорації. Вцих податкових гаванях інколи лише реєструються угоди, скоєних урізних частинах світу. У зв'язку з розташуванням світових регіональних валютнихринків у різних часових поясах можна сказати, що міжнародний валютнийринок працює цілодобово. На світових регіональних ринках зазвичай котируютьсяне всі валюти, а лише найбільш вживані учасниками даного ринку, тобтомісцеві грошові одиниці і ряд провідних вільно конвертованих валют, першвсього резервних валют.
При цьому, природно, вВнаслідок різниці у часі курси провідних (тобто резервних) валют,котируються на різних ринках або на одному і тому ж ринку, в різний часдещо відрізняються при збереженні загальних тенденцій.
Основні функціїсвітового валютного ринку:
В·здійснення розрахунків за зовнішньоторговельними договорами;
В·регулювання валютних курсів;
В·диверсифікація валютних активів учасників ринку;
В·страхування (хеджування) валютних ризиків;
В...
