Зміст
1.Використання різноякісності насіння в селекції і насінництві
2. Інтенсивна технологіяобробітку ярої пшениці
3.Які сорти зернових культур вирощуються в господарстві, які їхніморфологічні та біологічні особливості. Дайте господарську оцінку цихсортів
4. Характеристика сортів вівса,оброблюваних в господарстві
5.Назвіть нижній і верхній межі оптимальноївологозабезпеченості будь культури. Чим визначаються ці межі?
Література
1. Використання різноякісності насіння в селекції і насінництві
Підрізноякісність розуміють відмінності насіння за морфологічними ознаками,біохімічним складом і фізіологічною станом, здатності проростати ізабезпечувати певну продуктивність рослин у потомстві.
Виділяютьтри типи різноякісності насіння: екологічну, матрікальную і генетичну.
Екологічнарізноякісність виникає в результаті взаємодії рослин та насіння зекологічним середовищем. Різноякісність цього типу не є спадковою,однак у формуванні біологічних властивостей насіння відіграє важливу роль.
Матрікальнаярізноякісність - результат неоднакового місцезнаходження насіння наматеринській рослині, що веде до різного режиму їх харчування і різному впливуматеринської рослини.
Генетичнарізноякісність - результат з'єднання спадковості батьківських форм.Хоча при цьому зберігається загальний тип спадковості (сортові ознаки),однак кожне насіння має відмінності, обумовлені статевим процесом. Генетичнурізноякісність насіння викликають також мутагенні фактори.
Різноякісністьнасіння може бути позитивною або негативною з точки зору оцінки їхбіологічних властивостей, тому необхідно виявляти фактори, що сприяютьрозвитку позитивної різноякісності насіння, а також виключати ті з них,які обумовлюють негативну різноякісність.
Поки неіснує методів прогнозування врожайних властивостей насіння, можливостівизначати їх у лабораторіях і виділяти у виробничих умовах. Однак прививченні гетеросперміі можна визначити умови, необхідні для формування івідбору біологічно найбільш цінного посівного матеріалу та його поліпшення внасінництві.
2. Інтенсивна технологія вирощування ярої пшениці
Інтенсивнатехнологія обробітку ярої пшениці передбачає чітке дотриманнятехнологічної дисципліни, агрохімічне і фітосанітарний обстеження полівз наступним складанням паспорта поля. Технологія передбачає отримання5 ... 6 т високоякісного зерна з 1 га.
Яровапшениця в порівнянні з озимою має слаборозвинену кореневу систему із зниженоюусвояющей здатністю, більше страждає від нестачі вологи, менше кущиться,її сильніше пригнічують бур'яни.
Місце всівозміні. Ярова пшениця, особливо тверда і сильна м'яка, пред'являєпідвищені вимоги до попередників, чистоті полів від бур'янів,забезпеченості вологою і поживними речовинами.
Сівозміниможуть бути різні (4 ... 5 -, 5 ... 7-Польна) в залежності від грунтово-кліматичнихумов. У степовій, південній, лісостеповій зонах застосовують сівозміни з короткоюротацією (пар - пшениця - пшениця - зерно - фуражні культури; пар - пшениця -кукурудза - пшениця - ячмінь).
Кращимпопередником у посушливих районах (Сибір, Зауралля) для ярої пшеницівважається чистий пар, який забезпечує накопичення і збереження вологи, кращеочищає поля від бур'янів; її висівають і другий культурою після пара.
Влісостеповій зоні яру пшеницю розміщують після кукурудзи, гороху, багаторічних трав,в Поволжі та Південному Уралі - після чорного пару, зернових бобових, багаторічнихтрав і просапних культур.
Добриво . Яра пшениця більш вимогливадо родючості грунтів, ніж інші ярові хліба. На формування 1 т зерна івідповідної кількості побічної продукції вона виносить з грунту, кг: N -35 ... 45, Р 2 Про 5 - 9 ... 12, К 2 Про - 18 ... 24.
Споживанняазоту йде протягом усієї вегетації.
Добривавносять під час другої або третьої обробки пара на глибину 12 ... 16 см. Припосіві в рядки вносять гранульований суперфосфат в дозі 10 ... 15 кг Р 2 Про 5 на 1 га, при розміщенні ярої пшениці по зерновим і просапних попередниківв зоні достатнього зволоження фосфор вносять у складі комплексних добрив(Амофос, діамофос).
Наврожайність ярої пшениці добре впливають органічні добрива, особливо нагрунтах з низьким вмістом гумусу. Зразкові норми органічних добрив15 ... 20 т/га, на грунтах з низьким вмістом гумусу 30 ... 40 т/га. Органічнідобрива вносять під основний обробіток грунту або під попередню культуру,фосфорно-калійні - під оранку восени.
некореневимпідгодівлі ярої пшениці (у період колосіння - цвітіння) азотними добривами(Сечовиною) покращують якість зерна, збільшують вміст білка на 1,0 ... 1,5% І клейковини на 3,0 ... 3,5%. Для нормального росту і розвитку рослиннеобхідно вносити мікродобрива - бор, марганець, цинк, мідь, молібден. Нормиорганічних і мінеральних добрив слід коригувати залежно відумов обробітку, родючості грунту і попередника.
Обробкагрунту включаєзяблеву (основну або осінню оранку) і передпосівну (весняну) обробки.
Прирозміщенні ярої пшениці по чистим парам підйом і обробку їх починають зосені після збирання попередника і проводять культиваторами-плоскорізами.
Впівнічних лісостепових районах Південного Уралу з достатньою кількістю опадів,де вітрова ерозія не проявляється, проводять відвальну оранку на глибину20 ... 25 см.
Навесніпри настанні фізичної стиглості грунту на стерньових фонах проводять їїрозпушування, у міру появи бур'янів - 4 ... 6 обробок на глибину 8 ... 10 см.
Дляскорочення числа механічних обробок пара і збереження вологи в грунтізастосовують обприскування засмічених полів препаратом групи 2,4-Д, для боротьби звівсюг застосовують тріаллат, 40% к. е.. (2,5 кг/га), з негайною заробкою йогов грунт голчастою бороною або дисковими лущильниками на глибину 4 ... 5 см за 2нед до посіву куліс. Восени проводять розпушування на глибину 25 ... 27 см.
Прирозміщенні ярої пшениці по непарових попередниках в степовій зоні грунтобробляють на глибину 12 ... 25 см залежно від вологості грунту; влісостеповій зоні проводять звичайну оранку ранньої зябу на глибину 25 ... 30 см зподальшим доглядом за грунтом за типом напівпару. Пізньої осені проводятьщілювання на глибину 30 ... 35 см упоперек схилу. У зимовий період здійснюютьснігозатримання снегопахамі при висоті сніжного покриву 12 ... 15 см і більше звідстанню між валиками 3 ... 5 м із спрямуванням їх впоперек панівнихвзимку вітрів, снегопахі повинні залишати на грунті захисний шар снігу до 5 см.
Ранонавесні на полях, оброблених безвідвальних знаряддями, проводять розпушування грунту;на відвальної зябу - боронування і культивацію на глибину загортання насіння (5 ... 6см). Після дискування, а також після боронування пухких грунтів проводятькоткування.
Врайонах достатнього зволоження, де яру пшеницю обробляють після зернових,зернобобових, багаторічних бобових трав або просапних культур, основнуобробку грунту починають з лущення поля дисковими або лемішними лущильниками відразупісля збирання попередника на глибину 5 ... 7 см. Якщо поле засміченекорнеотприсковимі і кореневищними бур'янами, то глибину лущення збільшують до12 ... 14 см і повторюють в поперечному напрямку. Після появи сходівбур'янів проводять глибоку зяблеву оранку плугом з передплужниками на глибину20 ... 25 см, а на грунтах з мілким орним шаром орють на повну його глибину.
Навесніпроводять боронування зябу у два сліди, впоперек оранки або по діагоналі длявирівнювання поверхні грунту і закриття вологи. Через 2 ... 3 дні здійснюютькультивацію на глибину висіву насіння (5 ... 6 см) з одночасним боронуванням івідразу ж проводять посів. Найбільш якісну передпосівну обробку грунтузабезпечує застосування комбінованих агрегатів.
Підготовканасіння до посіву .Велике значення в підвищенні енергії проро...
