Зміст
Введення
1 Вступне схрещування
1.1 Вплив на орловської рисистої породи вступного схрещуванняз норфольскімі рисаками
2 Розрахункова частина
Висновок
Список літератури
Додатка
Введення
Під схрещуванням розуміють систему спарюваннятварин різних порід. Схрещування - не тільки найбільш ефективний методшвидкого зміни спадкових ознак тварин, але йстворення нових високопродуктивних порід. Біологічна сутьсхрещування полягає в тому, що воно веде до збагачення ірозширенню спадкової основи, до новоутворень в породі,підвищує міцність конституції тварини. Успіх схрещування залежить від умілоговибору вихідних порід, цілі і види схрещування; підбору кращихвиробників, перевірених за якістю потомства; створення належних умовгодівлі й утримання для помесного поголів'я.
Схрещування застосовують в тваринництві зглибокої давнини. Переселення народів зі Сходу в райониЗахідної Європи, встановлення слов'янами торговельних зв'язків знародами Сходу сприяли стихійному застосуванню схрещуваннятварин різних порід, і в першу чергу коней. Ще в середністоліття в Західну Європу стали завозити коней зі Східної Європи, даючи початокновим породам упряжного і верхового типу. Набагато раніше в Іспанії схрещуваннязастосовували для поліпшення місцевих грубошерстних овець, якихспарювали з мериносами.
Найбільш широко схрещування стали використовувати в кінці XVIII в. і XIX в.в період розвитку капіталізму. В Англії за допомогою схрещування булостворено близько 60 порід великої рогатої худоби, свиней, овець,коней. Схрещування як метод виведення нових порід буввідомий в Росії, Швейцарії, Франції та інших країнах.
Були закладені наукові основи схрещування якнайціннішого методу розведення тварин. Великий внесок у розробку науковихбіологічних основ схрещування внесли класики російської зоотехнії П. Н. Кулешов,М. Ф. Іванов, Є. Ф. Лискун, Д. А. Кісловсій.
1Вступне схрещування
Мета вступного схрещування -подальше вдосконалення продуктивних і племінних якостей існуючої заводської породи. Суть цього методу полягає в тому, що чистопородних матокзаводський породи спарюють зіспеціально підібраними за типом виробникамиінший заводський породи, що має ряд більш цінних ознак, відсутніх поліпшуваної породі. Намалюнку 1 видно, що кров биківчервоною Горбатовський породи В«приливаєВ» тільки в одному поколінні. ВНадалі йшло схрещування помісей з бугаями основний остфрізской породи.
При вступному схрещуванні здійснюють разовеспаровування маток поліпшуваної породи з биками іншої породи, взятоїдля В«підлило кровіВ». Потім отримують кілька поколіньтварин від зворотного схрещування помісей з бугаями основнийполіпшуваної породи. На заключному етапі роботи тварини7/8-і 15/16-кровності основний породи стають типовими іздобувають нові цінні ознаки поліпшуючої породи.
Дуже важливо правильно вибрати породу, атакож виробника для В«підлило кровіВ». Він повинен володіти добре розвиненими ознаками,заради яких ведеться В«прілітіе кровіВ», і якомога менше змінюватитип поліпшуваної породи. Порода виробника, узята для В«прилитиякрові В», повинна бути близькою за типом до поліпшуваної породі.
Рисунок 1 - Схема вступного схрещування
При використанні ввідного схрещування ведутьсуворий відбір і підбір тварин за основними ознаками, так як не всі помісі(Зворотне схрещування) бувають однаково цінними, часто спостерігається підвищенамінливість. Тому потрібно вміти вибрати кращих з них.
Вступний схрещуванням поліпшувалися майже всісучасні
породи. Як вже вказувалося, при створенні Бестужевських породи
неодноразово застосовували В«прілітіе кровіВ» ряду зарубіжних по
рід. Великий вплив на вдосконалення цінних якостей Бестужевськихпороди (м'ясності, жива маса) зробило В«прілітіе кровіВ»симентальської та вільстермашского худоби. Вступне схрещування- Метод часткового поліпшення якостей вже існуючої заводськийпороди. Але іноді цей метод схрещування даєможливість створити нову породу.
Великий інтерес представляють роботи вчених зстворення порід і гібридних тварин за допомогою нових методівселекції. Збільшення попиту на м'ясну свинину високої якості зумовило необхідність,наприклад, вдосконалення методів селекції, формування синтетичнихліній, виведених як шляхом чистопородного розведення, так і шляхомсхрещування різних порід, а на їх основі створення нових м'ясних порід ігібридних типів свиней. Така робота успішно ведеться в нашій країні багатьманауковими установами.
Розроблено стандарти нової породи.Середньодобові прирости маси молодняку ​​на контрольній відгодівліповинні складати 670-700 г, витрати корму на 1 кг приросту живої маси - 3,8 - 3,9корм, од., вихід м'яса при забої підсвинків масою 100кг - 62-63%.
Під керівництвом П. Є. Ладана в Ростовськійобласті були створені дві групи м'ясних свиней: донська і ростовська. Донські свиніотримані на базі схрещування ретельно відселекціонованих на високускоростиглість і хороші відтворювальні якості лінійпівнічнокавказької породи і П'єтро - породи, що має відміннім'ясні якості, але досить зніженої конституції.
У 73 базових господарствах завершена робота повиведенню спеціалізованої м'ясної породи свиней, придатної для використанняв системі гібридизації в умовах промислової технології з добовимприростом живої маси на відгодівлі 700-850 г при витратіна 1 кг приросту 3,8-3,9 корм. од.
1.1Вплив на орловської рисистої породи вступного схрещування з норфольскімірисаками
Норфолькскіе рисаки були відомі в Англіїзадовго до появи орловської рисистої породи в Росії. Заданими G. Greenall(1907 р.) перша згадка про рисаках в Англії датована1303 На початку XVIII століття їх стали активносхрещувати з окремими східними жеребцями незвичайно високогозростання (близько 160 см). В результаті предки нофрольков по чоловічій стороніродоводу мають ту ж основу, що і коні чистокровноїверхової породи, яку складають східні помісі. Майже всі сучасні норфолькскіерисаки по прямій чоловічій лінії сходять до Дар-лей Арабіану черезйого сина Флайнг Чайлдерс 1715 р.н. Про кобил, які лягли воснову цієї породи відомо набагато менше. Більшістьдослідників схиляються до припущення, що це булианглійські військові коні важкого типу. У мирному житті їх використовувалидля перевезення важких екіпажів заможних громадян по поганиманглійським дорогам того часу. За даними В.Уппенборна, ці кобили малихорошу рись і несли в собі значну частку іспанської крові.
До певного моменту кіннозаводчикаАнглії не поділяли кобил скакового та рисистого походження.Ті, хто займалися обома напрямками, використовували практичнооднаковий матеріал. Як стверджує G. Greenall у них спочатку не буломети створити дві різні породи. Однак захоплені тількискачками аристократи виявилися більш уважними в обліку походження своїхконей, і, отже, більш акуратно вели родоводи, тодіяк норфолькскіе рисаки знаходилися в руках хліборобів, і немали подібного переваги.
У XIXсторіччі рисаки були широко поширені в багатьох районах Англії,головному центром розведення їх була східна Англія: Йоркшир, Норфольк і Лінкольн.У 1816 р. в Норфольке народився світло-гнідий праправнук Шельза Бельфаундер,який хоча і не залишив на батьківщині численного потомства, вАмериці надав важливе вплив на становлення американськоїстандартбредной породи.
Норфольков не відчували на іподромах. Алевони систематично пробігали на добу по 60 - 80 км під сідломабо в упряжі по дорогах між населеними пунктами. У той час небуло залізниць, і фермери використовували рисаків під сідлом для поїздок наярмарки. Виникла очевидна потреба в витривалою коні,здатної перевозити вантажі на досить великі відстані. Інодівласники норфольков влаштовували своєрідні змагання - билисяоб заклад, чия кінь пробіжить риссю під сідлом більше англійськихмиль за 1 годину.
В Англії норфолькскіе рисаки користувалися...
