Міністерство аграрної політики України
Харківська державна зооветеринарна академія
Кафедра епізоотології та ветеринарного менеджменту
Реферат на тему:
В«Хвороба НьюкаслаВ»
Роботупідготував:
Студент3 курсу 9 групи ФВМ
БочеренкоВ.А.
Харків 2007
План
1.Визначенняхвороби
2.Історичнадовідка, поширення,ступінь небезпеки і збиток
3.Збудник хвороби
4.Епізоотологія
5.Патогенез
6.Перебіг іклінічний прояв
7.Патологоанатомічніознаки
8.Діагностика тадиференціальна діагностика
9.Імунітет,специфічна профілактика
10.Профілактика
11.Лікування
12.Заходи боротьби
1. Визначенняхвороби
ХворобаНьюкасла (лат. -Morbus Newcastl; англ. - Newcastle Disease; псевдочума, атипова чума, азіатська чума,псевдоенцефаліт, хвороба Дойля, хвороба Філарета, хвороба Ранкхета,Брауншвейгська чума; ньюкаслська хвороба, БН) - висококонтагіозна хвороба птахівіз загону курячих, що виявляється ураженням органів дихання,шлунково-кишкового тракту і центральної нервової системи.
2. Історична довідка, поширення, ступінь небезпеки і збиток
Хвороба,відрізняється від класичної чуми птахів, була вперше зареєстрована на островіЯва Краневельдом в 1926 р. З 1927 р. захворювання стали реєструвати врізних країнах Азії, Америки та Європи. Англійський дослідник Дойль в 1927м. виявив хвороба в околицях м. Ньюкасла і дав їй відповідненазву.
У СШАзахворювання описано в 1935 р. як пневмоенцефаліт курчат. У Другу світовувійну хвороба широко поширилася в європейських країнах і була занесена натериторію нашої країни. В даний час в Росії захворювання відноситься доконтрольованим інфекцій в промислових птахогосподарствах.
Дужевисока Епізоотологічний небезпеку захворювання пов'язана з рознесенням інфекції нарізні континенти з птахівничої продукцією. Тому хвороба Ньюкасла -єдина з хвороб птахів, включена МЕБ в список А (особливо небезпечних хвороб).
Економічнийзбиток від БН значний через високу захворюваність нещеплених птиці (середкурчат до 100%) і летальності (60 ... 90 %). Перехворілі курчата поганоростуть. Великі витрати пов'язані з проведенням жорстких карантинних заходів ізнищенням хворий і підозрілої у захворюванні птиці.
3. Збудник хвороби
Збудник- РНК-вірус із роду Paramixovirus сімейства Paramixovmdae.Розмір віріона 120 ... 380нм. Вірус має гемагглютінірующімі властивостями,репродукується в 9 ... 12-денних курячих ембріонах, викликаючи їх загибель,розвивається в багатьох первинних і перещеплюваних культурах клітин з утвореннямЦПД. Розрізняють дев'ять серологічних варіантів збудника.
Заступеня патогенності штамів вірусу хвороби Ньюкасла, циркулюючих вгосподарствах, розрізняють: велогенние - високопатогенні, мезогенние - середньоїступеня патогенності і лентогенние - низького ступеня патогенності, абоавірулентние. Крім того, польові штами вірусів можуть відрізнятися тропізмом(Здатністю вражати окремі органи і системи організму). Розрізняютьвісцеротропние, ентеротропние, пневмотропні і Політропний епізоотичніштами.
Стійкістьвірусу БН до дії фізичних і хімічних факторів залежить від наявності білкаі рН середовища. Вірус стійкий при рН в діапазоні 2,0 ... 10,0; у висушених органахпри температурі 17 ... 18 В° С - 2 роки; в пташниках в зимовий час - 140 днів,влітку - 7 днів. У гниючих трупах інактивується через 3 тижні. У замороженихтушках курей не гине понад 800 днів. При кип'ятінні вірус в тушках птахівгине лише через 40 ... 60 хв. Біотермічні процеси, що розвиваються призберіганні посліду, інактивують вірус через 20 днів. Вірус нестійкий до діїдезінфікуючих засобів в загальноприйнятих концентраціях (розчини формаліну1 ... 2%-ні, хлорного вапна 3%-ний, гідроксиду натрію 2%-ний, ксілонафта-54 ... 5%-ві).
4. Епізоотологія
В природних умовах хворобаНьюкасла частіше реєструють у птахів із загону курячих (кури, індички, цесарки,фазани, павичі). Описано випадки зараження синантропних птахів (голуби, горобці,сороки, папуги, яструби). Ступінь сприйнятливості до захворювання птиці різнихпорід і віку неоднакова. Іноді спостерігають випадки спалахів БН у курчат привідсутності захворювання дорослої птиці.
Джерелазбудника інфекції - хвора і знаходиться в інкубаційному періоді птах. Зорганізму вірус виділяється із секретами, послідом, яйцями. Факторами передачізбудника можуть бути інвентар, підстилка, корм, пір'я та пух, отримані відхворих птахів, тушки вимушено забитої птиці. Вірус також може знаходитисявсередині і на шкаралупі яєць, зібраних від хворої птиці. У пташниках, у якихутримуються хворі, вірус циркулює в повітрі при роботі вентиляторів, атакож викидається в навколишнє середовище і розноситься на відстань до 1600 м, апри вітряній погоді - до 3 ... 5 км. Зараження птиці відбувається аліментарним іаерогенним шляхами, через корм, воду, повітря, при тісному контакті здорових іхворих особин. Вірус здатний виділятися в інкубаційному періоді через 24 годинпісля зараження птиці, виявити його в організмі перехворілої птиці вдається вПротягом 2 ... 4мес після клінічного одужання.
Резервуаромзбудника можуть бути перелітні дикі птахи, а також домашні качки, гуси.
ВНині хвороба Ньюкасла частіше проявляється у вигляді ензоотичних спалахів,а в недалекому минулому - в вигляді епізоотії. Хвороба має деяку періодичністьі відносну сезонність в літньо-осінній період, пов'язану як із збільшеннямпоголів'я в цей час року, так і з посиленням господарської діяльності,контакту птиці. У птахівничих господарствах з потокової системою зміступтиці інфекція може носити стаціонарний характер. Це пояснюється тривалимзбереженням вірусу у зовнішньому середовищі в зимову пору року, перенесенням вірусувільно живе птахом, вірусоносійство у перехворілих курей. В активномустані вірус може зберігатися в організмі кліщів, що мешкають в пташниках.
Захворюваністьу нещепленої поголів'я птиці складає 90 ... 100%, летальність в залежностівід умов утримання коливається від 40 до 80%.
5. Патогенез
Післяпотрапляння вірусу хвороби Ньюкасла з кормом, водою, повітрям в організмсприйнятливої вЂ‹вЂ‹птиці він швидко проникає в кров (уже через 96 годин післязараження). Під дією вірусу порушується проникність гематоенцефалічногобар'єру і розвивається вірусемія, тому головною ознакою захворювання єобширні і локалізовані крововиливи в різні системи та органи.
Закров'яному руслу вірус може потрапляти в різні органи і тканини, викликаючиураження центральної нервової системи, органів дихання, травлення, щообумовлює широкий спектр клінічних проявів хвороби.
6. Перебіг і клінічний пр про явище
В залежності від сприйнятливостіорганізму птахів і циркуляції польових штамів вірусу хвороби Ньюкасла вгосподарствах розрізняють чотири форми захворювання:
1)велогенную (гостру), яка супроводжується коротким інкубаційним періодом,пригніченням, слабкістю, тремором, опистотонусом, розладом кишечника ішвидкою загибеллю птаха. Цю форму захворювання викликають високопатогенні азіатськіштами вірусу;
2)мезогенную (під-гостру) форму, пов'язану з ураженням органів дихання і томуотримала назву В«пневмоенцефалітВ». Хвороба супроводжується кашлем, задухою,ураженням нервової системи; викликають цю форму хвороби мезогенние штами вірусу;
3)лентогенную (хронічну), яка виявляється незначними ураженнями кишківника,органів розмноження (ентерити і оваріосальпінгіти); її викликають лентогенниештами; 4) асимптоматична (атипову) без виражених клінічних ознак ізначного відходу птиці, але супроводжується формуванням антитіл в...
