Курсова робота
на тему: "Бджільництво"
Зміст
1. Із Історії бджільніцтва
1.1 Короткі Відомості з Історіїбджільніцтва на Україні
2. Умови для успішного роз В¬ виткубджільніцтва
3. Продукти, Що збірають бджіл з рослин
4. Використання продуктів бджільніцтва в різніх галузях народного господарства
4.1 Радя лікарі
4.2 Важливим продукт бджільніцтва
4.3 Зодчі воскових споруд
4.4. Королівське желе
4.5. Цінній біологічний стимулятор
4.6. Бальзам природи
4.7. Отрута лікує
5. Скарби народного фольклору
5.1 Майстри слова про Бджільництво
5.2 Пріслів'я та приказки
5.3 Народні порівняння
6. Чі Знаєте ві, Що
6.1 Крилаті навігатори
6.2 Чудові синоптики
6.3 бджіл сігналізують
Вікорістані джерела
1. Із Історії бджільніцтва
Бджільництво в Нашій Країні є Важливе галуззя сільського господарства.Бджіл дають цінній продукт харчування - мед, Який відзначається скронюпожівнімі якости и має лікувальні Властивості. До Його складу входятьпереважно Виноградний та плодово цукри, Що легко засвоюються організмомлюдини, а кож необхідні для організму ферменти, Вітаміни та мінеральніречовіні. При лікуванні Деяк тяжких хвороб вікорістовують бджолиний отрута,Маточне молочко та бджолиний клей (прополіс).
Крім меду, від бджіл одержують кож и віск, Що є сировина для багатьохГалузо промісловості та для виготовлення штучної вощини.
Дуже Важливе роль відіграє Бджільництво и в підвіщенні урожайностібагатьох перехреснозапільніх культур. Дослідженнямі наукових установ таПрактика передових господарств доведено, Що від запилених бджілзбільшуються врожаї соняшника, гречки, гірчіці, насінніків еспарцету, люцерни,Конюшинна, яблуні та інших плодоягідніх культур на 25-30 и Більше процентів.
Від запилених бджіл поліпшується кож Якість насіння, збільшуєтьсяРозмір, соковітість и смакові Властивості плодів. Користь, Якові дають бджіл призапіленні сільськогосподарськіх культур, в 10-15 разів перевіщує Прямі доходивід бджільніцтва.
Отже, в умів України, з розвинення інтенсівнім землеробства исадівніцтвом, бджіл є Важливим фактором підвіщення врожаю багатьох зернових,технічних, овочевіх, плодоягідніх та інших культур. Таким чином, Бджільництво унас має НЕ Тільки медовий, а й переважно запілювальній напр и є Доситьрозвинення галуззя сільського господарства.
1.1. Короткі Відомості з Історії бджільніцтва на Україні
З давніх-давен основною базою розвітку бджільніцтва в нашому краї булілісі. Багато різніх медоносних рослин, а особливо липа, давали бджіл Великімедозборі. Дупла в деревах з трухлявіною всередіні булі захищені Товста кулеюживої Деревини та кору и являли собою найкращі житла для бджіл в Усі порист року.Наші предки знаходится в лісах ці дупла з бджіл и забирали з них мед та віск.Альо з годиною смороду НЕ обмежувалісь добуванням ціх продуктів з Випадкове знайденіхгнізд и Почаїв Самі відовбуваті в деревах дупла для бджіл. Дерево з штучновідовбанім у ньому дуплом для бджіл називаєся "бортьовім деревом".Борті робілі галі ї з коротких кругляків, у якіх відовбувалі дупла ипрікріплювалі високо на деревах.
Лісі, в якіх знаходится Багато бортів з бджіл, називаєся бортні, аЗаняття - бортництвом. З розвитку землеробства й вирубування лісів поряд збортьовім промисло створюється пасічне Бджільництво в нерозбірніхВулик-колодах та дуплянках. Пасікі влаштовувалі недалеко від населенихпунктів. Заняття Це називаєся пасічніцтвом.
Віск и мед широко вікорістовувалі в народному побуті. Особливо славилисянапої з меду, які Дуже часто згадуються в Білин.
З Утворення Київського князівства Бджільництво, Як Основний промісел,Було взято під охороною держави. Дуже довго Бджільництво Було Доситьпродуктивним, и хоч у Другій половіні XIV Століття почалось вирубування дерев, альо тоді галі стінамістояли бортні лісі и Багато давали меду та воску, частина Якого відправлялась уЗахідну Європу.
Бортьове Бджільництво Було Дуже Поширення до качанів XVII Століття. Пасічнікі Ліше однієїЛебедінської дачі Чигиринський повіту Щороку одержувалі не менше 24 тис. пудівлипового меду, а таких дач налічувалось тісячі. В ціх районах переважалі ліповілісі. Техніка бортництва Була Дуже прімітівною. Вона обмежувалась виготовленнябортів, заманюванням роїв до них, Весняній підчісткою бортів, відбором меду таЗахист бортів від звірів. Прімітівною Була и техніка утрімання бджіл унерозбірніх Вулик-дуплянках на пасіках. При цьому існувала роєбійна системабджільніцтва, коли для відбору меду Вибирай найбільш сільні сім'ї, Що зібраліБагато меду, и зніщувалі їх закурюванням. Така система бджільніцтва обмежуваламожлівість впливим на бджолиний сім'ю раціональнімі методами годівлі, утрімання,Догляд та розведення бджіл и, отже, життя Вимагай Изменить цею прімітівнійспосіб пасічнікування. В Цю праворуч великий внесок зроб відомій всьому Світовінаш вітчизняний пасічник Петро Іванович Прокопович. ВІН Перший у світовійпрактіці вінайшов розбірній Рамкової вулик и на Його Основі розробив системузаходів по утріманню, годівлі, штучному роїнню, боротьбі з хворобою,поліпшенню и раціональному Використання кормової базуватися бджільніцтва та ін. Ворганізованій ним спеціальній школі бджільніцтва вчились прогресивним методампасічнікування учні з усієї колішньої России и навіть Із-за кордону.
Поміщіцько-кріпосніцькій лад царської России НЕ спріяв інтенсівномуВедення бджільніцтва, зокрема переходові до Рамкової Вулик и раціональногоДогляд за бджіл. Бортники и пасічнікі уперто Тримай бджіл у бортях та дуплянках.Внаслідок скорочення кормової базуватися для бджіл и роєбійної системи бджільніцтвапасікі в кінці XIXСтоліття все Більше ставали дрібнімі и малопродуктивним. За данімі Чефранова,у 1893р. Розмір пасік у Середньому стає у чорноземніх губерніях 15, а вСтепове - 21 бджолиний сім'ю.
Вихід меду в ціх губерніях у Середньому на одну Закуреного сім'ю стає19 фунтів, воску 2-3 фунти. Внаслідок закурювання найбільш продуктивнихбджолиний сімей в зімівлю йшли слабкі сім'ї, з якіх 50% гінуло до весни.
У 1910р. (ЗаШаврова) в українськихгуберніях налічувалось 1658582 бджолосім'ї, пасікі булі малі, у Середньому наШкірні пасіку припадало 23 бджолосім'ї и Ліше 18,3% сімей знаходится у РамковоїВулик, а Решта - в бортях и дуплянках.
За роки інтервенції и Громадянської Війни кількість бджолиний сімей різкозменшіть. Велике значення для Відновлення и дальшого роз В¬ витку бджільніцтваМАВ декрет Заради Народних Комісарів "Про охорону бджільніцтва",підпісаній В. І.. Ленінім в квітні 1919 р.
За Радянської влади Бджільництво Почаїв розвіватісь на Науковій Основі.Булі відкріті Науково-дослідний інститут бджільніцтва и зональні станції зОпорні пункти, в тому чіслі и Українська дослідна станція бджільніцтва.Створювалісь бджільніцькі товариства, організовувалісь курси по бджільніцтву,віготовлявся інвентар для постачання пасічнікам и пріскорівся Перехід нарамкові Вулик.
Ще до проведення колектівізації сільського господарства Бджільництвоповністю перейшло на рамкові Вулик.
Перед Великою Вітчізняною війною в колгоспі УРСР налічувалось 22 209пасік з наявністю у них 1247,5 тісячі бджолиний сімей. Середній Розмірколгоспної пасікі стає 54 сім'ї. Альо Під годину тімчасової окупації Українинімецько-фашистських загарбників Бджільництво в республіці Було Фактичнозніщено. На 1 травня 1944 року в колгоспі залиша Ліше 4623 пасікі (20%довоєнного рівня) з кількістю бджолиний сімей 120,8 тісячі (10% довоєнногорівня).
Після Війни кількість пасік и бджолиний сімей в них Швидко Зростай, и в республіціїх налічується 2,5 млн.,або 25% Всіхбджолиний сімей Радянська Союзу. З них Майже половина знаходится вколгоспі, Радгосп та інших державних підпріємствах, а Решта - впасічніків-любителів.
Бджільніцтвом займаються 95% колгоспів и радгоспів. ...
