Зміст
Введення
1.Сучаснестан галузі тваринництва в РФ
2.Розвитоктваринництва на прикладі ГПКЗ "Зімовніковскій"
3.Сутність іособливості інноваційної діяльності у тваринництві
Висновок
Список використаної літератури
Додатка
Введення
Актуальністьтеми дослідження. Досягнення стійкого економічного зростання, підвищенняякості життя населення, забезпечення продовольчої безпеки країниє глобальними проблемами російської економіки, вирішення яких можливелише в рамках реалізації інноваційного розвитку вітчизняного аграрногосектора і, в тому числі, тваринництва.
ВВнаслідок проведених з початку 90-х років реформ в цьому стратегічно важливомусекторі сільського господарства, як і у всьому агропромисловому комплексі країни,відбулося різке зниження обсягів і ефективності виробництвапродукції тваринництва. Істотно скоротилося поголів'я тварин,зруйнувався генетичний і виробничий потенціал галузі, загостриласяконкуренція з боку різко зрослого імпорту.
Новим імпульсом довідновленню тваринництва послужила реалізація пріоритетного національногопроекту "Розвиток АПК", найважливішим завданням якого буластабілізація і прискорений розвиток галузі на основі комплексного підходу довирішення безлічі проблем, що накопичилися. Цільові установки проекту увійшли до Державноїпрограму "Розвиток сільського господарства та регулювання ринківсільськогосподарської продукції, сировини і продовольства на 2008-2012 рр.. ",в якій передбачено на третину збільшити виробництво тваринницькоїпродукції в 2012 р. по відношенню до 2006 р., що припускає щорічний приріст обсягів виробництва не нижче 5%.
Вирішити поставленізавдання, відновити порушений відтворювальні процеси, подолативідставання від розвинених індустріальних країн можливо тільки переорієнтувавшигалузь на інноваційний шлях розвитку, який дозволить підвищити ефективністьвиробництва, знизити залежність країни від імпорту продовольства, забезпечитиконкурентоспроможність і стійкість вітчизняного тваринництва.
Разом з тим,недостатній державний протекціонізм аграрної сфери, обмеженіфінансові можливості вітчизняних товаровиробників, порушені зв'язкиміж розробниками і споживачами інновацій, високі ризики їх освоєннявисувають підвищені вимоги до наукового обгрунтування та оцінки ефективностістратегічних пріоритетів інноваційного розвитку галузі тваринництва зурахуванням особливостей регіонів, що доводить актуальність і своєчасність рішеннярозглянутої проблеми.
Стан вивченостіпроблеми. Проблемам інноваційного розвитку соціально-економічних систем присвяченіпраці відомих вітчизняних і зарубіжних вчених:
С.Ю. Глазьєва, Дж. М.Кейнса, Б.Н. Кузик, Н.Л. Маренкова, М. Портера, Р.А. Фатхутдінова, К. Фрімана,Й. Шумпетера, Ю.В. Яковця та багатьох інших.
Теоретико-методологічнимиі практичними аспектами інноваційної діяльності у тваринництвізаймалися такі вчені як І.А. Алтухов, А.А. Багмут, Ю.І. Бершіцкій, І.М.Буробкін, А.С. Всяких, В.І. Гайдук, С.А. Данкверт, В.Я. Дупак, П.Н. Прохоренко,В.І. Фісінін, І.І. Чинари, М.Ю. Цинков, та ін Дослідження зазначених авторівохоплювали широке коло питань у галузі розміщення, спеціалізації таконцентрації тваринництва, ціноутворення, організації та оплати праці,технологій виробництва тваринницької продукції. Частина їх робіт відноситься додореформеному періоду розвитку агропромислового виробництва. В данийчас, в умовах подальшої інтеграції Росії в систему світогосподарськихзв'язків, майбутнього вступу країни до Світової організації торгівлі,необхідні нові підходи до створення умов для стабілізації та переходутваринництва на якісно новий динамічний рівень розвитку.
Ключовим напрямкомсистемної модернізації галузі є створення конкурентоспроможноговітчизняного виробництва тваринницької продукції, що припускаєактивізацію інноваційних процесів і розробку адекватної методологічноїбази. Тому розробка та впровадження новітніх технологічних іорганізаційно-економічних рішень прикладного характеру вимагає уточненнякомплексу теоретичних, методичних і практичних питань, пов'язаних зіспецифікою розвитку тваринництва на інноваційній основі. Зазначеніобставини визначили вибір теми дослідження, його мету і завдання.
Практична значимістьроботи полягає в тому, що її концептуальні положення та рекомендаціїсприяють вирішенню проблеми підвищення ефективності тваринництва на основіактивізації інноваційних процесів, досягненню більшої стійкості розвиткугалузі і зміцненню конкурентних позицій вітчизняних товаровиробниківпри вступі Росії до СОТ. Розроблений в роботі методологічний підхіддозволив обгрунтувати пріоритети інноваційного розвитку тваринництва,включають використання ресурсозберігаючих технологій виробництва продукції,вдосконалення породного складу поголів'я, системи годівлі, асукупність методик і математичних моделей, з урахуванням нововведень уінформаційній базі, може використовуватися при оцінці ефективностіінноваційної діяльності в сільськогосподарських організаціях,спеціалізуються на виробництві тваринницької продукції, а також прирозробці і реалізації різних програм розвитку тваринництва регіону.
Наочним прикладомуспішного ведення м'ясного скотарства є багаторічний досвідгосплемконзавода "Зімовніковскій" по розведенню вітчизняної м'ясноїкалмицької породи худоби.
В результатітривалої роботи керівників і фахівців цього господарства (Г.Л.Риндін, Н.В. Бочко, В.С. Бурка, Г.А. Бурка, М.А. Карнаухов та ін) спільно знауковими співробітниками Всеросійського НДІ тваринництва (С.Я. Дудін, Г.С.Азаров, Д.Л. Левантина, Л.М. Половинко та ін) були розроблені і впровадженітехнологією м'ясного скотарства і програма селекційно-племінної роботи повдосконалення продуктивних і племінних якостей худоби, які дозволилиперетворити госплемконзавод "Зімовніковскій" в провідний племіннийрепродуктор калмицької породи.
1.Сучаснестан галузі тваринництва в РФ
ВРосії скотарство має переважно молочне напрямок і єосновним джерелом отримання молока і м'яса. М'ясне скотарство якспеціалізована галузь з виробництва яловичини займає поки не великамісце.
Даніорганів державної статистики та державного управління сільськимгосподарством свідчать, що стан тваринництва в Російській Федераціївикликає особливу тривогу внаслідок безперервного спаду поголів'я худоби,призвів до різкого зниження обсягів виробництва м'яса і молока, деформації тадисбалансу вітчизняного продовольчого ринку.
В2004 продовжилася тенденція скорочення поголів'я великої рогатої худоби(Далі - ВРХ) і свиней в господарствах всіх сільгосптоваровиробників. Поголів'яВРХ скоротилося на 6,7% порівняно з 2003 роком і на 1 січня 2005склало 23,1 млн. голів (з нього поголів'я корів скоротилося на 6,4% ісклало 10,3 млн. голів), поголів'я свиней скоротилося на 11,1% і склало14,2 млн. голів.
Таблиця 1: Даніпро поголів'я ВРХ в Російській Федерації
Поголів'я
2004
2005
2006
2007
2008р.
ВРХ
27,3
27,1
26,5
24,9
23,1
з нього корови
12,7
12,2
11,8
11,1
10,3
У 2005 роцінесприятливі тенденції в тваринництві тривають: до 1 травня поголів'я ВРХ знизилосяще на 7,4% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року, в тому числікорів - на 7,3%.
Таблиця 2: Динамікавиробництва по окремих роках.
2006
2007
2008
М'ясо, в...
