Міністерствоаграрної політики України
Харківськадержавна зооветеринарна академія
Кафедраепізоотології та ветеринарного менеджменту
Рефератна тему:
В«Американськийгнилець бджіл В»
Харків2007
План
Визначення хвороби
Історична довідка, поширення, ступіньнебезпеки і збиток
Збудник хвороби
Епізоотологія
Патогенез
Перебіг та клінічнепрояв
Патологоанатомічніознаки
Діагностика тадиференціальна діагностика
Імунітет, специфічнапрофілактика
Профілактика
Лікування
Заходи боротьби
Американський гнилець (лат. - Histolysis infectiosa perniciosa larva apium, Pestis apium Atamericana; англ. - Atamerican foulbrood; бранденбурзький гнилець,вірулентний гнилець, злоякісний гнилець) - хвороба друкованого розплоду,супроводжується розкладанням (гниттям) личинок і предкуколок.
Історична довідка, поширення, з т епень небезпеки ізбиток
Захворювання з ознаками ураження і загибеліличинок було відомо в Стародавній Греції, Римі і Єгипті. Арістотель (384-322 р.до н.е.) зазначає при цьому неприємний запах з вуликів. Відомості про гнільце натериторії нашої країни можна знайти в переписних книгах государевих пасік за1621-1675 рр.. На бактеріальну природу гнильцю вперше звернув увагуПреусс в 1868 р. Однак збудник хвороби був встановлений в США Уайтомтільки в 1904 р. і майже одночасно на території Німеччини.
Американський гнилець вважають найнебезпечнішимзахворюванням медоносних бджіл, оскільки через загибель розплоду відбувається різкеослаблення сімей та їх подальша загибель. Хвороба віднесена до числа карантинниххвороб бджіл, поміщена в групу Б (МЕБ), що підлягають обов'язковій реєстрації.
Зустрічається в помірних і субтропічних зонахсвіту з розвиненим бджільництвом. На території колишнього СРСР американський гнилецьвиявляли в 56,6% всіх проб ураженого розплоду. Особливо інтенсивно вінпроявлявся в Закавказзі і Середньої Азії.
Економічний збиток, що наноситься американськимгнилець, значно вище, ніж від усіх інших хвороб розплоду. Хворасім'я недобирає в рік від 5 до 40 кг меду і 0,5 кг воску, опилітельнаядіяльність знижується на 30 ... 80%. Однак основні втрати нерідко пов'язані ззнищенням на неблагополучних пасіках сімей разом з вуликами і сотами.
Збудник хвороби
Збудник - Paenibacillus larvae subsp. larvae, тонка з помірнозакругленими кінцями грамположительная паличка. Рухлива, перітріх, утворюєовальні центрально або термально розташовані ендоспори, факультативнийанаероб. У мазках клітини збудника розташовуються поодинці, але нерідко ввигляді довгих тонких ниток. Температурні границі росту 20 ... 45 В«С, оптимум 34 ... 37 В° С.В якості добавок до живильних середовищ, що містить ростові речовини,використовують екстракт личинок бджіл, яєчний жовток з молоком або дріжджами і ін Р.1. larvae також добре росте накурячих ембріонах.
При зростанні Р. 1. larvae виділяє антибіотичніречовини, що перешкоджають розвитку грамнегативних і грампозитивнихмікроорганізмів, але не діють на кислотостійкі бактерії. Завдякицієї особливості інші мікроорганізми у загиблих від американського гнильцюличинках зазвичай не розвиваються.
Спори збудника американського гнильця дужестійкі у зовнішньому середовищі, здатні виживати багато років в кормі бджіл, грунті,сухих залишках загиблих личинок. З корочок личинок, що зберігаються в запаянихампулах, збудник виділяли через 75 ... 89 років. У розчині антибіотиків він був життєздатнийпротягом 35 років.
За даними А.М. Смирнова, суперечки здатні допроростання на середовищах через 15 років, в вощині - 5 років, грунті - до 2 років (термінспостереження). Якщо вегетативні клітини в бульйонній культурі при нагріванні до 60В«С гинуть через 15 хв, то суперечки у воді при 100" З - через 30 хв,у воску при 121 "З - 30 хв, в меді при 100 В° С - 160 хв; 110 В° С- 41 хв. Сулема в розведенні 1:100 вбиває спори через 4 ... 5 днів; 5 ... 10%-нийрозчин формаліну - через 6 год; 1%-ний розчин пероксиду водню, підкисленийкислотою, - через 3 год, 5%-ний розчин карболової кислоти - за кількамісяців. У спиртовому розчині прополісу вони зберігалися більше 45 днів.
Епізоотологія
Поряд з медоносної бджолою (Apis mellifera) цьому захворюваннюсхильні воскова і гігантська бджоли, оси. Стійкі до зараження лабораторнітварини: голуби, білі миші, щури, кролики, морські свинки. Захворюваннюпіддаються всі породи бджіл.
інфекційних суперечки бацили. Вегетативні клітини невикликають захворювання в сім'ях бджіл. До зараження сприйнятливі тільки молоділичинки маток, робочих бджіл, трутнів у віці 24 ... 28 ч. У дорослихличинок суперечки хоча і проростають, але вегетативні клітини не досягають епітеліюкишечника і виводяться з фекаліями, тому дорослі бджоли стійкі до зараженняамериканським гнилець, проте є носіями суперечка Р. 1. larvae, які зберігаються вїх травному тракті більше 2 міс, не втрачаючи своєї інфекційності длямолодих личинок.
Джерелом збудника інфекції служать загибліличинки в запечатаному розплоді, в трупах яких формується від 1,5 млрд до2500000000 суперечка, корми та стільники з хворих сімей бджіл. Усередині сім'ї збудникрозносять в основному внутріульевие молоді бджоли.
Природним шляхом поширення інфекції напасіках від сім'ї до сім'ї відбувається за рахунок бджолиного злодійства, певнезначення мають також шкідники вуликів: воскові молі, шинковий кожеед, кліщі іт.д. Харчуючись сотами, личинками, трупами бджіл, вони механічно на тілі і з каломрозносять спори.
Ослаблення бджіл збудниками інших хвороб(Європейський гнилець, варрооз, нозематоз, аскосфероз і т.д.) і внаслідокотруєнь також обумовлює зниження резистентності сім'ї. Тому змішаніінфекції протікають важче і частіше закінчуються летально.
Американський гнилець виникає в будь-який час рокупри наявності розплоду в сім'ї. Найбільш інтенсивно хвороба проявляється у другійполовині літа, липні-серпні, чому сприяє перегрівання сімей. Хворобаслабшає в період головного медозбору в результаті зменшення концентраціїзбудника, скорочення розплоду.
Патогенез
При заковтуванні спор Р. larvae вегетативні клітинипроростають у вмісті середньої кишки протягом 24 ч. Вони дуже рухливі,мігруючи через перітрофі-чний мембрану, проникають в епітеліальні клітини,викликаючи їх загибель. Як за рахунок фагоцитозу, так і самостійно збудникпроникає в гемоцель комахи, розноситься по всьому організму, де починаєінтенсивно розмножуватися. Личинка, заражена до періоду окукливания, продовжуєрозвиватися, плете кокон, приступає до метаморфозу; в період спокою післяплетіння кокона, стадії предкуколки або лялечки через бактеріємії відбуваєтьсярозпад тіла, споруляціі бактерій. Іноді загибель личинок та освіта спірможе настати до запечатування розплоду. Збудник в загиблої личинці присутнійпрактично в чистій культурі.
перебігу та клінічних ое прояв
Інкубаційний період зазвичай триває 9 ... 10 днів,зрідка 2 ... 3 дні. Захворювання протікає в прихованій (безсимптомною) і явноюформах.
Зазвичай безсимптомний період передує проявуявних ознак. При прихованій формі збудник хвороби виявляють удорослих особин бджолиної сім'ї і в меді. Бджоли-годувальниці розпізнають захворілихличинок і видаляють їх із розплоду. У цей період може бути вилучене до 50 ... 90%хворих особин. Основне вилучення припадає на вік 0,5 ... 1,5 дня. Приогляді стільників відзначають ознаки хвороби лише у личинок у віці 4 днів істарше. Єдина ознака при цій формі хвороби - це нерівномірний,строкате розташування розплоду на соте.
При явній формі хвороби розплід строкатий:на соте серед осередків нормального друкованого розплоду зустрічають...
