ДИПЛОМНА РОБОТА
Агроекологія чорноземів південних насхилах
ЗМІСТ
ВСТУП
1ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
1.1Форми рельєфу
1.2Рельєф як фактор грунтоутворення
1.3Вплив рельєфу на ерозійні процеси
2ХАРАКТЕРИСТИКА МІСЦЯ ТА УМОВ РОБОТИ
3ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА
3.1Методика проведення досліджень
3.2Результати досліджень
3.3Грунтово-екологічна оцінка
4ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА чорноземів південних
5БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
5.1Охорона праці
5.1.1Вимоги при виконанні немеханізованих робіт
5.1.2Вимоги при виконанні механізованих робіт
5.1.3Вимоги безпеки в агрохімічної лабораторії
5.2Охорона природи
ВИСНОВКИ
ПРОПОЗИЦІЇВИРОБНИЦТВА
СПИСОКЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТКИ
ВСТУП
Грунти є одним з основних компонентів природного середовища,і в їх властивостях відображаються складні взаємодії біосфери з літосферою.
Грунтові процеси впливають на рослинний покрив і фауну,формують рослинні асоціації, утворюють верхню активну оболонку земноїкулі. Тому грунти як найважливіший компонент екосистем вимагають дбайливоговідносини.
В даний час негативному впливу антропогенногофактора приділяється велике значення. Однак вплив цього чинника на тліприродних несприятливих умов розвитку грунтів значно посилюється. Цесукупний вплив умов зовнішнього середовища на рівень родючості найбільшчітко проявляється на прикладі рельєфу, який у Челябінській області вельмирізноманітний. Ця проблема, в зв'язку з розвитком ерозійних процесів, вНині вивчається.
В інституті агроекології також є можливість длявивчення цієї проблеми. Можливість вивчати ландшафти, рослинність, грунти таінші естественноісторіческіе об'єкти з'явилася завдяки організації вінституті геолого-грунтових експедицій. Перша експедиція була організована в2001р. в південні райони Челябінській області. В ході цієї експедиції проведеніпольові грунтові дослідження лісостепової та степової зон Челябінської області.
В основу даної роботи покладена частина результатів польових ілабораторних досліджень, проведених в Бредінском районі. Камеральні роботипроведені в 2001-2003рр.
Метою роботи є вивчення зональних грунтів степової зониЧелябінській області, що знаходяться на схилах.
При цьому вирішувалися наступні завдання:
- вивчення рельєфу;
- виявлення морфологічних особливостей чорноземів південних вЗалежно від рельєфу;
- вивчення властивостей і складу чорнозему південного в ріллі погеоморфологічному профілем;
- визначення впливу оранки на деградацію зональних грунтів.
Грунти, результати досліджень яких, викладені в данійроботі, представлені в геолого-грунтовому музеї у вигляді монолітів.
Тому актуальність даної роботи пов'язана не тільки знеобхідністю пізнання процесів деградації грунтів, а й зі створенням картотекидля грунтового музею інституту агроекології, в якому в даний часзнаходиться близько 600 експонатів. Це дозволить майбутнім фахівцям не тількипобачити особливості грунтового покриву, але й зрозуміти екологічні зв'язку природиі людини, змусить замислитися над проблемами глобальної сьогодні деградаціїгрунтів.
1 ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
1.1 Форми рельєфу
Рельєфом називається сукупність нерівностей земноїповерхні. Розділ геології вивчає форми рельєфу Землі і закономірності їхрозвитку, який розвинувся в самостійну галузь знання, називаєтьсягеоморфологией.
В залежності від співвідношення висот піднесеного і зниженогоділянок розрізняють такі форми рельєфу:
мегарельеф - найбільші елементи рельєфу земноїповерхні (материки, їх складові частини);
макрорельєф - великі нерівності земної поверхні зколиваннями висот до декількох сотень і тисяч метрів (рівнини, плато, гірськісистеми);
мезорельеф - нерівності земної поверхні середні порозмірами, з амплітудами висот до декількох десятків метрів (ували, пагорби,долини, балки, тераси);
мікрорельєф - дрібні форми рельєфу, комплекс нерівностейземної поверхні з коливаннями висот в межах одного метра (западини,блюдця, горбки);
нанорельеф - дрібні форми рельєфу (купини, нерівності,пов'язані з обробкою грунту) заввишки до декількох десятків сантиметрів (А.Т.Цуріков, 1986).
Рельєф створюється в результаті одночасного впливу наземну поверхню ендогенних (тектонічних) і екзогенних сил, що збуджуютьдіяльність денудаційних процесів: поточної води, вітру, льоду, гравітаційнихсил та ін Ендогенні сили створюють великі нерівності, а екзогенні - руйнуютьі знижують позитивні форми рельєфу, заповнюють продуктами руйнуваннянегативні форми.
Рельєф відіграє велику роль у процесах функціонуваннябіосфери і в грунтоутворенні (Н.Ф. Ганжара, 2001).
Найбільш важливе поділ рельєфу за зовнішніми (морфологічним)ознаками наступне.
Рівнини - слабо розчленовані ділянки суші. В залежності відабсолютної висоти розрізняють рівнини ниці, піднесені і нагірні.
Сильно розчленовані (пересічені) місцевості від рівнинвідрізняються тим, що різниці висот окремих точок поверхні можуть досягатизначних величин.
За амплітудою висот або вертикальної розчленованості рельєфувиділяються місцевості горбисті (увалисто), гористі і гірські.
Як на рівнинах, так і на горбистих, гористих і гірських поверхняхрозрізняють нерівності або елементарні форми двох категорій: позитивні абоопуклі (гриви, горби, ували, гори) і негативні або увігнуті (пониження,улоговини, долини, западини).
За висотного (абсолютного і відносного) положеннюповерхонь суші виділяються: депресії - ділянки суші, що залягають нижче рівняморя; низовини - території, підняті над рівнем моря на висоту від 0 до200м; височини і низькі гори - поверхні, що характеризуються невеликоюамплітудою відносних висот (менше 500м) при невеликій абсолютній висоті;середньогірні рельєф - з глибиною розчленування від 500 до 1500-2000 м;високогірний рельєф - характеризується найбільшою амплітудою як відносних,так і абсолютних висот (більше 2000м). За цією ж ознакою всю поверхнюземної суші можна розділити всього на два типи територій: негорние території ігори (А.Ф. Циганенко, 1972).
1.2 Рельєф як фактор грунтоутворення
Рельєф виступає як головний фактор перерозподілусонячної радіації і опадів, залежно від експозиції та крутизни схилів, івпливає на водний, тепловий, поживний,окислювально-відновний та сольовий режими грунтів (І.С. Каурічев, 1982).
Вплив мікрорельєфу легко виявляється за величиноютравостою, густоті й росту культурних рослин. За мікропоніженіям в посушливихрайонах зазвичай спостерігається потужний травостій, в той час як на мікроповишеніяхвін менш розвинений. Внаслідок наявності мікрорельєфу відбувається нерівномірнерозвиток і формування врожаїв польових культур, тому на практиці вдаютьсядо нівелювання поверхні з метою створення однорідних рельєфних ігідрологічних умов (А.Т. Цуріков, 1986).
Вплив форм мегарельефа проявляється переважно врегулюванні розподілу атмосферної вологи, переносимої великими повітрянимимасами, і в зміні гідротермічних умов в грунтах в залежності відабсолютної висоти (В.В. Добровольський, 1999).
Так, в горах виникає вертикальна зональність клімату,рослинності і грунтів, унаслідок пониження температури повітря з висотою ізміни в зволоженні. Повітряні маси, наближаючись до гір, повільнопіднімаються і поступово охолоджуються, що сприяє випаданню опадів.Переваливши через гори, ті ж повітряні маси, опускаючись, нагріваються істають сухими (І.С. Каурічев, 1982).
На просторах рівнин і плато відбувається поступовезміна кількості атмосферних опадів у міру поширення приносять їхповітряних мас. Це створює необхідні умо...
