ЗАВДАННЯ ІОРГАНІЗАЦІЯ МЕДИЧНОЇ СЛУЖБИ МЕТОСТРЕЛКОВОГО (танковий) полк (БРИГАДИ)
ЗМІСТ
Введення
1. Завдання медичної служби полку(Бригади).
2. Організація медичної службимотострілецького і танкового полків (бригади).
3. Організація і зміст роботимедичного пункту полку медичної роти бригади.
ВСТУП
Всистемі медичного забезпечення бойових дій військ медичній службічастин належить важлива роль. Вона вирішує такі складні і відповідальнізавдання, як: розшук, збір, вивезення та евакуація поранених, надання їм медичноїдопомоги, участь у ліквідації наслідків застосування противником зброїмасового ураження. Від успішного виконання цих завдань залежить збереженняжиття і якнайшвидше повернення поранених в стрій.
Всклад медичної служби полку входить медичний пункт полку (МПП),медичні пункти батальйонів (МПБ), фельдшера, санітарні інструктори і -санітари-стрілки підрозділів полку.
Всклад медичної служби окремої мотострілкової бригади (омсбр) входитьмедична рота, медичні взводи окремих батальйонів, медичні пункти дивізіонів,фельдшера, санітарні інструктори і санітари - стрілки підрозділів бригади.
1. ЗАВДАННЯ МЕДИЧНОЇ СЛУЖБИ ПОЛКУ(БРИГАДИ)
Зміни,сталися в характері сучасного загальновійськового бою, в величині і структурісанітарних втрат, в умовах діяльності медичної служби полку поставилиперед нею нові завдання і визначили новий зміст її діяльності. На медичнуслужбу полку бригади покладаються:
1)Розшук, збір поранених і хворих, надання їм першої і долікарської допомоги, вивіз(Винесення) - поранених і хворих із підрозділів у медичні пункти батальйонів,полку, медичну роту бригади.
Розшукпоранених і хворих, надання їм першої допомоги здійснюється санітарами-стрілкамивзводів, санінструктор рот. Перша допомога може надаватися також в порядкусамо-та взаємодопомоги.
Командирмедичного взводу, начальник МПБ організовує розшук поранених і хворих,надання їм першої допомоги, їх збір, вивезення (винесення) з рот на МПБ, медичнийвзвод або в місця зосередження поранених, керує роботою санітарнихінструкторів рот по збору поранених і роботою штатних і доданих коштів збору тавивезення поранених. Для збору і вивозу поранених і хворих з поля бою (зпідрозділів) використовуються санітарні транспортери медичного взводу, МПБ іМПП. При необхідності начальником медичної служби дивізії, корпуси для цієїцілі можуть виділятися санітарні транспортери з омедб.
Заорганізацію своєчасного розшуку, надання першої допомоги, збір, вивезення пораненихі хворих з поля бою (із підрозділів) відповідає начальник медичної службиполку (бригади).
Вперіод Великої Вітчизняної війни вирішенню цих завдань приділялася особливаувагу. Так, у телеграмі начальника ГВСУ № 452320 від 10.07.41 рокуначальникам медичної служби армій наказувалося: В«... головна увагазвернути на чітку організацію роботи санслужби роти, батальйону і стрілецькогополку. Своєчасний винесення поранених з поля бою - головна ланка в цій роботі В».
НаказКомандувача військами Західного фронту № 014 від 19.07.2023 р. вимагав:В«Негайно, за заявкою відповідного начальника санітарної служби, виділятинеобхідну кількість допоміжних санітарів-носіїв для своєчасноїевакуації всіх без винятку поранених. Жоден поранений не повинен бути залишенийна полі бою. Відповідальність за своєчасний винос і вивіз поранених покладаюособисто на командирів підрозділів, частин і з'єднань В».
Пізнітерміни надання першої допомоги, вивозу, евакуації поранених з поля бою приводили дорозвитку ускладнень в перебігу ранового процесу, а в ряді випадків - загибелі пораненихна полі бою. За даними В.Л. Бялика в 10,5% померлих на полі бою становилипоранені з ушкодженням кінцівок. У 73,8% поранених смерть настала від такихпошкоджень, при яких своєчасне надання допомоги могло б врятувати їмжиття, а в 26,2% випадків смерть настала від несвоєчасно зупиненогозовнішньої кровотечі з пошкоджених кінцівок.
Першадопомога при пораненнях під час Великої Вітчизняної війни в порядку самодопомогивиявлялася в 5.9%, взаємодопомоги - в 32,3%, санітарами і санінструктор - в53%, фельдшерами та лікарями - в 8,8% випадків.
Заданими М.Д. Єфремова кількість поранених, які потребують виносі з поля боюдосягало 62,9%. В умовах сучасної війни при веденні бойових дій ззастосуванням тільки звичайної зброї число нужденних у вивезенні (винесенні) пораненихможе ще більше зрости. Так, серед поранених 40 А число важко і середньоїтяжкості поранених, які мають множинні поранення, склало в 1984 р. 86,9%, у 1986 р. - 74,9%.
2)Евакуація поранених і хворих з МПБ, медичного взводу і підрозділів полку(Бригади) на МПП, медичну роту бригади штатними і доданими транспортнимизасобами.
Евакуаціяпоранених і хворих на МПП, медичну роту бригади організується начальникоммедичної служби полку (бригади) санітарно-транспортними засобами МПП, медичноїроти бригади і доданими начальником медичної служби дивізії, корпуси, атакож спеціально обладнаними (УСП-Г) вантажними автомобілями МПП, медичноїроти чи виділяються за розпорядженням командира полку (бригади) вантажнимиавтомобілями. Санітарні та обладнані УСП-Г вантажні автомобілі використовуютьсяв першу чергу для евакуації тяжкопоранених і тяжкохворих (носілочних).
Водіїсанітарних автомобілів повинні знати і володіти навичками перенесення, вантаження,вивантаження поранених і хворих, надання їм першої допомоги та догляду за ними в дорозіслідування. Для супроводу поранених і хворих і догляду за ними можевиділятися медичний склад з необхідним майном.
Передача(Перевантаження) поранених і хворих з одного транспортного засобу на інший, атакож вивантаження на МПП здійснюється без зняття з носилок.
3)Своєчасне надання пораненим і хворим долікарської і першої лікарської допомогиі підготовка їх до подальшої евакуації.
Долікарськадопомога надається на полі бою, в медичних пунктах підрозділів, медичнихвзводах як правило санітарними інструкторами та фельдшерами. Вона виявляється вметою підтримки життєвої важливих функцій організму і попередження важкихзахворювань.
Першалікарська допомога виявляється на МПП, медичної роти бригади в цілях усуненняабо ослаблення наслідків поранень (захворювань), які загрожують життю поранених іхворих, попередження розвитку ускладнень або зменшення їх тяжкості, а такожпідготовки нужденних до подальшої евакуації.
Заходипершої лікарської допомоги по терміновості їх виконання діляться на дві групи:
невідкладнізаходи;
заходи,виконання яких може бути відстрочено.
Невідкладнізаходи проводяться при станах, що загрожують життю поранених і хворих. Вних потребують 10-15% поранених вогнепальною зброєю, 15-20% - ядерною зброєю,20% обпалених напалмом, 70% уражених хімічною зброєю (ботулотоксином).
Невідкладнадопомогу пораненим виявляється в перев'язочній (АП-2); повний обсяг першої лікарськоїдопомоги включає невідкладні заходи і заходи, проведення яких можебути відстрочено. У повному обсязі перша лікарська допомога в перев'язочній (АП-2)виявляється 40% пораненим вогнепальною і ядерною зброєю, вприймально-сортувальної повний обсяг першої лікарської допомоги виявляється 100%уражених ФОР. Протягом однієї години лікарська бригада надає допомогу 3пораненим і 10-12 ураженим ФОР. Перша лікарська допомога пораненим повинна бутинадана протягом 4-5 ч. з моменту поранення і ураженим ФОР - протягом 2-4 ч.з моменту появи ознак інтоксикації.
4)Здійснення медичного контролю за виконанням в підрозділах полку(Бригади) санітарних норм розміщення, харчування, водопостачання, банно-пральногообслуговування особового складу.
5)Здійснення протиепідемічних заходів, спрямованих на попередженнявиникнення і поширення інфекційних захворювань;
Характері обсяг протиепідемічних заходів визначаються умовами обстановки ісанітарно-еп...
