Реферат на тему
Зброя ї бойові формації
Охоронна зброя
Зброя давніх часів мала Назв оружжя її можна поділітіна оборону й зачіпну. До Першого роду належала броня (панцир), шолом и щит.
Броня Була для охорони тіла, Як панцир. Назва її перейшла відгерманців, чі кельтів (старонім. - грудей), - слов'яни у найдавнішіх годинах панцірівНЕ вживалися. До нас броню занесли, Мабуті, варяги, Що знали Різні роди залізноїзброї. Панцірі з княжих часів знаємо з розкопів старовинних могил. Така броняЦе Щось, наче каптан, чі сорочка з отвором на голову та короткими рукавами.Була вон більш, Ніж метр завдовжкі ї сяга до колін. Зроблено Була з дрібніхзалізніх кілець, посполучуваніх Одне з одним; пізніше (від XV. ст.) такий Панцирзвався кольчуги. Степовики носили теж броні, альо Інші, Зі шкірі з нашитимизалізною Луске. Від печенігів та половців разом Із іншою здобіччю приходили донас и Такі панцірі. Могли буті в нас галі ї Інші роди панцірів, Що приходили ЗіСходу, з Візантії або Із Західної Європи Гірськолижний. Так, у грамоті Володимирська князяВолодимира Васильковича з 1287. р. згадано про якісь "броні дощатієВ«. Згадокпро ЧАСТИНА зброї для охорони ліктів, колін и взагалі ніг у тихий годинах Немає.
Шолом, Залізна покриву голови. Назва - німецького походження(Готське Іііітй). Мабуті, Його в нас поширше разом Із бронею варяги. Шоломкняжих часів, віроблені з залізної бляхи, мают форму стіжка, Що загострюєтьсядо гори. З переду бляха здовжувалася в вузьких Виступ, Що охороняється НІС. Деколіз переду Шолома прічіплювалі залізну маску, Що закриває ціле обличчя. ДоШолома можна Було дочіпіті ї охорону на шию. З такими заслонами на шию й Вухабачімо наших воїнів на картинах Із В»Життя Бориса та ГлібаВ«.
На княжих Шолом Бували зображені святі, на шоломі ІзяславаМстиславича 1151. р. написань БУВ святий мученик Пантелеймон золотий В«, нашоломі Ярослава Всеволодича бл. 1200. р. - Який зберігся до наших часів є св.Михайло з написом Великий Архистратиже Господній Міхаїле, поможи рабові свойомуТеодорові В«.
Не знаємо напевно, Що воно таке означало слово прілбіця, ЩоТільки двічі подібується в літопісах: чі Була Це частина Шолома, Що ховала обличчя,чі Цілий шолом (у чехів В»прілбіцяВ« означає - шолом) '. Галицький літописоповідає, Що коли 1241. р. карали бунтівнічіх бояр, пороздірано прілбіці їхвовчі й борсукові В«.
Щит служив до заслони тіла Вже в давніх слов'ян. Як кажеПрокопій - слов'янські щити булі невелікі. Більші щити поширше в нас,Мабуті, за варязьких часів. Святославова військо в поході на Болгарію мало щитиДовгі, В»Великі, для безопасности пороблені аж до ніг. Колі воївнікі йшли до бою, неслиспершу щити на плечах, потім ставили їх перед себе. На картинах нашого Військав Жіттї Бориса та Гліба бачімо невелікі щити, Що поховав Тільки грудей, вгорішірші, в долині вужчі, вгнуті досередини. З Чого ї Як віроблювано Наші щити,про Це мі докладніше НЕ знаємо. Деколі булі смороду дерев'яні, и зверхупомальовані. В»Слово о полку Ігоревім" назіває щити Черлений В«, - червоними. Налітопісніх картинах бувають червоні щити .. У Галицька війську XIII. в. щитибулі вкріті бляхою, на сонці блищать, булі Як та зоря В«. На щитах булі Різніприкраси, може, й герби ліцарів; Олег, за переказ Літопису, завісів Свій щитна воротах Царгорода, щоб таким чином зазначіті свою Перемога. Уживаються тежвислову: В»взяти місто на щитВ«, - пограбуваті Його.
Зачіпна зброя
До зачіпної зброї належиться коня (копіє) з різнімі назв,меч, шабля, топір и цибуля Зі стріламі.
Найраніше з'явилося коня. Знали Його Вже слов'яни, малі длянього Різні Місцеві назви: коня (походити від В»копатиВ«, бити) ", сул і ця(От В»сунутиВ«, нападаті), ОСКЕП означає дрючок.
Альо Який Вигляд малі Різні роди спісів, Це віясніті нелегко.
копящих Це Була звичайна зброя тяжко озброєного Війська, їпіхоті, й кінноті. З копальнями полки йдут до наступити. Збираючи Це й відзнакаполководця. У бою князь винен Перший сунути В«копалень А як князь помирає, то коняставили при Його гробніці. Збираючи мало залізне вістря, в формі відовженого листка,з отвором, щоб насаджуваті оскепіще, тобто деревянііі дрючок. У бою ці деревцячасто лама. Збираючи Бувалирізної довжина; на картинах княжогс Війська в піхоті смороду віглядають Короткі(Якіх півтора м.) ', в кінноті однозначно довші (до 2 і пів м.).
У XIII. в. в Галицько війську, а кож у ятвягів.(Літовців), бачімо якійсь Інший РІД спісів - суліці. Це, здається, Короткі абоЛегкі списи; воївнікі або тримали їх у руках, наступаючі, або кидали їх Ізвіддалі.
ОСКЕП теж РІД списання, згадується в нас. Тільки раз, 1123. р. Уіншіх словян означав ВІН прімітівній, простий дерев'яний спис беззалізного вістря.
Рогатина Це коня, Що при вістрі має гак. Уживаються її деколі вбою. Так 1149. р. при облозі Луцька Один із міщан-німців намагався, щоб князяАндрія В»просунути рогатиноюВ«. Альо Рогатин вживалися й на ловах: Данило вбивши Рогатинтри дикі Кабани в грубешівськіх лісах (1255. р.). Рід Малої Рогатин це -рогатіця, чі рогтіча. У бою з ятвягами 1256. р. В»Один воїн налагодивши праву руку,взявши Із пояса свою рогатіцю;кинувши далеко ї скинувши Із коня ятвязького князя, - и злетів ВІН Із коня наземлю, й душа нього Вийшла з кров'ю у пекло В«.
Меч - назва запозічена в німців (готське шекеів). Давнісловяни мало вживалися мечів. У могилах полян, крівічів, сіверян їх знаходиморідко. Поширше їх Щойно варяги, а варяги перебрали їх Із заходу від франків.Араб Ібн-Фадлан з поч. X. ст. оповідає, Що ВСІ руси мают при собі меч, а мечіїх франконського вироб. Інший араб Ібн-Дуст каже, Що Русь має мечі В»сулеймановіВ«- Східнього походження. Окрема розслід одного з археольогів (Анучина) віказав,Що Майже ВСІ мечі, які познаходили в нас у розкопи могил, походящей ІзСкандінавії. Ці варязькі мечі так на 1.-Мегер завдовжкі. Вістря - завдовжкіповерх 80 ЦМ., вгорі має ширину 6 і пів ЦМ., Додола, троха звужується. РучкаБула відділена від вістря перекладиною на якіх 10 ЦМ. завдовжкі. Сама ручкаБула масивною, не раз майстерно оброблена, годиною посріблена та прікрашенаорнаментом. Мечі Бували обосічні. Про Це згадує Вже найдавнішій наш літопис уоповіданні про поневолення полян хозарами. Колі Поляни принесли наїзнікам вданіні мечі, смороду занепокоїліся, що В»зброя в них Із обох сторін гостра, тобтомеч В«, бо хозари малі Тільки шаблі. Меч носили В»при бедріВ«, у піхві, - з тоговислови: В»звинувачують мечВ«, В»обнажітіВ«. Меч БУВ, Ознакою судової влади князя: В»князьнедаремне носити меч - на Помста злочинців, и на хвалу тім, Що добро творять В«.У Великій ціні булі пам'яткові мечі - так князь Андрій Юрієвіч переховував мечсв. Бориса.
Шабля прийшла до нас Зі сходу, від Степове народів. Літописізгадує, Що хозари малі шаблі з одного боку гострені. Щабля Була довша відмеча, доходила до 1.20 м., булав Трохи закрівлена,, мала легку ручку, и взагаліБула однозначно лігши ї зручніша від меча. Альо ж мечі булі тоді Більше пошірені,Ніж шаблі.
Топір'є Здається іранського походження (пор. перське ІаЬаг).Його вживалися Як зброї до наступив Тільки в найдавнішіх годинах головно варяги.Ібн-Фадлан каже, Що ВСІ руси малі меч, Ніж и топір. Варяги, Що булі на візантійськійслужбі, булі озброєні в мечі, коня або сокирою. У описавши боїв на Україні сокироюніде НЕ згадані .. Альо Що смороду булі Дуже пошірені, про Це свідчать часті знаходитсяв могилах. Як підручної зброї вживалися галі ї топ и р ця (1071 р.) ..
Лук, Як зброя, БУВ відомій давнім слов'яни. Слов'янські є тежназви: тятіва, Стріла й ту л а - сагайдак на Стрілі. Альо кращє опанувалі Цюзброю степовики ї Щойно от них пошірівся цибулю І в нашому війську. Під 968. р.наш літопис згадує, що. коли склалі світ Із печенігамі, печенізькій хан давшиГостинці нашому воєводі: коня, шаблю и стрілі. Пізніше, Під впливим торків таполовців, повстали й ширше в нас лучники, якіх називаєся стрільцямі. Зтехнікі володіння луком знаємо вислови ...
